Потерпілий у справах про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди

Постанова Київського апеляційного суду у справі №754/1659/21 (провадження №22-ц/824/11708/2023) від 07 вересня 2023 року

Обставини справи: у лютому 2021 р. Позивачка звернулась до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 Деснянського району м. Києва» (далі – «ЦПМСД №4», «Центр», «Відповідач 1»), сімейного лікаря («Відповідачка 2») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я.

Позивач просила суд стягнути з Відповідачів матеріальну шкоду, завдану внаслідок ушкодження здоров`я в розмірі 53 393,99 грн. та на відшкодування моральної шкоди - 1 000 000,00 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.04.2023 р. позов було залишено без задоволення. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що Позивачкою на підтвердження вимог про надання некваліфікованої медичної допомоги Відповідачкою 2 не надано належних та допустимих доказів.

Зміст рішення суду апеляційної інстанції

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Судом встановлено, що Позивачка перебуває під медичним спостереженням в ЦПМСД №4 та оформила деклерацію на медичне обслуговування з сімейним лікарем амбулаторії загальної практики сімейної медицини №4. 21.07.2020 р., Позивачка, перебуваючи на дачі за межами міста Києва, відчувши дискомфорт у ділянці серця, вранці зателефонувала своєму лікарю, яка рекомендувала їй негайно прийти до амбулаторії. По прибуттю цього ж дня до ЦПМСД №4 пацієнтку було скеровано до лікаря загальної практики сімейної медицини – Відповідачки 2, у зв’язку з перебуванням її лікаря у черговій відпустці.

Лікар, оглянувши пацієнта, запропонувала зробити ЕКГ (електрокардіографію). При отриманні даних електрокардіографічного обстеження ішемії міокарду у пацієнта виявлено не було. Лікарем надані відповідні рекомендації та призначено лікування пацієнтці, виходячи зі стану здоров’я останньої на момент обстеження. Перебуваючи вдома та, відчувши погіршенням стану здоров’я, Позивачка викликала бригаду невідкладної швидкої медичної допомоги.

Згідно з реєстрацією викликів у базі даних автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи (АІДС) «Швидка медична допомога», 21.07.2020 р., до пацієнтки – Позивачки були зареєстровані два виклики екстренної (швидкої) медичної допомоги: за №1530 о 23 год. 00 хв. з приводу «гіперкриз 160/123, пекучий біль в грудній клітині»; за №1566 о 23 год. 45 хв. з приводу «для лікарської бригади, ГКС?». 22.07.2020 р. Позивачку госпіталізовано до Державної установи «Інститут Серця МОЗ України» Відділення лікування гострого коронарного синдрому та інфаркту міокарда №7, де їй встановлено діагноз - гострий Q інфаркт міокарда по задньо-діафрагмальній стінці лівого шлуночка. У період з 22.07.2020 р. по 24.07.2020 р. Позивачка перебувала у Державній установі «Інститут Серця МОЗ України» Відділення лікування гострого коронарного синдромута інфаркта міокарда №7 та їй 22.07.2020 р. була проведена операція - стентування ПКА: черезрадіальним доступом справа, по життєвим показам, проведена ангіопластика в стенозованому сегменті ПКА з подальшою імплантацією стента Xience Alpine 3,0x33. Для подальшої ребіалітації та лікування пацієнтка була переведена в КНП «Київська міська клінічна лікарня №3» кардіологічне відділення №1 з палатою інтенсивної терапії, де вона перебувала у період з 24.07.2020 р. по 04.08.2020 р. Виписана додому для подальшого амбулаторного лікування під нагляд сімейного лікаря та кардіолога за місцем проживання. На підтвердження витрат, пов`язаних з лікуванням, діагностикою та реабілітацією, Позивачка надала відповідні чеки та квитанції.

25.09.2020 р. Позивачка звернулась до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення злочину, в якій, посилаючись на неналежне виконання професійних обов`язків медичним працівником - Відповідачкою 2, просила розпочати досудове слідство у зв`язку із вчиненням лікаркою, дій, які мають ознаки складу злочину. Довідкою Деснянського УП ГУ Національної поліції у м. Києві від 20.10.2020 р. підтверджуються, що у ході перевірки була допитана гр. лікарка та у зв`язку з відсутністю даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю внести відповідну інформацію до ЄРДР, подальша перевірка не проводилась.

У листі №13276/6-77/20 від 29.09.2020 р. Національна служба здоров`я України роз`яснила Позивачці про те, що з приводу надання неякісної медичної допомоги остання може звернутись до клініко-експертної комісії МОЗ України для встановлення оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, додавши копії документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення.

