Незабезпечення у відділенні анестезіології постійного спостереження за перебігом стану хворого
Огляд судової практики підготувала Яна Бабенко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ
Бабенко Яна
11.09.2023

Незабезпечення у відділенні анестезіології постійного спостереження за перебігом стану хворого та непроведення серцево-легеневої реанімації лікарем-анестезіологом за наявності показів, є недоліками надання медичної допомоги

Постанова Волинського апеляційного суду у справі №155/1005/19 (провадження №22-ц/802/553/23) від 27 червня 2023 року

Обставини справи: 03.09.2019 р. Позивач звернувся до суду із позовом до КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» (далі – «Горохівська лікарня») мотивуючи вимоги тим, що його батько був госпіталізований у хірургічне відділення Горохівської ЦРЛ 04.06.2018 р. з діагнозом: облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок, гангрена правої ступні. Вказує, що 05.06.2018 р. лікуючим лікарем разом з іншими медичними працівниками проведено хірургічне втручання - батькові ампутовано праве стегно. О 05:00 год. ранку його батько помер у хірургічному відділенні Горохівської ЦРЛ. Зазначає, що із протоколу патологоанатомічного дослідження №62 вбачається, що причинами смерті є набряк легенів, повторний інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка. Зазначає, що о 03:50 год. без згоди його батька, його матері, яка перебувала поряд з батьком до його смерті у палаті, лікарем - анестезіологом, який є зав. відділенням реанімації, було призначено та у подальшому введено батькові сильнодіючий психотропний лікарський засіб морфін.

Позивач зазначає, що медичні працівники Горохівської ЦРЛ, зокрема лікуючий лікар-хірург, лікар-анестезіолог, завідувач відділення анестезіології та інший медичний персонал за період часу з 04.06.2018 р. неналежно виконували свої функціональні обов`язки під час лікування батька Позивача, не вжили усіх заходів, спрямованих на недопущення смерті його батька, чим нанесли йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, нервових зривах, порушенні стійких соціальних зв`язків, депресії тощо. Моральну шкоду Позивач оцінює у розмірі 190 000,00 грн. На підставі наведеного, Позивач вважає, що внаслідок дій Відповідача йому спричинено моральну шкоду, а тому просив суд стягнути з Горохівської лікарні на його користь 190 000,00 грн в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої медичними працівниками лікарні.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 14.03.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача 100 00 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої медичними працівниками Горохівської лікарні. В решті позовних вимог відмовлено.

Зміст рішення суду апеляційної інстанції. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що батько Позивача, 1950 року народження, більше 10 років поспіль хворів серцево-судинними захворюваннями, зокрема із копії виписки (епікризу) №8429 з медичної карти стаціонарного хворого вбачається, що він перебував на лікуванні у Волинській обласній клінічній лікарні з 25.05.2018 р. до 04.06.2018 р. з діагнозом: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок ХАН- IV ступеня справа, ІІІ ступеня зліва. Початкова гангрена правої ступні. Виразкова хвороба шлунку. Гострі виразки шлунку в стадії епітелізації. ІХС стабільна стенокардія напруги. ФК-ІІ. Постінфарктний к/склероз. СН ІІа ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Гіпертензивне серце, ССР. Ниркова недостатність. Анамнез захворювання пацієнта: останній вважає себе хворим протягом декількох років, коли вперше був поставлений даний діагноз. Періодично знаходився на стаціонарному лікуванні, після останнього разу почувався добре. Після відчуття погіршення загального стану звернувся у ЦРЛ, звідки був направлений у ВОКЛ для дообстеження та лікування. Госпіталізований. У даній виписці зазначено, що від ампутації хворий відмовляється, наполягає на виписці та продовженні лікування за місцем проживання.

