Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 695/771/20 від 28 грудня 2023 року

Фактичні обставини справи

01.09.2015 р. о 16:00 годині обвинувачений заступив на нічне чергування в стаціонарне пологове відділення Золотоніської центральної районної лікарні (далі – «Центральна лікарня»), мав достатній досвід та кваліфікацію, всі необхідні умови та засоби для проведення лікування та лабораторних досліджень, був відповідальний за надання медичної допомоги потерпілій з моменту її сумісного огляду 01.09.2015 о 16 год з лікарем акушером-гінекологом пологового відділення Центральної лікарні, стан жінки та плода відмічено як задовільний. О 22 год 10 хв. черговим лікарем діагностовано ускладнення в пологах – дистрес плоду, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти. Пологи були закінчені оперативним шляхом – кесарів розтин по 1-й категорії ургентності, як і передбачено клінічним протоколом з акушерської допомоги «Кесарів розтин», затвердженим Наказом МОЗ України від 27.12.2011 р. № 977.

Однак, зважаючи на стан дитини при народженні (на 1-й хвилині 2б за шкалою Апгар, а на 5-й – 3б), наявність ознак асфіксії тяжкого ступеня та клінічних проявів гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, згідно висновку експерта на цьому етапі лікарем допущено недооцінку стану плода та несвоєчасну діагностику ускладнень з його боку (дистрес плода в пологах), яка потребувала негайного перегляду акушерської тактики. Також останнім не здійснено кардіотокографічного дослідження плоду, яке б об’єктивізувало стан плоду, надало б можливість встановити, коли саме виникли ускладнення. Лікарем не забезпечено ретельного спостереження за станом плоду в період часу з 16 год. до 22 год 10 хв. із застосуванням фетального моніторингу (проведення КТГ), що є недоліком. Окрім того, в зазначений період останнім не проведено внутрішнє акушерське дослідження (для визначення ефективності пологової діяльності), яке відповідно до вимог клінічного протоколу з акушерської допомоги «Нормальні пологи», затвердженого Наказом МОЗ України № 624 від 03.11.2008 р., повинно виконуватися кожні 4 години, що також є недоліком. Згідно висновку експерта в цьому випадку мало місце недооцінка стану плода, несвоєчасна діагностика його дистресу, що призвело до тяжких наслідків у новонародженої дитини. Таким чином, між недоліками, які були припущені під час пологів, розвитком ускладнень з боку плода та в подальшому захворювань у дитини вбачається прямий причинно-наслідковий зв’язок.

Унаслідок зазначених діянь лікарем спричинено тяжкі наслідки для новонародженого потерпілого, а саме гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи у вигляді синдрому рухових порушень, спастичного тетрапапезу, затримки розвитку, збіжної паретичної косоокості. Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 140 КК України.

Мотиви суду при ухваленні вироку

Обвинувачений свою вину не визнав у повному обсязі. Вказав, зокрема, що все було зроблено ним згідно діючих протоколів, наказів. Пояснив, що прибув на зміну, прийняв породіллю, зробив акушерський огляд, погодився з обраною тактикою ведення пологів лікуючим лікарем, які саме маніпуляції, аналізи й процедури проводили при поступленні у відділення пацієнтки, і як саме черговий лікар керував цим процесом без записів в медичній документації йому невідомо. Після виявлення кровотечі у пацієнтки прийняв рішення про проведення кесаревого розтину, він відразу почав отримувати згоду на проведення операції від пацієнтки, яка тривалий час не погоджувалася та відмовлялася ставити підпис під письмовою згодою. Через деякий час йому віддали лист згоди з підписом та лише на суді він дізнався, що за неї розписалась її подруга. Наполягав, що у лікарні відсутній локальний протокол дій при акушерських кровотечах, що суперечить вимогам наказу МОЗ № 205, а тому виклик лікарів та акушерів здійснювався по телефону. Хоча час збору бригади не повинен перевищувати 15 хв., однак від кровотечі та виклику анестезіолога до введення в наркоз пройшло 35 хв., а до вилучення дитини 45 хв. Після прибуття завідуючого відділенням він повідомив, що оперувати буде сам він. Саму операцію вже не пам’ятає, оскільки їх у нього було багато та пройшов значний проміжок часу.

При передачі плоду лікар, що прийняв дитину має завжди й без виключень передавати її так, щоб голівка плоду попала в руки дитячому лікарю при цьому не простерилізувавши стерильний одяг і перчатки. Оскільки він асистував при проведенні операції, то не стежив як передавали дитину. Допомога новонародженому надавалась педіатром, що не має кваліфікації неонатолога або неонатолога-реанімолога, тому катетер для ведення ліків встановлювався та кисень через апарат ШВЛ проводились після приїзду неонатолога. Попри пряме розпорядження наказу № 205 від моменту народження плоду до прибуття неонатолога пройшло 35 хвилин. Крім того вказував, що неонатолог в ході судового засідання підтвердила відсутність обладнання для лікувальної гіпотермії та неонатальних датчиків для пульсокксиметру і те, що ні лікувальна гіпотермія, ні визначення кисню крові при проведенні ШВЛ не проводились, що відображено в медичній документації.

