Право на гнів або як не стати заручниками власних емоцій
Марина Саєнко, адвокат, бізнес-медіатор, партнер юридичної компанії "Закон Перемоги" Людина здатна відчувати більше сотні емоцій, кожна з яких так чи інакше впливає на її поведінку, взаємодію з іншими людьми, успішність та реалізованість. Попри це, люди багатьох професій в нашій країні не приділяють розвитку емоційного інтелекту достатню увагу. Це працюють звичні нам стереотипи та інші установки, […]
Саєнко Марина
09.09.2020

Марина Саєнко,
адвокат, бізнес-медіатор,
партнер юридичної компанії "Закон Перемоги"

Людина здатна відчувати більше сотні емоцій, кожна з яких так чи інакше впливає на її поведінку, взаємодію з іншими людьми, успішність та реалізованість. Попри це, люди багатьох професій в нашій країні не приділяють розвитку емоційного інтелекту достатню увагу. Це працюють звичні нам стереотипи та інші установки, накшталт: дівчата повинні бути скромними, хлопці не повинні плакати, юристів емоції відволікають від суті, у серйозному бізнесі не місце емоціям тощо.

Як наслідок, у багатьох професіях типу «Людина-Людина» на сьогодні працює величезна кількість людей з різним ступенем емоційної тупості, іноді навіть – аж до емоційного паралічу. Це призводить до неможливості управляти своїм станом, нездатності розуміти інших людей, підвищення конфліктності на роботі та в сім’ї, швидкого професійного вигорання, втрати інтересу до життя.

Разом з тим, ще 30 років тому вчені зробили висновок, що емоційний інтелект (EQ) значно більше впливає на здатність людини досягти успіху у житті, ніж класичний (академічний) інтелект (IQ). Зокрема, на думку Деніела Гоулмена («родоначальника» ЕQ) співвідношення IQ і EQ складає 1:24, тобто емоційний інтелект сильніше раціонального в 24 рази. Тут кожен із нас може згадати приклади «феномену» однокласників, які у школі були комунікабельними «трійкарями», а в дорослому житті стали успішними бізнесменами. Тож, пропоную спробувати розібратись у причині такого «феномену».

Результатом проведених за останні 30 років досліджень стали висновки вчених, що люди з розвинутим емоційним інтелектом володіють сукупністю таких компетенцій:

— добре розуміють власні емоції (самосвідомість);
— вправно керують власними емоціями (самоконтроль);
— з емпатією ставляться до емоцій інших людей (соціальне розуміння);
— вміло справляються з емоціями інших людей (управління відносинами).

Володіння вказаними компетенціями є тим фарватером, який дозволяє прокладати правильний життєвий курс, успішно розвивати професійну кар’єру, легко знаходити спільну мову з людьми, бути лідером та надихати інших. Тож, поки одні старанно «гризли граніт науки», інші – спостерігали, досліджували, експериментували, вчились взаємодіяти і собою та оточуючими людьми. Отже, успішність таких людей у дорослому житті – ніякий не феномен, а цілком логічна (і навіть науково обґрунтована) закономірність.
Ви можете бути найкращим фахівцем у своєму місті чи навіть країні, досконало розбиратись у законодавстві та практиці його застосування, але при цьому не бути успішним та реалізованим саме через невміння керувати своїми емоціями та нерозуміння емоцій інших людей.

Наведу лише деякі цікаві факти про емоції, які, можливо, спонукатимуть читачів до глибшого дослідження теми управління емоціями та розвитку власного емоційного інтелекту:

— Переважну більшість рішень в житті люди приймають емоційно, а не раціонально. Це доведено сотнею досліджень та на цьому побудований врешті весь маркетинг.
— У кожної емоції наявні три компоненти: фізіологічні зміни (наприклад, прискорення серцебиття); поведінкова реакція (наприклад, бажання втекти); суб’єктивні переживання (гнів, печаль, щастя).
— Емоції запускають когнітивні процеси (розпізнавання та аргументацію), вони визначають нашу поведінку та фізичні відчуття.
— Емоції впливають на вегетативну систему, яка контролює базові функції тіла, наприклад дихання, кровообіг, травлення.
— Людина виражає емоції завдяки 43 мускулам на обличчі, що відповідають за міміку.
— Тільки 1% людей здатні повністю приховувати свої емоції від інших.

— Якщо довго імітувати певну емоцію, наприклад, злість або відразу, вами опанують ці відчуття по-справжньому.
— Ніж раніше ми впізнаємо емоцію, тим більше способів матимемо розібратися з нею.
— 10% людей не знають, як саме вони почуваються. Це називається алекситимією. Через таку дисфункцію людина не здатна описувати свої емоції словами, відрізнити одне почуття від іншого та зрозуміти настрій оточуючих.
— Розвинутий емоційний інтелект дає інструменти для управління власними тригерами (пусковими механізмами, які здатні вивести людину з рівноваги).
— Рівень стресостійкості людини прямо залежить від рівня розвитку емоційного інтелекту.

І нарешті ще один важливий факт — ми можемо культивувати та змінювати власні емоції, забути про емоції та інтерпретувати їх по-своєму або навіть змінити їх значення для себе! Тож, просто почніть робити це!

Усіх, хто хоче прокачати власну стресостійкість, отримати інструменти для кращого розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, покращити свою здатність до адаптивної поведінки в стресових ситуаціях, а також спробувати на собі інструменти управління стресом та власним ресурсним станом, запрошую на свій авторський тренінг «Стресостійкість та сила емоційного інтелекту адвоката: правила виживання в умовах турбулентності», що пройде вже 28 вересня 2020 року у Вищій школі адвокатури НААУ.

Дозвольте собі стати сильнішими!

Реєстрація на курс (участь у залі) за посиланням: https://bit.ly/3gl4uN8
Реєстрація на онлайн-трансляцію за посиланням: https://bit.ly/3heLHmN