Зі змісту протоколу патологоанатомічного дослідження №62 встановлено, що пацієнт був доставлений в лікарню о 16:30 год. 04.06.2018 р., провів 5 ліжко-днів у хірургічному відділенні Горохівської ЦРЛ, помер о 05:00 год. Заключний клінічний діагноз: основне захворювання - облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок; ускладнення - гангрена правої гомілки; супутні захворювання - СН - ІІ ст. Патологоанатомічний діагноз: основне захворювання - повторний інфаркт міокарду нижньої стінки лівого шлуночка; ускладнення - ХІХС; супутні захворювання - набряк легень. Загальний атеросклероз. Облітерація судин нижніх кінцівок. Гангрена правої гомілки. Стан після ампутації 05.06.2018. Причина смерті - набряк легень, повторний інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка, ХІХС.

17.08.2019 р. головою комісії з розбору летальних випадків було складено рецензію на медичну карту стаціонарного хворого №488 померлого в хірургічному відділенні Горохівської ЦРЛ, з якої вбачається, що при лікуванні: не було дотримано оформлення інформаційної згоди ф003-6/о на оперативне втручання; недостатньо описані супутні захворювання; 08.06.2018 р. не призначено і не проведено повторно ЕКГ; лікарем не оформлено абсолютні покази до оперативного втручання; проведення консультацій лікарів інших спеціальностей не призначалися лікуючим лікарем; прижиттєво не діагностований повторний інфаркт міокарду. Також у Рецензії зазначено про те, що у виписці ВОКЛ вказано, що хворий наполягав на операції за місцем проживання. У «висновку і пропозиції рецензента» для лікарів зазначено: 1) обґрунтовувати абсолютні показники до операції, вказувати вкрай високий ст. ризику, з яким ознайомлювати пацієнта і родичів (бажано під підпис); 2) коректно оформляти ІЗ на оперативне втручання; 3) при важкій супутній патології призначати консультацію терапевта. Проте, зі змісту висновку вказаної Рецензії слідує, що «смерть умовно попереджувана» за таких умов: дотримання хворим рекомендацій з моменту виявлення захворювання (>10років), згода хворого на оперативне втручання в умовах ВОКЛ. Отже, покликання Позивача та його представника на висновки цієї Рецензії як на доказ безумовної вини працівників лікарні у смерті їх батька, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Комісією Волинської обласної клінічної лікарні у складі лікарів з групи експертів за відповідними напрямками управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації проведено службову перевірку якості надання медичної допомоги батьку Позивача медичним персоналом Горохівської ЦРЛ, проаналізовано медичні документи та складено довідку клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги пацієнту. З висновків комісії вбачається, що: «1.Надання медичної допомоги проводилось згідно протоколів та стандартів надання медичної допомоги, в достатньому обсязі та відповідно до встановленого діагнозу. Оперативне лікування проведено по життєвих показах на фоні високого операційного ризику. 2. Розвиток повторного інфаркту міокарда не пов`язаний з наданням медичної допомоги, так як існував ряд факторів ризику виникнення цієї патології на фоні існуючих протипоказів до попереджувального призначення антитромбоцитарних засобів. 3. Виявлено ряд недоліків по веденню пацієнта в Горохівській ЦРЛ, а саме, недостовірні показники рівня сечовини та креатиніну крові, відсутність реєстрації ЕКГ в динаміці, не проведена корекція призначень на фоні погіршення стану пацієнта ввечері 08.06.18 р., але на наслідки захворювання це не вплинуло.

Згідно висновку експерта №93/21 комісійної судово-медичної експертизи, проведеної Державною спеціалізованою установою «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України» за фактом смерті батька Позивача, експертами зроблено остаточний висновок, що настання смерті пацієнта обумовлене комплексом із трьох наступних факторів:

- 1) важкими захворюваннями серцево-судинної системи у вигляді облітеруючого атеросклерозу обох нижніх кінцівок, хронічної артеріальної недостатності обох нижніх кінцівок, ішемічної хвороби серця, стабільної стенокардії напруги, післяінфарктного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби, гіпертензивного серця, серцевої недостатності, які за звичайним своїм перебігом можуть ускладнюватися тромбозами судин з розвитком інфаркту, інсульту тощо;

- 2) несвоєчасним зверненням за медичною допомогою з приводу облітеруючого атеросклерозу обох нижніх кінцівок, хронічної артеріальної недостатності справа та зліва з наявністю гангрени правої стопи, інтоксикації, ознак порушення функції нирок, виразок шлунку, анемії;

- 3) недоліками надання медичної допомоги.

