Публікації лектора
Податок на майно, відмінне від земельної ділянки, в огляді актуальної судової практики: проблеми та тенденції
Про податок на майно, відмінне від земельної ділянки, в огляді актуальної судової практики: проблеми та тенденції розповіла адвокат АО “Юридичне Бюро Сергєєвих”, член Центру правничої лінгвістики ВША НААУ Салатин Ходжалиєва в рамках проєкту Вищої школи адвокатури НААУ «Правосвідомість».
Ходжалиєва Салатин
11.09.2025

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судову практику щодо податку на майно, а саме:

1. Ключові аспекти податку на майно, відмінне від земельної ділянки: хто, коли та скільки платить?

2. Особливості нарахування та сплати податку в період воєнного стану.

3. Огляд актуальної судової практики.

У рамках характеристики податку на майно акцентовано на наступному:

1. Ключові аспекти податку на майно, відмінне від земельної ділянки: хто, коли та скільки платить?

Відповідно до Податкового кодексу України, податок на майно складається з:

  • податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  • транспортного податку;
  • плати за землю.

Платники податку:

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, віднесені до класу “Промислові та складські будівлі” (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу “Нежитлові сільськогосподарські будівлі” (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

База оподаткування:

  • Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
  • База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
  • База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Пільги із сплати податку:

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

  • для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
  • для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
  • для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Особливості обчислення:

  1. Для фізичних осіб – контролюючий орган.
  2. Для юридичних осіб – самі юридичні особи.

Проблема дотримання строків направлення ППР:

  1. Недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення підставою для припинення податкового обов’язку.

Постанова Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 червня 2022 р. справа №826/15940/18: пропуск податковим органом встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов’язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

  1. Але є підставою для звільнення відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання та для сплати податкового зобов’язання в більш пізній термін.

Постанова Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 23.01.2025, справа №160/568/24: винесення позивачу податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов’язання в більш пізній термін відповідно п. п. 266.10.1.а, п. 266.10 ст. 266 ПКУ (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування.

2. Особливості нарахування та сплати податку в період воєнного стану

Податковий кодекс України, а саме у підрозділі 10 містить положення установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

  1. За об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
  • за 2021 та 2022 роки- за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
  • за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року- за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
  • починаючи з 1 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
  1. За знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості:
  • за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди- за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;
  • за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди- за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;
  1. За пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України).

Судова практика:

  • Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 № 280/8447/24:

Фактичні обставини: Позивач володіє двома квартирами у м. Запоріжжя та нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_3. Відповідач нарахував податки за 2021-2023 роки, застосувавши ставку 1 %, незважаючи на дію рішень Запорізької міської ради, що встановлюють нульову ставку для квартир площею до 120 кв. м. Водночас, у період з 12.03.2022 по 31.12.2022 територія Запорізького району була віднесена до території активних бойових дій, а з 01.01.2023 — до території можливих бойових дій, що відповідно звільняє від сплати податку на нерухоме майно відповідно до законодавства.

Позиція суду: Об’єкти нерухомості позивача розташовані на територіях, визначених у Переліку Мінреінтеграції, що відповідно до ПК України звільняє їх від сплати податку за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 30.04.2023.

  • Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 № 480/3757/23:

Фактичні обставини: Позивач, ОСОБА_1, є власником нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 площею 191,3 кв. м, зареєстрованої як нежитлова нерухомість згідно з договором купівлі-продажу від 12.08.2016. 15.02.2023 ГУ ДПС у Сумській області винесло податкове повідомлення-рішення, яким нараховано податок за 2022 рік у сумі 6217,25 грн. Позивач оскаржував його, посилаючись на те, що об’єкт не є гуртожитком і тому не підлягає оподаткуванню відповідно до положень ПК України, а також врахування пільги щодо бойових дій, яка застосовується з 24.02.2022 по 31.12.2022. Суд першої інстанції визнав, що нерухомість не є гуртожитком, та врахував, що об’єкт розташовувався на території активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 17.05.2022, тому застосовна пільга щодо звільнення від сплати податку. Відповідач оскаржував це рішення, посилаючись на неправильне застосування норм ПК та порушення процесуальних правил.

Позиція суду: Об’єкт розташовувався на території активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 17.05.2022, тому застосовна норма п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яка звільняє від сплати податку за цей період. Контролюючий орган при винесенні оскаржуваного рішення діяв з порушенням законодавства, зокрема, без врахування чинних нормативних актів щодо застосування пільги.

3. Огляд актуальної судової практики:

  • Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 справа № 620/75/25:

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що нежитлове приміщення використовується позивачем у сільськогосподарській діяльності та розташоване на земельній ділянці з цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства під господарськими будівлями та дворами”, а відтак, до спірних правовідносин визначення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки не застосовується. Позивач вважає, що нерухоме майно є спорудами призначеними для здійснення сільськогосподарської діяльності, тому, в силу приписів статті 266.2.2 Податкового кодексу України, не є об’єктом оподаткування. Визначальним є те, що, по-перше, об’єкти оподаткування (будівлі, споруди) належать сільськогосподарським товаровиробникам, по-друге, такі об’єкти призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Висновки апеляційного суду:

1. Відсутні підстави для застосування підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, оскільки відсутні умови, які передбачають можливість такого застосування, а саме, позивачем контролюючого не надано доказів подання заяви до органу щодо проведення звірки даних по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, документів, які підтверджують належність об’єктів нерухомого майна до відповідного типу об’єктів нерухомого майна, згідно Національного класифікатора ДК 018-2000 “Державного класифікатора будівель та споруд”, а також документів на здійснення операцій з постачання сільськогосподарської продукції, у зв’язку з чим, відповідачем правомірно здійснено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

2. Згідно з ДК 018-2000, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.

Згідно з ДК 018-2000, до групи “Будівлі нежитлові інші” (код 127) включено клас “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства” (код 1271). Клас “Будівлі сільськогосподарського призначення” (код 1271) включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. До коду 1271.9 віднесено інші будівлі сільськогосподарського призначення.

  • Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р., справа №420/3614/25:

Позивачем були придбані складські нежитлові приміщення, однак вони належали Позивачу на праві спільної часткової власності (1/2 частка та 21/100 частки– відповідно). Контролюючим органом не враховано вказані обставини і прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення виходячи із загальної площі нежитлових будівель та приміщень, без урахування розміру часток позивача. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. Позов задоволено, всі податкові повідомлення-рішення – скасовано. В обґрунтування позовних вимог позивач надав договори купівлі-продажу майна, де була вказана придбана частка, а також витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Абзацом 2 підпункту 266.7.2. пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України унормовано, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу , ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

  • Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025, справа №280/11268/24:

Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 28 січня 2015 року затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі- Положення). Положенням встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжі щодо об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2023 році, зокрема, для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 м. кв. Судом встановлено, що за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: з 07.02.2006 на квартиру, загальною площею 71,63 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу квартири від 03.02.2006, зареєстровано у реєстрі № 1-63). Відтак, є доведеним, що позивачці на праві приватної власності належить одна квартира, загальна площа якої складає 71,63 кв. м, що не перевищує 120 кв. м Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податковим органом при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2023 рік застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування 60 кв. м, а не 120 кв.м, що є протиправним.

Першоджерело - https://tinyurl.com/3v3v92sv