«Roemen and Schmit v. Luxembourg»: обшук житла та офісу журналіста з метою встановлення джерел інформації
Рішення ЄСПЛ у справі «Roemen and Schmit v. Luxembourg» (заява № 51772/99) від 25.02.2003 р.
Саленко Ольга
12.05.2023

«Roemen and Schmit v. Luxembourg» (заява № 51772/99): обшук житла та офісу журналіста з метою встановлення джерел інформації – порушення Конвенції

Рішення ЄСПЛ у справі «Roemen and Schmit v. Luxembourg» (заява № 51772/99) від 25.02.2003 р.

Посилання на джерело: https://cutt.ly/n6cEfV5 (англ.) https://cutt.ly/86cEdtI (укр.)

Обставини справи. Роберт Ромен працював журналістом, Енн-Марі Шміт представляла його інтереси у внутрішньодержавних судових інстанціях.

Проти першого заявника було порушено кримінальну справу. За рішенняит слідчого судді було проведено обшуки у будинку, де мешкав перший заявник, та за місцем його роботи. Вважаючи, що проведення обшуку було порушенням права журналіста захищати свої джерела інформації, перший заявник, п. Ромен, подав низку заяв про визнання рішень щодо проведення обшуків незаконними. Вказані клопотання задоволені не були.

У день проведення обшуку у першого заявника слідчий суддя ухвалив рішення про проведення обшуку в офісі захисника п. Ромена. П. Шміт заявила клопотання про визнання рішення про проведення обшуків незаконним. Судом було визнано незаконною конфіскацію речей (листа) та ухвалено рішення про його повернення на тій підставі, що протокол проведення обшуку і конфіскації не містив показів заступника голови Асоціації адвокатів, який був присутнім під час їх проведення. Того дня, коли вилучений матеріал повернули заявниці, було проведено новий обшук і лист знову було конфісковано. П. Шміт звернулася до суду із заявою про визнання обшуку незаконним, стверджуючи, що проведення обшуку є порушенням принципу недоторканності місця роботи адвоката та адвокатської таємниці. Її скаргу не було задоволено.

Перший заявник, п. Ромен, стверджував, що проведення різного виду обшуків щодо нього порушувало право заявника як журналіста на захист своїх джерел інформації. П. Шміт, інша заявниця, стверджувала, що обшук в її офісі, котрий знаходився у помешканні заявниці, був необґрунтованим втручанням у право на повагу до її житла.

Оцінка ЄСПЛ. ЄСПЛ зауважив, що проведення обшуків не було конче необхідним, оскільки вжиття інших заходів було б достатнім для встановлення відповідних відомостей у кримінальному провадженні.

Більше того, обшук був необмежений, що свідчило про не досягнення балансу між інтересом журналіста щодо захисту своїх джерел інформації та суспільною потребою у запобіганні злочинам і покаранні винних осіб. ЄСПЛ констатував, що вжиті державою заходи були непропорційними і порушували право заявника на свободу вираження поглядів.

Проведення обшуку в офісі п. Шміт, котрий завершився вилученням листа, також порушив вимоги Конвенції, а саме становив втручання у право заявниці на повагу до приватного життя. Вказане втручання відповідало «законній меті», а саме – охороні громадського порядку та запобіганню злочинам, супроводжувалось додержанням спеціальних процедурних гарантій. Водночас ЄСПЛ звернув увагу на те, що рішення про проведення обшуку було сформульовано з використанням загальних понять, а тому надавало широкі повноваження особам, котрі проводили обшук.

ЄСПЛ акцентував увагу на тому, що обшук проводився з метою викрити джерело інформації журналіста через його ж власного адвоката. Відтак, проведення згаданого обшуку в офісі п. Шміт зачіпало права п. Ромена у контексті статті 10 Конвенції. Обшук, проведений у офісі п. Шміт, не був пропорційним меті, на досягнення якої був спрямований, зокрема з огляду на квапливий темп, у якому його було проведено.

Висновок. Порушення статей 8, 10 Конвенції.

Джерело: «Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року [кримінальний процесуальний аспект: обшук] – тематична добірка практики ЄСПЛ, підготовлена Ольгою Саленко, кандидатом юридичних наук, доцентом, науковим консультантом відділу систематизації практики ЄСПЛ та підготовки запитів до ЄСПЛ департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду за загальною редакцією Расіма Бабанли, доктора юридичних наук, керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.

Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/73e7cGY