Процедура повторного переносу ембріонів після першої невдалої такої спроби саме у випадку їх наявності
Яна Бабенко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ
Бабенко Яна
02.02.2024

Ураховуючи погоджену сторонами у договорі процедуру повторного переносу ембріонів після першої невдалої такої спроби саме у випадку їх наявності, посилання позивачів на те, що відповідач внаслідок цього не виконав умов вказаного договору, є безпідставними

Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 р. у справі № 760/12112/23 (провадження № 2/760/847/24)

Обставини справи: у травні 2023 р. позивачі звернулись до суду з позовом до ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія» (далі – «Клініка репродуктивної медицини «Надія», Товариство, Клініка, відповідач) про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 173 000 грн.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 28.11.2022 р. між сторонами було укладено договір № 30807 про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використанням методів допоміжних репродуктивних технологій за програмою «Донація яйцеклітин». Відповідно до умов указаного договору відповідач зобов’язався здійснити конкретний перелік медичних послуг, а за умовами пункту 5.1.11 договору гарантував отримання двох еуплоїдних («нормальних») ембріонів на стадії бластроцисти та у разі ненастання вагітності з першої спроби за результатами циклу лікування безпліддя, що проводиться за цим договором – можливість здійснення одного кріоциклу (перенос кріоконсервованих ембріонів, за їх наявності). У випадку переносу 1 ембріона і настання вагітності з першої спроби було визначено, що договір вважався би виконаним.

Вказували, що за умовами цього договору позивачами 28.11.2022 р. було сплачено визначену вартість послуг у розмірі 149 900 грн., а додатково у подальшому сплачено 5300 грн. за послуги трофоектодермальної біопсії бластоцисти/бластомера та 17 800 грн. за послуги доімплантаційної генетичної діагностики. 04.01.2023 р. відповідачем було проведено предімплантаційне генетичне тестування двох ембріонів, за результатами якого один ембріон виявився нормальний (еуплоїдний/збалансований), а другий – аномальний.

Оскільки після перенесення позивачці нормального ембріону її вагітність так і не настала, а за умовами укладеного із відповідачем договором він гарантував пацієнтам саме два нормальних ембріона, які останній фактично не забезпечив, то позивачі уважали, що «Клініка репродуктивної медицини «Надія» порушило умови укладеного між ними договору та завдало позивачам матеріальних збитків у загальному розмірі 173 000 грн. У зв’язку із тим, що відповідач залишив без належної уваги претензію позивачів про добровільне відшкодування завданих їм збитків, позивачі змушені були звернутись до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просили суд стягнути із відповідача на їх користь матеріальні збитки в сумі 173 000 грн.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено.

Висновки суду: як убачається з матеріалів справи та установлено судом, 28.11.2022 р. між сторонами було укладено договір № 30807 про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використання методів допоміжних репродуктивних технологій за програмою «Донація яйцеклітин», предметом якого виступило надання Товариством позивачам платних медичних послуг з лікування безпліддя пацієнтки/пацієнтів шляхом проведення запліднення ін. вітро за Програмою донації яйцеклітин. Метою укладення цього договору було визначено досягнення пацієнткою стану вагітності та досягнення строку вагітності 8 (восьми) календарних тижнів від першого дня останніх місячних або 6 тижнів з дня пункції фолікулів (або передбачуваної пункції фолікулів у разі проведення переносу розморожених ембріонів).

Згідно пункту 4.23 договору сторони визначили, що послуги уважаються наданими, а договір – виконаним у повному обсязі з моменту надання клінікою пацієнтці/пацієнтам усіх послуг, передбачених пунктом 4.3 договору (у разі ненастання вагітності пацієнтки) або досягнення мети договору відповідно до пункту 2.2 договору.

У пункті 5.1.11 договору Клініка гарантувала позивачам отримання 2-х еуплоїдних («нормальних») ембріонів на стадії бластоцисти та у разі ненастання вагітності з першої спроби за результатами циклу лікування безпліддя, що проводиться за цим договором – можливість здійснення одного кріоциклу (переносу кріоконсервованих ембріонів, за їх наявності). У випадку переносу 1 ембріона і настання вагітності з першої спроби договір вважається виконаним.

Фактично ненаданими послугами за укладеним між сторонами договору залишились – один кріоперенос ембріонів, лазерний допоміжний хетчинг (12 480 грн.); кріоконсервування та зберігання сперми протягом 11 місяців (2910 грн.); зберігання кріоконсервованого матеріалу протягом 1 місяця (2910 грн.).

При цьому, відповідно до викладу відзиву на позовну заяву, відповідач пов’язує неможливість надання таких послуг саме відсутністю унаслідок проведення процедури запліднення ін-вітро другого еуплоїдного (нормального) ембріону, що у свою чергу за його переконанням було зумовлено чоловічим фактором у позивача (чоловіка).

Таким чином, убачається, що учасниками справи не заперечується факт надання позивачем тих медичних послуг, які були надані ним фактично, та якість їх надання останніми також не оспорюється.

У ході розгляду справи установлено та не заперечувався факт надання відповідачем визначених договором переліку послуг, окрім тих послуг, які були пов’язанні із кріоконсервуванням, зберіганням та перенесення будь-яких інших наявних ембріонів, після здійснення перенесення першого ембріону позивачці.

