Національний аспект [практика Верховного Суду]
Тематична добірка практики ЄСПЛ, підготовлена Ольгою Саленко, кандидатом юридичних наук, доцентом, науковим консультантом відділу систематизації практики ЄСПЛ та підготовки запитів до ЄСПЛ департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду за загальною редакцією Расіма Бабанли, доктора юридичних наук, керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду
Саленко Ольга
23.05.2023

1) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 591/4742/16-к. https://cutt.ly/EwqyCTkr

Протокол обшуку житла є недопустимим доказом, якщо у ньому відсутні відомості про оперативних працівників, які брали у ньому участь, послідовність всіх дій під час проведення обшуку та упакування вилучених предметів, а також якщо під час обшуку в момент виявлення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів (предмета злочину), не були присутні поняті, запрошені слідчим після виявлення такого обладнання.

2) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 159/451/16-к. https://cutt.ly/pwqyGv0l

Докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими.

3) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19. https://cutt.ly/cwqyGXfh

Слідчий суддя, надаючи дозвіл на проведення обшуку у житлі, не зобов’язаний вказувати у відповідній ухвалі, хто конкретно має провести цю слідчу (розшукову) дію. Визначення прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування). Доручення прокурора слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, про проведення обшуку у житлі, може даватися як в усній, так і в письмовій формах.

4) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 306/2629/17. https://cutt.ly/SwqyHtOs

Протокол обшуку, в якому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей (не зазначено марки, моделі, номера, а також характерних ознак), є недопустимим доказом. Протокол пред’явлення потерпілим речей для впізнання, в якому не зазначено ознак, за якими потерпілі впізнали особисті речі, а наведено лише загальні фрази про ознаки таких речей, не описано їх деталей, є недопустимим доказом.

5) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 750/10813/15-к. https://cutt.ly/lwqyHEnQ

Якщо обшук житла був проведений без фактичного роз’яснення прав та обов’язків учасникам цієї слідчої (розшукової) дії, однак їм було надано можливість реалізувати свої процесуальні права, то результати такого обшуку є допустимим доказом.

6) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 644/11651/15-к. https://cutt.ly/xwqyHVF7

Оскільки згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України питання щодо присутності підозрюваного під час проведення обшуку вирішується за розсудом слідчого, підстави вважати протокол обшуку, проведеного за відсутності підозрюваного, недопустимим доказом, відсутні.

7) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 761/27114/14-к. https://cutt.ly/8wqyJRby

Службовий кабінет належить до іншого володіння особи, а тому обшук у ньому проводиться виключно за наявності ухвали слідчого судді.

8) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду (об’єднана палата) від 06.12.2021 у справі № 663/820/15-к. https://cutt.ly/8wqyJJS7

Виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам.

9) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 447/1765/16-к. https://cutt.ly/5wqyJ60z

Оскільки злочин було вчинено в іншому місці, ніж те, в якому проведено огляд місця події (в полі, а не на подвір’ї житлового будинку), то такий огляд місця події фактично є обшуком, який згідно з приписами Кримінального процесуального кодексу України мав здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді. У зв’язку із цим протокол огляду місця події є недопустимим доказом.

10) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 761/12614/20. https://cutt.ly/VwqyKQds

Основною метою обшуку як слідчої дії є відшукання певних предметів чи відомостей, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. При цьому обшук у будь-якому випадку пов’язаний із проникненням до житла чи іншого володіння особи. Огляду як слідчій дії також властиві певні ознаки, притаманні обшуку, зокрема, він спрямований на виявлення та фіксацію певних відомостей про кримінальне правопорушення. Однак огляд не завжди пов’язаний із проникненням до житла чи іншого володіння особи, а тому не завжди призводить до втручання у право на недоторканість житла чи іншого володіння особи.

11) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 381/2316/17. https://cutt.ly/vwqyK36Z; Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №175/1261/18. https://cutt.ly/7wqyLdKI; Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 236/2029/16-к. https://cutt.ly/JwqyLbB2; Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 31.05.2018 у справі https://cutt.ly/rwqyLW85.

Фактичне здійснення особистого обшуку під виглядом огляду місця події чи місця події поза місцем, де було вчинено кримінальне правопорушення, становить істотне порушення прав людини і основоположних свобод, що має наслідком визнання протоколу зазначеної слідчої дії та інших доказів, отриманих за її результатами, недопустимими.

12) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 758/13581/15-к. https://cutt.ly/3wqyLMQX

Недотримання під час проведення огляду положень статті 34 Закону України «Про національну поліцію» щодо проведення поверхневої перевірки особи як превентивного поліцейського заходу, в результаті чого фактично здійснюється обшук особи, є підставою для визнання доказів недопустимими.

13) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 127/7043/19 доступна за посиланнями. https://cutt.ly/VwqyZaa4

Ухвала слідчого судді про відмову у проведенні обшуку не підлягає апеляційному оскарженню.

14) Постанова Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 642/6323/15-к. https://cutt.ly/AwqyZWjl

Ухвала слідчого судді, якою визнано незаконною бездіяльність слідчого та повернуто особі тимчасово вилучене майно у ході обшуку, не підлягає окремому апеляційному оскарженню.

15) Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 802/1335/17-а. https://cutt.ly/LwqyZX1q; Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі No 420/516/19. https://cutt.ly/mwqyZ741

Правомірність обшуку й інших процесуальних дій, проведених у межах кримінального провадження, яке не припинено, підлягає перевірці судом у порядку кримінального судочинства (юрисдикційне питання).

16) Постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 757/59807/17-ц. https://cutt.ly/ZwqyXJ28

Спори щодо оскарження особою, яка не є учасником кримінального провадження, дій посадових осіб прокуратури, досудового розслідування, пов’язаних із проведенням обшуку у належному такій особі житловому приміщенні, розглядаються в порядку кримінального судочинства (юрисдикційне питання).

17) Постанова Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 570/1472/19. https://cutt.ly/RwqyXB0h

Спір за позовом засудженого до установи виконання покарань про відшкодування майнової шкоди у зв`язку з пошкодженням належного йому майна працівниками установи під час проведення обшуку в його камері підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (юрисдикційне питання).

18) Постанова Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 815/3591/17. https://cutt.ly/uwqyX49S

Спір про визнання протиправними дій посадових осіб Державної прикордонної служби України щодо затримання та обшуку особи поза межами кримінального провадження під час здійснення прикордонного контролю та про стягнення коштів на відшкодування шкоди, завданої протиправними діями посадових осіб, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (юрисдикційне питання).

19) Постанова Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 554/11821/14-ц. https://cutt.ly/owqyCy8h

Оскільки здійснення слідчих дій у ході розслідування кримінальної справи відноситься до повноважень органів досудового розслідування згідно з вимогами кримінального процесуального законодавства, то саме лише проведення таких заходів не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди за відсутності обвинувального вироку суду чи іншого рішення суду, в якому встановлено факт незаконності відповідних обшуку, виїмки чи інших процесуальних дій.

Джерело: «Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року [кримінальний процесуальний аспект: обшук] – тематична добірка практики ЄСПЛ, підготовлена Ольгою Саленко, кандидатом юридичних наук, доцентом, науковим консультантом відділу систематизації практики ЄСПЛ та підготовки запитів до ЄСПЛ департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду за загальною редакцією Расіма Бабанли, доктора юридичних наук, керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.

Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/73e7cGY