Зазначене спростовує також посилання Горохівської лікарні на те, що вина Відповідача у даному випадку повністю відсутня. Доводи апеляційної скарги, які би свідчили про належне надання медичної допомоги у повному обсязі батьку Позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Однак, у своєму висновку експерти зазначили, що в даному випадку недопущення недоліків у наданні медичної допомоги, зокрема проведення в передопераційному та в післяопераційному періоді корекції анемії, могло дещо зменшити гіпоксію, а призначення консультації кардіолога, виконання повторної електрокардіографії, повторних досліджень рівня трансаміназ, ймовірно дало б можливість діагностувати гостре порушення коронарного кровотоку, перевезти хворого до спеціалізованого кардіологічного медичного закладу III рівня (де хворий перебував безпосередньо перед його оперуванням і звідки за його проханням був перевезений і поміщений до районної лікарні) для проведення втручань на коронарних судинах, що дещо збільшувало шанси на збереження життя, проте з огляду на характер захворювань та важкість стану хворого, обумовленого гангреною, не гарантувало його, в тому числі й не гарантувало можливість запобігти «...смертельному результату – смерті пацієнта...». Крім того, експертами окремо наголошено, що основним із наведеного у висновку комплексу із трьох факторів, які обумовили настання смерті пацієнта, є важкість його захворювань та несвоєчасність їх лікування. Таким чином, на думку колегії суддів, виходячи із висновків судово-медичної експертизи, недоліки надання медичної допомоги працівниками районної лікарні як один із трьох факторів, які спричинили смерть пацієнта, займає не рівноцінну двом іншим факторам частину, не є основним, а лише доповнюючим фактором, тобто супутнім або додатковим.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо покладення на Відповідача обов`язку з відшкодування моральної шкоди за смерть батька Позивача під час лікування, однак при визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було помилково не враховано наведені вище обставини і стягнуто з Відповідача 100 000 грн моральної шкоди, що є більше, ніж половина від 190 000 грн - заявленої суми позовних вимог. А тому в частині визначення розміру моральної шкоди апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наявність провини самого потерпілого в заподіянні шкоди як основного фактору, грошовий еквівалент відшкодування моральної шкоди з лікувального закладу слід визначити в меншій сумі. Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди слід зменшити до 50 000 грн, виходячи з таких міркувань.

Враховуючи висновки судово-медичної експертизи щодо причин смерті пацієнт, навіть при тому, якби усі три фактори, які спричинили його смерть, були рівноцінними між собою, то, враховуючи кожен цей чинник окремо та розділивши порівну на кожен з них заявлену суму моральної шкоди в розмірі 190 000 грн, то на один із визначених факторів припадала би сума близька до 63 000 грн. А враховуючи, що фактор недоліків надання медичної допомоги визначено експертами таким, що не є основним і не є рівнозначним двом іншим із цих трьох чинників, а носить побічний, супутній характер, тому колегія суддів вважає, що і розмір моральної шкоди, який припадає на його частку у загальній сумі має бути значно меншим, ніж 63 000 грн, відповідно до характеру вчиненого порушення та ступеню вини Відповідача, отже сума моральної шкоди, що підлягає до стягнення, апеляційним судом визначена в 50 000 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду.

З повним текстом постанови Вінницького апеляційного суду можна ознайомитися за покликанням: http://surl.li/kzqij

Огляд судової практики підготувала Яна Бабенко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