Загальна оцінка права на повагу до приватного та сімейного життя
Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
Саленко Ольга
03.02.2023

Загальна оцінка права на повагу до приватного та сімейного життя у межах проведення обшуку: Рішення ЄСПЛ у справі «Bagiyeva v. Ukraine» (заява № 41085/05)

Рішення ЄСПЛ у справі «Bagiyeva v. Ukraine» (заява № 41085/05) від 28.04.2016 р.

Першоджерело: https://cutt.ly/29FNTOR (укр.) https://cutt.ly/q9FMnVW (англ.)

Обставини справи. Заявниця розлучилася зі своїм чоловіком та на час подій проживала разом зі своєю неповнолітньою донькою. Працівники міліції затримали колишнього чоловіка заявниці за вчинення адміністративного правопорушення. Після затримання працівники міліції виявили, що у посвідченні водія, яке він пред’явив, не містилося всієї необхідної інформації та за номером і серією воно належало іншій особі. Було порушено кримінальну справу за підозрою у підробленні документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Працівники міліції записали телефонні розмови між підозрюваним та заявницею, з яких випливало, що деякі документи, пов’язані з його посвідченням водія та навчанням в автошколі, зберігалися в її квартирі. Було проведено обшук житла заявниці.

Заявниця скаржилась, що обшук її квартири становив порушення її права на повагу до свого житла, що органи влади не розглянули її скарги належним чином і не провели ефективного розслідування у зв’язку з цим.

Оцінка ЄСПЛ. Обшук у квартирі заявниці проводився на підставі постанови суду, що було важливою гарантією проти зловживання. Водночас, зважаючи на узагальнені формулювання в постанові про дозвіл на обшук, ЄСПЛ не вважав, що попередній судовий дозвіл на обшук був належною гарантією проти можливого зловживання владою під час його проведення. Додатково до наведеного ЄСПЛ зауважив, що працівники міліції вилучили низку речей, які навіть не входили до категорії розшукуваних речей, встановлених судом: мобільні телефони, скриня з готівкою, картина та ікона. Це навряд чи відповідало обсягу обшуку.

Щодо способу втручання, то обшук проводився за відсутності заявниці, внаслідок чого виникла необхідність зламати двері її квартири. Окрім того, заявниця не була стороною кримінального провадження, в рамках якого був наданий дозвіл на обшук. За цих обставин ЄСПЛ зауважив, що наявні гарантії національного законодавства виявилися недостатніми, а проведений обшук у квартирі заявниці становив втручання, яке не було пропорційним відповідній меті.

Висновок. Порушення статей 8, 13 Конвенції.

Джерело: «Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року [кримінальний процесуальний аспект: обшук] – тематична добірка практики ЄСПЛ, підготовлена Ольгою Саленко, кандидатом юридичних наук, доцентом, науковим консультантом відділу систематизації практики ЄСПЛ та підготовки запитів до ЄСПЛ департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду за загальною редакцією Расіма Бабанли, доктора юридичних наук, керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.

Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: http://bit.ly/3XKvRWX