Втручання у право пацієнта на нерозголошення таємниці про факт його звернення за медичною допомогою
Огляд судової практики підготувала Яна Бабенко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ
Бабенко Яна
30.08.2023

У період воєнного стану, який введений в Україні втручання у право пацієнта на нерозголошення таємниці про факт його звернення за медичною допомогою і повідомлення про це ТЦК та СП відповідало законній меті та було необхідне у демократичному суспільстві, оскільки було спрямоване на захист інтересів національної безпеки України

  • Постанова Тернопільського апеляційного суду у справі №607/17453/22 (провадження №22-ц/817/686/23) від 09 серпня 2023 року

Обставини справи: у листопаді 2022 р. Позивач звернувся в суд із позовом до КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі – «Відповідач», «Клінічна лікарня») про визнання дій посадових осіб КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради протиправними та стягнення моральної шкоди у сумі 15 300 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.04.2023 р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії посадових осіб Клінічної лікарні щодо розкриття лікарської таємниці про стан здоров`я Позивача без законних підстав. Стягнуто із Відповідача на користь Позивача 5000 грн грошового відшкодування завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зміст рішення суду апеляційної інстанції

Фактичні обставини справи, встановлені судом. рішення суду оскаржується лише в частині відмови у визнанні дій посадових осіб Відповідача протиправними відносно передачі персональних даних без згоди Позивача третій особі та в зв`язку з цим стягнення моральної шкоди, тому колегія суддів переглядає рішення лише в цій частині.

Судом встановлено, що 22.04.2022 р. сімейним лікарем загальної практики КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Чортківської міської ради було видане направлення №3163-4533-1455-4153, згідно з яким Позивача направлено на консультацію гематолога. З вищезазначеним направленням Позивач 25.04.2022 р. звернувся до реєстратури поліклінічного відділення Клінічної лікарні з метою оформлення медичної картки та скерування на консультацію до лікаря гематолога. Проте, Позивачу було відмовлено у наданні консультації гематолога, що вмотивовано відсутністю акту та направлення від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – «ТЦК та СП»). В якості обґрунтування своєї позиції медичний персонал послався на положення наказу Клінічної лікарні від 11.03.2022 р. №76-од «Про налагодження взаємодії з територіальними центрами комплексування та соціальної підтримки в умовах воєнного стану в КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР». Далі, Позивач звернувся безпосередньо до представників адміністрації Клінічної лікарні з питанням щодо відмови йому у наданні вторинної медичної допомоги (консультації лікаря гематолога).

Представники адміністрації, а саме: завідуюча консультативної поліклініки та генеральний директор зазначили, що для отримання консультації лікаря гематолога Позивач має надати направлення та акт від ТЦК та СП. Факт відмови Позивачу у наданні вторинної (спеціальної) медичної допомоги працівниками Клінічної лікарні підтверджується листами Відповідача від 28.04.2022 р. вих. №01-4/769 та від 10.05.2022 р. вих. №01-4/881. Відмова Позивачу у наданні вторинної (спеціальної) медичної допомоги працівниками Клінічної лікарні обґрунтовувалась наказом Відповідача від 11.03.2022 р. №76-од, згідно якого наказано при зверненні на амбулаторний прийом військовозобов`язаних чоловічої статі віком від 18 до 60 років обов`язково, негайно інформувати по телефону чергового міського ТЦК та СП протягом робочого дня за вказаними у наказі телефонами. Завідуючому приймальним відділенням під час введення воєнного стану проведення планової госпіталізації військовозобов`язаних чоловічої статі віком від 18 до 60 років проводити тільки за направленням районних (міських) ТЦК та СП та їхніх відділів.

Вказаний наказ виданий на підставі наказу Департаменту охорони здоров`я ТОВА №339/11-06 від 10.03.2022 р. яким, з метою сприяння в роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в умовах воєнного стану, наказано: начальнику відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, керівникам закладів охорони здоров`я м. Тернопіль та області всіх форм власності забезпечити:

1) налагодження взаємодії з районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та їхніх відділів з питань забезпечення функціонування системи військового обліку військовозобов`язаних;

2) уточнення номерів телефонів чергових районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та їхніх відділів;

3) на час введення воєнного стану проведення планової госпіталізації військовозобов`язаних чоловічої статі віком від 18-ти до 60-ти років тільки за направленням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та їхніх відділів, а в ургентних випадках та у випадках амбулаторного лікування з обов`язковим негайним інформуванням по телефону чергових районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та їхніх відділів та документальним підтвердженням протягом доби.

25.04.2022 р., в ході звернення Позивача до реєстратури поліклінічного відділення Клінічної лікарні з метою оформлення медичної картки та скерування на консультацію до лікаря гематолога, представник лікарні, а саме завідуюча консультативної поліклініки повідомила у телефонному режимі голову ВЛК обласного Центру комплектування та соціальної підтримки про факт звернення 25.04.2022 р. Позивача в реєстратуру консультативної поліклініки щодо консультації в лікаря-гематолога. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факт звернення Позивача за медичною допомогою відноситься до конфіденційної інформації про його особу і не допускається її розкриття (поширення) без його згоди, якої він не надавав і має право на збереження таємниці про факт такого звернення.

Однак, суд вважає, що в період воєнного стану, який введений в Україні та існував станом на 25.04.2022 р., таке втручання Відповідача у право Позивача на нерозголошення таємниці про факт його звернення за медичною допомогою і повідомлення працівником відповідача про це голову ВЛК обласного Центру комплектування та соціальної підтримки відповідало законній меті та було необхідне у демократичному суспільстві, оскільки було спрямоване на захист інтересів національної безпеки України, оскільки сприяло роботі ТЦК та СП в період воєнного стану та здійснювалось відповідно до вимог ст. ст. 32, 64 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», а також п. 1.1 Наказу №76-од від 11.03.2022 р. Клінічної лікарні «Про налагодження взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в умовах воєнного стану в КНП «Тернопільська обласна лікарня» ТОР, п. 3 наказу Департаменту охорони здоров`я ТОВА №339/11-06 від 10.03.2022 р.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до положень ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Указом Президента України №64/22 від 24.02.2022 р. введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Дія вказаного Указу неодноразово продовжувалась у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України і на момент виникнення спірних правовідносин в Україні був запроваджений воєнний стан.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 3 вказаного Указу Президента України у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.04.2022 р. завідуюча консультативної поліклініки у телефонному режимі повідомила голову ВЛК обласного Центру комплектування та соціальної політики про факт звернення Позивача в реєстратуру консультативної поліклініки щодо консультації в лікаря-гематолога.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що дії працівника Клінічної лікарні відповідали вимогам наказу Відповідача від 11.03.2022 р. №76-од, згідно якого наказано при зверненні на амбулаторний прийом військовозобов`язаних чоловічої статі віком від 18 до 60 років обов`язково, негайно інформувати по телефону чергового міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом робочого дня за вказаними у наказі телефонами, який виданий на підставі чинного наказу Департаменту охорони здоров`я ТОВА №339/11-06 від 10.03.2022 р.

Тому не заслуговують на увагу доводи заявника, що згоди на поширення інформації щодо нього Позивачем не надавалося, оскільки відповідно до ст. 3 вказаного Указу Президента України у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З повним текстом постанови Тернопільського апеляційного суду можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112817447

Огляд судової практики підготувала Яна Бабенко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ

Яна Бабенко