При визначенні розміру моральної шкоди, суд врахував, що у діях працівника Відповідача, яка призвела до негативних наслідків для Позивача, вбачається не умисна, а необережна форма вини через лікарську помилку
Постанова Київського апеляційного суду у справі № 760/29207/17 (провадження № 22-ц/824/8832/2023) від 23 листопада 2023 року
Обставини справи: Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Медичне науково-практичне об’єднання «Медбуд» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі – «МедБуд») про стягнення майнової та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 03.03.2017 р. він був оглянутий штатними лікарями Відповідача, а саме заввідділенням та лікарем. У результаті медичного огляду йому було встановлено діагноз «Викривлення носової переділки, кіста в/щ пазухи справа, зліва», що підтверджується копією листа огляду від 03.03.2017 р. На підставі цього діагнозу, лікарями Відповідача йому було рекомендовано оперативне втручання – септопластику носа, що підтверджується передопераційним епікризом від 03.03.2017 р. Після цього, 15.03.2017 р. він був госпіталізований до стаціонарного відділення Відповідача, а потім до хірургічного відділення для проведення операційного втручання з метою виправлення недоліків носа. 15.03.2017 р. йому було проведено оперативне втручання – септопластику носа, двобічну вазотомію, гайморотомію зліва, справа штатним лікарем Відповідача. Після операції він відчув біль та тяжкість в районі очей, а також відчув, що погано бачить на праве око та зображення подвоюється.
Позивач вказував, що 16.03.2017 р. йому була проведена мультиспіральна комп’ютерна томографія лицьового скелету, що підтверджується висновком лікаря-рентгенолога. За наслідками цього дослідження був зроблений висновок про його стан після оперативного втручання: перелом нижньої стінки правої орбіти, пошкодження нижнього прямого м’язу, патологічний вміст в при носових пазухах. Таким чином, під час проведення оперативного втручання лікарем було допущено неналежне виконання своїх обов’язків, а саме заподіяння травми правої орбіти ока та прилеглого до ока м’язу. Зазначене призвело до порушення фокусування ока, відсутності руху ока вверх та вниз, порушення поля зору (засліпи) справа та знизу, погіршення рівня зору. Відповідно до висновку лікарів, які проводили виправлення помилок лікаря Відповідача та його реабілітацію, повністю відновити зір неможливо та він залишиться калікою на все життя. Після неналежного надання йому медичної допомоги лікарем Відповідача він був змушений звернутись за медичною допомогою хірургів в офтальмологічне відділення Олександрівської клінічної лікарні для усунення наслідків заподіяння травм лікарем. Зокрема, йому була проведена операція, в результаті якої в область ока йому поставили титанову пластину і решітку, якою закрили зроблену лікарем відповідача дірку між гайморовими пазухами та орбітами ока, а також витягли з-під ока розтрощені лікарем відповідача дві кістки.
Після цього через 6 місяців лікарі Олександрівської клінічної лікарні провели другу операцію, під час якої видалили пластину та на її місце встановили решітку. На проведення хірургічного втручання в Олександрівській клінічній лікарні для виправлення помилки лікаря Відповідача ним було витрачено 12 864 гривні, а також завдана моральна шкода, що викликана невиправним ушкодженням здоров’я, зміною нормального способу життя, витратами часу на подальше лікування. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з Відповідача завдану майнову шкоду у розмірі 12864 гривні, а також моральну шкоду в сумі 800 000 гривень.
Рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 27.02.2023 р. позов задоволено частково: стягнуто з «Медбуд» на користь Позивача завдану майнову шкоду в розмірі 12 864 грн, на відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції. Відповідно до висновку експерта № 368/19 від 24.11.2020 р. внаслідок неналежного надання медичної допомоги (технічно не правильно проведеної операції «гайморотомії») лікарем-отоларингологом хірургічного відділення «Медбуд» під час проведення оперативного втручання 15.03.2017 р. було спричинено порушення анатомічної цілості правої орбіти з ушкодженням її структур. На теперішній час незворотними наслідками вказаної травми правої орбіти є функціональні порушення правого ока. З огляду на характер травми, слід вважати, що «100 % одужання, відновлення зору та функцій рухомості ока після отримання такої травми внаслідок оперативного втручання лікарем ДП «Медбуд» 15.03.2017 року», неможливе. Між неналежним наданням медичної допомоги (технічно не правильно проведеної операції «гайморотомії») лікарем-отоларингологом хірургічного відділення «Медбуд» та вищенаведеними наслідками вбачається прямий причинний зв’язок.
Відповідно до Інструкції №2 «Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи» від 1986 р. наслідки травми орбіти, що спричинені неналежним наданням медичної допомоги лікарем-отоларингологом хірургічного відділення «Медбуд», такі як:
- перелом орбіти, який не проникав в порожнину черепа з ушкодженням прямого нижнього м`яза та зміщенням очного яблука, згідно зі ст. 23.б) становить 20% постійної втрати загальної працездатності;
- зниження гостроти зору - з 1,0 до травми до 0,5 після травми без врахування корекції, згідно з таблицею до ст. 24 становить 10% постійної втрати загальної працездатності;
- концентричне звуження поля зору до 60 градусів, згідно зі ст. 14 становить 10% постійної втрати загальної працездатності.
Зазначена травма у Позивача обумовила необхідність повторних хірургічних втручань у КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» для ліквідації дефекту правої орбіти та збереження функції її ушкоджених структур, викликала у Позивача розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою (постійною) втратою загальної працездатності (40%), а тому згідно з п. 2.1.1.г) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р. №6, відносить до тяжких тілесних ушкоджень.
Представниця Відповідача у судовому засіданні в суді першої інстанції зазначені обставини не оспорювала. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердженості доводів Позивача про несприятливий результат лікування Позивача у зв`язку із неналежним пряденням такого лікування. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Так, сторонами не оспорювалось що третя особа у справі - лікар перебував у трудових відносинах з «Медбуд». Висновок експерта підтверджує прямий причинний зв`язок між неналежним наданням медичної допомоги лікарем-отоларингологом хірургічного відділення «Медбуд» та несприятливими наслідками для позивача від оперативного втручання.
Таким чином, враховуючи наявність вини працівника Відповідача у заподіянні шкоди Позивачу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стягненню з «Медбуд» на користь Позивача підлягає завдана шкода в сумі 12 864 гривні. Апеляційний суд також погоджується із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди
Так, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що Позивачу була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок неналежного надання медичної допомоги, Позивач отримав травми і його повне одужання та відновлення неможливе.
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд першої інстанції врахував, що у діях працівника Відповідача, яка призвела до негативних наслідків для Позивача, вбачається не умисна, а необережна форма вини через лікарську помилку. Безпосередньо медичний заклад неправомірних дій не допускав, проте й не заперечує наявність в діях свого працівника лікарської помилки. У судовому засіданні представниця Відповідача частково визнала позовні вимоги, посилалась лише на об`єктивні обставини для зменшення розміру моральної шкоди.
Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об’єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення на відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.
З повним текстом постанови Київського апеляційного суду можна ознайомитися за покликанням: https://tinyurl.com/2p95zbw9
Огляд судової практики підготувала Яна Бабенко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