Із письмової відповіді ЦПМСД №4 від 19.09.2021 р. №381 вбачається, що Відповідачка 2 дійсно працює в цьому медзакладі на посаді лікаря загальної практики-сімейним лікарем амбулаторії загальної практики сімейної медицини №4. У своїй діяльності під час виконання службових обов`язків вона керується посадовою інструкцією лікаря загальної практики сімейної медицини. Стосовно Відповідачки 2, зокрема, до адміністрації Центру не надходило жодних скарг або нарікань від пацієнтів, їх родичів або будь-кого іншого щодо виконання нею професійних обов`язків. Протягом роботи в Центрі Відповідачка 2 зарекомендувала себе як взірцевий спеціаліст своєї справи, чуйна людина. Користується повагою серед колег та працівників Центру.

Відповідно до посадової інструкції лікаря загальної практики-сімейної медицини, затвердженої В.о. директора КНП ЦПМСД №4 від 08.01.2020 р., лікар загальної практики - сімейної медицини зобов`язаний, зокрема: надавати кваліфіковану, в тому числі невідкладну, медичну допомогу в обсязі кваліфікаційної характеристики фахівця із спеціальності «загальна практика - сімейна медицина» в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та за місцем проживання пацієнтів; аналізує та враховує інформацію щодо обстеження пацієнта; розробляє план медичного обслуговування та узгоджує його з пацієнтом. У своїй роботі керується чинним законодавством України про охорону здоров`я, Кодексом законів про працю та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів правління та закладів охорони здоров`я, організацію сімейної медицини.

Лікар загальної практики - сімейний лікар несе відповідальність згідно з чинним законодавством за якість надання первинної лікувально-профілактичної допомоги населенню, яке він обслуговує. Державною установою Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова на адвокатський запит надана відповідь про те, що на представленій копії кардіограми встановити діагноз - інфаркт міокарда неможливо.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків). Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Обґрунтовуючи позов, Позивачка посилалась на те, що в результаті безвідповідального, халатного відношення лікаря до неї, як пацієнта, яка не надала кваліфіковану своєчасну допомогу, її здоров`ю була нанесена непоправна шкода, їй встановлено діагноз- гострий Q інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка, кардіосклероз, стенозуючий коронаросклероз, КВГ стентування ПКА, гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступеня, ризик 4.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Таким чином, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника. Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» лікар не несе відповідальності за здоров`я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров`я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.

Потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Із досліджених судом доказів вбачається, що наданими Позивачкою доказами не підтверджуються обставини, що проведений лікарем загальної практики сімейної медицини огляд та призначене лікування пацієнтці не відповідало оцінці стану пацієнта та даним електрокардіографічного обстеження, було неправильним й могло призвести до настання негативних наслідків для пацієнтки у вигляді погіршення стану здоров`я та розвитку у неї гострого Q інфаркту міокарда.

Під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції Позивачка підтвердила, що з приводу надання неякісної медичної допомоги вона не зверталась до клініко-експертної комісії МОЗ України для встановлення оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, про що їй було роз`яснено у листі №13276/6-77/20 від 29.09.2020 року НСЗУ України. Також сторона Позивачки не скористалась процесуальним правом заявити клопотання про призначення експертизи у сфері медичної діяльності в суді першої інстанції.

При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, а тому суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 13, ст. 263 ЦПК України, ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставини у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, що Позивачка не довела своїх позовних вимог щодо надання їй неякісної медичної послуги Відповідачем 1, зокрема, порушення лікарем загальної практики сімейної медицини стандартів надання первинної медичної допомоги, наявності причинно-наслідкового зв`язку з отриманою нею медичною послугою у Центрі та погіршенням її стану здоров`я, що призвело до виникнення та розвитку у неї гострого Q інфаркту міокарда по задньо-діафрагмальній стінці лівого шлуночка, а також з їх наслідками, що призвели до необхідності проведення операції - стентування ПКА, на які вказує Позивачка, як на підставу для відшкодування їй майнової та моральної шкоди.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову оскільки на порушення обов`язку, передбаченого статями 12, 81 ЦПК України, Позивачкою не доведено підстави свого позову. Разом з тим, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити в частині мотивів вирішення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції даної постанови.

З повним текстом постанови Київського апеляційного суду можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113438123.

Огляд підготувала: адвокат Бабенко Яна, член Центру медичного права ВША НААУ