Стверджував, що причиною тяжкого стану дитини є значна запізнілість кесаревого розтину, що пов’язано з умовляннями потерпілої надати свою письмову згоду на огляд анестезіолога, знеболення та кесарів розтин, а також відсутність локального протоколу дій чергового персоналу при акушерських кровотечах. Анестезіолог тривалий час витратив на підготовку та проведення анестезії, а при проведенні операції була відсутня неонатолог, як наслідок не повний та несвоєчасний об’єм проведеної допомоги новонародженому після пологів, крім того, завідувач пологовим відділенням дитину сильно поклав на перенатальний стіл, а тому такі наслідки могли наступити від удару головою новонародженого. Крім того, у лікарні відсутнє необхідне обладнання, а наявне несправне. Жалкує з приводу тяжкого стану новонародженого та щиро співчуває його рідним, однак свою вину не визнає та стверджує, що діяв відповідно до вимог наказів МОЗ України. Проти задоволення цивільного позову заперечував у повному обсязі.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, його винуватість повністю стверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Так, за висновком експерта встановлено, що лікарями акушер-гінекологами було допущено ряд дій, які не відповідають чинним нормативним документам МОЗ України, а саме: проведення очисної клізми; ін’єкція лікарського засобу, яким швидше за все був розчин хлориду кальцію; проведення амніотомії; постановка внутрішньовенної системи з не уточненим розчином; нерегулярне проведення вислуховування серцебиття плоду; не проведення запису КТГ навіть при наявності враженого сповільнення частоти серцевих скорочень плоду, які на думку комісії не мали вирішального впливу на хід пологів. Лікарями операція кесарський розтин, проведена із запізненням, що на думку комісії експертів мало вирішальний вплив на настання наслідків у вигляді теперішнього стану здоров’я новонародженого. Теперішній стан здоров’я дитини перебуває в прямому причинному зв’язку з неналежним наданням медичної допомоги пацієнтці при пологах лікарями Золотоніської ЦРЛ.

У судовому засіданні експерт вказав суду, що у різні періоди пологів серцебиття плоду слід прослуховувати по-різному, чим ближче до самих прологів, тим частіше. Експертами було встановлено, що на момент проведення консиліуму лікарів плід уже страждав, який термін такого страждання становити неможливо, однак кесарів розтин проведений запізно. В історії пологів щоденникові записи серцебиття в період з 16:00 по 22:00 год 01.09.2015 р. відсутні. Падіння серцебиття раптово о 22:00 год бути не може. Отже, якби лікар з 16 год 00 хв. по 22 год 00 хв. здійснював записи серцебиття, то можна б було раніше встановити патологію і відповідно відреагувати. Серцебиття краще вимірювати спеціальним приладом, однак його можна прослуховувати й за допомогою стетоскопу. Завданням лікаря-гінеколога перед пологами виявити гіпоксію, і як тільки з’явились ознаки останньої, протягом 15 хв. необхідно робити кесарів розтин. У будь-якому випадку будь-яка маніпуляція перед пологами повинна належно документуватись листом призначень, що зроблено неналежно. Відсутність листа призначень свідчить, що допомога надавалась неналежно. Партограму зобов’язаний вести лікуючий лікар, який не може передоручити її ведення акушеру.

Суд приходить до переконання, що обвинувачений, як практикуючий лікар, мав бути обізнаним із вимогами чинного медичного законодавства та їх виконувати,  проте з невідомих причин їх не виконав у повному обсязі та не вжив заходів до їх виконання в обстановці, яка склалася під час вагітності та пологів потерпілої. Незнання чи ігнорування медичних норм при здійсненні професійної діяльності вказує на недбале ставлення до своїх професійних обов’язків. При цьому суд зауважує, що навіть при некоректній роботі медичного обладнання, про що лікар знав, він не вжив жодних заходів з метою виконання вимог законодавства, зокрема, завчасно офіційно не звернувся до керівництва лікарні з приводу відсутності засобів чи неналежної роботи медичного обладнання, відсутності локальних протоколів на випадок екстрених ситуацій, або ж завчасно не скерував потерпілу до іншого медичного закладу задля отримання належної медичної допомоги при пологах. Отже, із фактичних обставин цього кримінального провадження встановлено, що тяжкий наслідок для дитини, був породжений конкретними діями обвинуваченого, який будучи лікарем відповідної спеціалізації неналежно виконав свій обов’язок щодо надання медичної допомоги потерпілій при пологах, а не поведінкою потерпілої, третіх осіб чи будь-яких інших зовнішніх сил.

Обвинуваченого визнано винуватим та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права займатися лікарською діяльністю на строк 2 (два) роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

З повним текстом вироку суду можна ознайомитися за покликанням: http://tinyurl.com/92w5v8kk