Рішення ЄСПЛ у справі «Khodorkovskiy and Lebedev v. russia»
Рішення ЄСПЛ у справі «Khodorkovskiy and Lebedev v. russia» (заяви № 11082/06 та 13772/05) від 25.07.2013 р.
Саленко Ольга
13.03.2023

         Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia (заяви № 11082/06 та 13772/05): обшук в офісі адвоката не супроводжувався належними процесуальними гарантіями

Рішення ЄСПЛ у справі «Khodorkovskiy and Lebedev v. russia» (заяви № 11082/06 та 13772/05) від 25.07.2013 р.

https://cutt.ly/X8Ostbo (англ.);

https://cutt.ly/X8OsuRL (укр.)

Прим. див. також у контексті обшуків у житлі чи іншому володінні адвоката.

Обставини справи. Заявників було заарештовано і взято під варту за підозрою у шахрайській приватизації одного з комерційних товариств, яке входило до концерну. Заявникам були висунуті додаткові обвинувачення, зокрема в ухиленні від сплати податків. Заявників було визнано винними у більшості пред’явлених обвинувачень. У заявах до ЄСПЛ заявники стверджували, що є потерпілими від порушення багатьох гарантованих Конвенцією прав, зокрема статей 6, 8 Конвенції та інших.

Оцінка та висновки ЄСПЛ. Заявники критикували обшуки, проведені у загальних рисах; стверджували, що слідчі не тільки порушили національні правила, але й зібрали докази таким чином, що отримані дані були недостовірними; вказували, що слідчі зловживали своїми повноваженнями та необґрунтовано тлумачили сферу ордеру на проведення обшуків, а також здійснили багаторазові обшуки на підставі одного ордера на обшук тощо. ЄСПЛ оцінив твердження заявників про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно використання доказів, отриманих під час обшуків, та зауважив, що ці стверджувані недоліки, якщо такі були, не призвели до будь-якої «несправедливості» провадження як такої.

Висновок. Використання документальних доказів, наданих прокуратурою, не порушило пункти 1 і підпункт «d» пункту 3 статті 6 Конвенції. Окремо, у контексті статті 6 Конвенції, ЄСПЛ дослідив проведення обшуку в офісі адвоката обвинуваченого. З цього приводу ЄСПЛ зауважив, що влада, провівши обшук у офісі адвоката обвинуваченого і вилучивши професійні документи, умисно втрутилась у конфіденційність спілкування між адвокатом та його підзахисним, що не було виправдано вагомими причинами. Державні органи не надали жодного пояснення щодо характеру інформації, якою мав володіти адвокат, і її значення для розслідування. Вони також не встановлювали, чи існували інші способи отримати цю інформацію. На момент постановлення наказу про проведення обшуку проти самого адвоката не було жодних підозр. Важливим було те, що обшук в офісі адвоката не супроводжувався належними процесуальними гарантіями, зокрема, незважаючи на чинні законодавчі положення, не було судового дозволу на його проведення. За таких обставин оспорювані обшук і вилучення речей були свавільними.

Висновок. Порушення підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції.

Джерело: «Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року [кримінальний процесуальний аспект: обшук] – тематична добірка практики ЄСПЛ, підготовлена Ольгою Саленко, кандидатом юридичних наук, доцентом, науковим консультантом відділу систематизації практики ЄСПЛ та підготовки запитів до ЄСПЛ департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду за загальною редакцією Расіма Бабанли, доктора юридичних наук, керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.

Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/73e7cGY