Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області у справі № 935/3025/23 (провадження № 2/935/224/24) від 04 січня 2024 р.
Обставини справи: Позивачка звернулася до суду з позовом до Відповідачів про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у якому просила суд стягнути з лікарів та Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради (далі – «Центральна лікарня») на її користь 2 000 000 (два мільйони) грн моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 19.06.2016 о 01 год. 00 хв. до Центральної лікарні був доставлений її син з діагнозом швидкої медичної допомоги: «Наркотична кома».
Після огляду черговим лікарем, який є Відповідачем у справі, здійснено запис у медичній картці стаціонарного хворого від 19.06.2016 р. № 3236: «...Загальний стан тяжкий. Свідомість порушена по типу коми. На больові подразнення реагує стогоном...» та встановлено діагноз: «Наркотична кома. Алкогольна кома».
У подальшому її сина було переведено до відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де 19.06.2016, де він був оглянутий лікарем-анестезіологом, який є Відповідачем у справі та встановлено діагноз: «Підозра на передозування опіоїдами. Алкогольне сп’яніння.», розпочато дезінтоксикацію, а згідно запису анестезіолога 19.06.2016 о 01 год. 20 хв. пацієнта знову було введено Налоксон (медичний препарат).
Вказує, що згідно висновку експерта №101/17 від 25.11.2019 р., діагноз, встановлений її сину, зокрема те, що коматозний стан у хворого був обумовлений саме вживанням алкоголю та наркотичних речовин об’єктивно не підтверджений. Зазначає, що саме внаслідок неналежного виконання лікарями КНП «Коростишівської ЦРЛ ім. Д. І. Потєхіна» (відповідачами) своїх професійних обов’язків, недбалого та несумлінного до них ставлення, що полягають в порушенні посадових інструкцій, наказу № 245 від 25.04.2006 «Про затвердження протоколів про надання медичної допомоги хворим з черепно-мозковою травмою» та інших норм чинного законодавства України, настала смерть її сина.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області було звільнено лікарів від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 140 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності; Кримінальне провадження закрито.
Вказує, що вона є потерпілою у цьому кримінальному провадженні, а її цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у рамках кримінального провадження залишено без розгляду та роз’яснено право звернення з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
Відповідачі – лікарі – надіслали до суду відзиви, у яких заперечили щодо задоволення позову. Вказували, що вони не є належними Відповідачами у справі. Пояснювали, що вони є працівниками КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради, а тому відповідно до ст. 1172 ЦК України, шкоду повинна відшкодовувати саме юридична особа з якою вони, як її працівники, перебувають у трудових відносинах.
Вважають, що Позивачка не надала належних і допустимих доказів завдання їй моральної шкоди, що спричинена саме їх діями або бездіяльністю. Вказують, що усі моральні та психологічні переживання Позивачки пов’язані саме з діями громадянина, який у ніч з 18.06.2016 на 19.06.2016 спричинив тяжкі тілесні ушкодження її сину, від чого він впав, знепритомнів та у подальшому був доставлений до Центральної лікарні.
Зміст рішення суду
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що Позивачці було завдано моральної шкоди, внаслідок неналежного надання медичними працівниками Центральної лікарні медичної допомоги її сину.
Відповідно до висновку експерта № 101/17 від 25.11.2019 р., встановлено, що медична допомога лікарями Коростишівської ЦРЛ надавалась неналежним чином. Згідно висновку, діагноз, встановлений в Коростишівській ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна, зокрема те, що коматозний стан у хворого був обумовлений саме вживанням алкоголю та наркотичних речовин, об’єктивно не підтверджений.
При вивченні знімків (череп у двох проекціях) рентгенологом комісії ДУ «Головне бюро СМЕ МОЗ України» встановлено, що вони виконані неякісно, з наявністю артефактів. Знімки такої якості не дозволяють оцінити стан кісток черепа пацієнта та бути впевненими у відсутності їх ушкодження. Отримання таких знімків було підставою для повторного виконання хворому рентгенографії черепа. Те, що це не було зроблено є дефектом надання лікарем-неврологом медичної допомоги.
Згідно висновку експерта № 101/17 від 25.11.2019, такий результат цього дослідження вказував на наявність у пацієнта внутрішньочерепного об’ємного утворення, що є однією з ознак важкої клінічної форми черепно-мозкової травми. Отримавши такий результат ехо-енцефалографії лікарям слід було негайно додатково обстежити хворого виконати люмбальну пункцію, яка є лікувально-діагностичною процедурою та отриманий ліквор направити на лабораторне дослідження, а також викликати нейрохірурга для обстеження ним хворого, оцінки результатів вже виконаних досліджень та визначення оптимальної тактики лікування (виконання оперативного втручання в умовах Коростишівської ЦРЛ, або транспортування хворого до обласної лікарні для виконання оперативного втручання в умовах нейрохірургічного відділення, оскільки транспортування пацієнта було можливим). Проте, у вказаному випадку, незважаючи на підозру наявності у хворого черепно-мозкової травми результати ехо-енцефалографії лікарями до уваги взяті не були, люмбальна пункція хворому не виконувалась, а згідно запису від 19.06.2016 р. консиліум лікарів Коростишівської ЦРЛ прийняв рішення та провів консультацію по телефону «...з обласним нейрохірургом. Доповіли про стан хворого, анамнез, лабораторні обстеження, призначене лікування..». Записана рекомендація в медичній карті «…проводити тактику консервативного лікування, оперативному втручанню не підлягає…», є необґрунтованою. Після цього, 21.06.2016 о 05 год. 15 хв. у пацієнта зафіксована зупинка серця, реанімаційні заходи були не ефективні, а о 05 год. 30 хв. цього ж дня констатована його смерть.
Необхідна медична допомога пацієнта з приводу наявної у нього черепно-мозкової травми надана не була, що і обумовило настання смерті.
Таким чином, між неналежним наданням медичної допомоги лікарями Коростишівської ЦРЛ та настанням смерті потерпілого вбачається прямий причинний зв’язок. При наданні адекватної медичної допомоги з видаленням гематоми шанси на збереження життя були високими.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України та п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов’язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею у порядку регресу.
За таких обставин у позовній заяві належним відповідачем у справі є роботодавець лікарів, а саме КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради.
Враховуючи, що лікарі не є належними Відповідачами, тому в задоволенні пред’явлених до них позовних вимог слід відмовити.
Разом з тим, судом встановлено, що Позивачці було завдано моральної шкоди, внаслідок неналежного надання медичними працівниками Центральної лікарні медичної допомоги її сину.
У наданому Позивачкою висновку психолога наявні обставини щодо моральних страждань, які виникли внаслідок втрати свого сина. Зокрема висвітлено дійсний психологічний стан Позивачки, глибину її душевних страждань та погіршення її загального психоемоційного стану: зниження порогу емоційної реактивності, плаксивості, неврівноваженості, замкненості.
Втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, Позивачка позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки сина у подальшому своєму житті та в старості, відновити попередній стан життя Позивачки неможливо. Вказана ситуація об’єктивно призвела до значних змін її звичайного душевного стану через втрату сина, стресу на ґрунті переживань і психологічного перевантаження.
Зважаючи на викладене вище, з урахуванням усіх встановлених обставини у справі, суд дійшов висновку про те, що розмір моральної шкоди, який слід стягнути на користь Позивачки, виходячи з вимог закону, дотримуючись принципів розумності, співмірності та справедливості, слід визначити в розмірі 1 000 000 грн, що, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих їй моральних страждань, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З повним текстом рішення Коростишівського районного суду Житомирської області можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116416795