Чи має пацієнт право скористатися послугами телемедицини та отримати доступ до медичної допомоги за допомогою телемедицини?
Джерела
1. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі – Основи);
2. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.10.2015 № 681 «Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я»;
3. Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі».
Система охорони здоров’я України активно використовує можливості Інтернету в дистанційному доступі для надання медичної допомоги пацієнтам. На сьогодні в умовах діджиталізації доступ до лікування стає реальним і надання деякої медичної допомоги за допомогою телемедицини стає можливим, а саме головне — якісним. В умовах, спочатку локдаунів, а станом на зараз — воєнного стану, доступ до медичної допомоги на відстані є вкрай актуальною потребою для пацієнтів.
ВООЗ виокремила телемедицину як одну з головних послуг, яку необхідно розвивати для боротьби з COVID-19. Сфера охорони здоров’я в епоху COVID-19 становить ідеальні умови для прискорення цього зростання. Глобальна нестача лікарів, незабезпечення віддалених від районних центрів населених пунктів якісною спеціалізованою допомогою, великі бюджетні витрати на охорону здоров’я потребують інтеграцію телемедицини у міські, сільські, військові установи охорони здоров’я.
Сьогодення війни додає обертів у використанні телемедицини, оскільки деякі пацієнти перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, але потребують кваліфікованої консультації лікаря, яку можна здійснити за допомогою онлайн консультування – телемедицини.
Поняття “телемедицина” унормовано у ст. 3 Основ як комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються під час надання медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку для обміну інформацією в електронній формі.
Згідно з ст. 3 Основ, кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, зокрема, інформування про доступні медичні та реабілітаційні послуги із застосуванням телемедицини і телереабілітації. Порядок надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини урегульовано ст. 35-6 Основ.
За допомогою телемедичної платформи у пацієнтів розширюється доступ до медичної допомоги належної якості на рівні з іншими пацієнтами. Дистанційне надання медичної допомоги в умовах війни дозволяє залучити вузькопрофільних спеціалістів для допомоги цивільним особам, а також постраждалим військовим.
Застосування телемедичної платформи дозволяє залучити медичних спеціалістів для швидкого обмін медичною інформацією між ними при наданні медичної допомоги та оперативному прийнятті рішення для порятунку життя і здоров’я людини.
Багато людей є внутрішньо переміщеними особами у зв’язку із війною та бойовими діями на деяких територіях держави, однак тримати зв'язок із своїм лікарем дистанційно та отримати доступ до медичної допомогти у вирішенні багатьох питань, пов’язаних із здоров’ям, а такою отримати від лікаря електронний рецепт на «Доступні ліки» є доступною можливістю для пацієнта при наявності Інтернет - зв'язку.
Наказом МОЗ України № 681 від 19.10.2015 затверджено Порядок організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини та Положення про кабінет телемедицини закладу охорони здоров’я. Зазначені нормативні документи регулюють правові відносини та забезпечують механізм організації при наданні медичної допомоги за допомогою можливостей телемедицини, що в свою чергу роблять деякі види медичної допомоги значно доступними.
Відкритим залишається питання, а чи усі люди мають право скористатися послугами телемедицини та отримати доступ до медичної допомоги за допомогою телемедицини?
Наприклад, наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» № 1348/5/572 від 15.08.2014 передбачено, що медична допомога засудженим надається у закладах охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (надається медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, вторинна (спеціалізована) та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, у тому числі із впровадження превентивної медицини (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання інфекційним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання), організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм). Чи позбавляється конституційного права на вибір лікувального закладу, права на вибір лікаря, права до доступ до телемедичних послуг особа, яка відбуває покарання?
Підготувала Олена Пономарьова, к.ю.н., адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ
Джерело: Юридичний путівник. Права пацієнта. Центр медичного права https://cutt.ly/46gZBRh
Дізнатися про окремі питання щодо здійснення прав, обмежень і гарантій, передбачених «Про систему громадського здоров’я», щодо карантину та повноважень органів системи громадського здоров’я, які слугуватимуть кращому розумінню положень Закону можна у Юридичному путівнику. Громадське здоров’я, який доступний для ознайомлення та завантаження за посиланням: https://cutt.ly/D4F2MKk