Так, у пункті 5.1.11 договору вказано, що Клініка гарантувала отримання 2-х еуплоїдних («нормальних») ембріонів на стадії бластоцисти та у разі ненастання вагітності з першої спроби за результатами циклу лікування безпліддя, що проводиться за цим договором – можливість здійснення одного кріоциклу (переносу кріоконсервованих ембріонів, за їх наявності).

Втім, згідно визначеного пунктом 4.3 договору переліку послуг передбачено, що перенесення розморожених кріоконсервованих ембріонів (у разі ненастання вагітності пацієнтки після першого переносу ембріонів) було можливим за наявності таких кріоконсервованих ембріонів.

У пункті 4.7 договору вказано, що ембріони, отримані в процесі запліднення за даним договором, переносяться пацієнтці протягом лікувального циклу за цим договором  одноразово. У разі ненастання вагітності пацієнтки з першої спроби та наявності кріоконсервованих ембріонів – додатково повторно (одноразово), з послугою лазерного допоміжного хетчингу.

Відповідно до положень пункту 4.8.2 сторони погодили, що якщо на дату переносу ембріонів (або на наступний день після дати переносу ембріонів) відсутні ембріони, що підлягають заморожуванню, то вартість послуг із кріоконсервування (вітрифікації) ембріонів та зберігання кріоконсервованого матеріалу (ембріонів) підлягає поверненню клієнту. Повернення коштів здійснюється відповідно до умов пункту 3.9, тобто після подання відповідної заяви.

Отже, з аналізу умов укладеного між сторонами договору убачається, що здійснення повторного перенесення пацієнтці ембріонів після першої спроби перенесення та ненастання вагітності, можливе було лише у випадку наявності таких кріоконсервованих ембріонів загалом. На підтвердження проведення визначеної договором процедури культивування ембріонів, відповідачем в матеріали справи подано копію протоколу її проведення.

Матеріалами справи установлено, та що підтверджується самими сторонами, в ході проведення Клінікою процедури запліднення яйцеклітин донора було отримано два ембріона, один з яких за результатами дослідження предімплантаційного генетичного тестування виявився нормальним (еуплоїдним), а другий – аномальним.

Ці обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи консультативним висновком спеціаліста від 15.05.2023 р., де також зазначено про те, що позивачці було надано роз’яснення щодо готовності клініки виконати свої зобов’язання, а також роз’яснено, що перенесення одного ембріона у цьому випадку не було порушенням договору і було обґрунтованим. Рекомендовано прийняття у подальшому подружньою парою рішення щодо продовження лікування у клініці.

При цьому, за змістом договору про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використанням методів Допоміжних репродуктивних технологій за програмою «Донація яйцеклітин» сторонами не погоджувалося проведення повторної процедури стимуляції яєчників донора, пункції яйцеклітин та здійснення повторної процедури їх запліднення з проведенням ІКСІ, у випадку неотримання одночасно двох еуплоїдних ембріонів після первинного проведення таких процедур, за які відповідно позивачами були сплачені грошові кошти.

Позивачі у пункті 4.9 договору також були проінформовані про те, що показник ефективності лікування методом ЗІВ і ПЕ в Клініці складає в середньому 48% (на відсоток ефективності має вплив вік пацієнта, діагноз та інші фактори), але перенесення ембріонів в порожнину матки не є гарантією настання вагітності.

Також, у поданій відповідачу заяві позивачів від 28.11.2022 р. щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій їм було роз`яснено зокрема порядок проведення лікування та повідомлено, що для лікування може знадобитися не одна спроба до моменту настання вагітності; у процесі лікування можуть бути виявлені невідомі раніше факти, через які, можливо, буде потрібно змінити план чи спосіб лікування; лікування може виявитися безрезультатним; подолання безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій саме по собі не підвищує, але й не знижує ризику вроджених хвороб плода.

Отже, проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 30807 від 28.11.2022 р. про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використанням методів Допоміжних репродуктивних технологій за програмою «Донація яйцеклітин», а також враховуючи погоджену у ньому сторонами процедуру повторного переносу ембріонів після першої невдалої такої спроби саме у випадку їх наявності, суд уважає, що посилання позивачів на те, що відповідач не виконав умов вказаного договору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи належними доказами.

При цьому, зробивши такі висновки, суд взяв до уваги ті обставини, що якість фактично наданих відповідачем медичних послуг, які визначені у пункті 4.3 даного договору, позивачами не оспорюється. Про можливість ненастання вагітності в ході лікування також були попереджені та освідомлені.

При цьому, суд звертає увагу позивачів на те, що згідно умов пунктів 3.9, 4.8.2 вони не позбавлені можливості звернутися до відповідача із відповідною заявою про повернення сплачених грошових коштів за фактично неотримані послуги, які були зумовлені відсутністю отримання унаслідок проведення процедури запліднення ін-вітро інших еуплоїдних ембріонів.

З повним текстом рішення Солом’янського районного суду м. Києва можна ознайомитися за покликанням: http://tinyurl.com/3nw2hmeu