«André and Another v. France» (заява № 18603/03): обшук в офісі та вилучення документів податковими інспекторами
Рішення ЄСПЛ у справі «André and Another v. France» (заява № 18603/03) від 24.07.2008 р.
Саленко Ольга
21.04.2023

«André and Another v. France» (заява № 18603/03): обшук в офісі та вилучення документів податковими інспекторами, які шукали докази проти одного з корпоративних клієнтів фірми – порушення Конвенції

Рішення ЄСПЛ у справі «André and Another v. France» (заява № 18603/03) від 24.07.2008 р. https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-87938 (англ.)

Обставини справи. Податковими інспекторами під час пошуку доказів проти одного з корпоративних клієнтів фірми було проведено обшук у адвокатському бюро та вилучено відповідні документи.

Оцінка ЄСПЛ. Якщо законодавство країни передбачає можливість обшуків в адвокатських приміщеннях, то такі обшуки повинні обов’язково супроводжуватись особливими гарантіями. Конвенція не забороняє накладати на адвокатів певну кількість зобов’язань, які можуть стосуватись взаємин з їхніми клієнтами. Такі заходи мають бути чітко обмеженими.

У цій справі ЄСПЛ зазначив, що обшук в офісі адвоката супроводжувався спеціальною процедурною гарантією, оскільки його здійснювали в присутності керівника адвокатської колегії, до якої належали заявники. Однак присутність керівника адвокатської колегії та висловлені ним протести не могли перешкодити ефективному доступу до всіх документів у кабінеті адвоката та їхньому вилученню. Зокрема це стосувалося вилучення рукописних записів першого заявника. ЄСПЛ зауважив, що ніхто не піддавав сумніву, що йшлось про особисті документи адвоката, які становили адвокатську таємницю, на чому наголошував керівник адвокатської колегії. Більше того, ЄСПЛ зазначив, що дозвіл на здійснення згаданого обшуку був сформульований досить широко.

ЄСПЛ наголосив, що зазначений обшук у приміщенні адвоката як захисника фірми, яку підозрювали в шахрайстві, мав на меті знайти документи, що могли б підтвердити підозри в шахрайстві відповідної фірми, та використати їх у межах обвинувачення проти неї. Заявники (адвокати) не були обвинуваченими чи підозрюваними у вчиненні правопорушення або ж в участі в шахрайстві, яке здійснив їхній клієнт.

ЄСПЛ підкреслив, що в цій справі заявники потрапили під нагляд державних органів через єдиний мотив – труднощі у здійсненні зазначеної податкової перевірки та необхідність формування доказової бази для підтвердження підозри у вчиненні шахрайства фірмою – клієнтом заявників. ЄСПЛ констатував, що такі заходи були непропорційними щодо мети, якої прагнули досягнути державні органи.

Висновок. Порушення статті 8 Конвенції

Джерело: «Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року [кримінальний процесуальний аспект: обшук] – тематична добірка практики ЄСПЛ, підготовлена Ольгою Саленко, кандидатом юридичних наук, доцентом, науковим консультантом відділу систематизації практики ЄСПЛ та підготовки запитів до ЄСПЛ департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду за загальною редакцією Расіма Бабанли, доктора юридичних наук, керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.

Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://cutt.ly/73e7cGY