Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками законодавство та судову практику щодо допиту лікаря у медичних справах, а саме:

1. Статус медичного працівника як свідка: нормативне регулювання.
2. Допит лікаря та збереження конфіденційності інформації про пацієнта: юридичні ризики.
3. Особливості допиту лікаря у цивільному процесі.
4. Свідоцький імунітет: допит лікаря у кримінальному процесі.
5. Аналіз національної судової практики.

У рамках характеристики допиту лікаря у медичних спорах акцентовано на наступному:

1. Статус медичного працівника як свідка: нормативне регулювання

Статус медичного працівника як свідка визначається комплексом норм матеріального та процесуального права, що регулюють обов'язок збереження лікарської таємниці та можливість її розкриття лише у передбачених законом випадках.

Нормативне регулювання:

➤Частина 1 ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлює, що медичні працівники не мають права розголошувати відомості про хворобу, медичне обстеження, результати огляду, інтимне та сімейне життя пацієнта, крім випадків, передбачених законом.

➤Клятва лікаря, затверджена Указом Президента України №349 від 15.06.1992, покладає на лікаря обов'язок берегти лікарську таємницю.

➤Стаття 32 Конституції України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують право особи на повагу до приватного життя та забороняють поширення конфіденційної інформації без законних підстав.

➤Частина 1 ст. 286 ЦК України та ч. 1 ст. 391 Основ законодавства про охорону здоров'я гарантують право особи на таємницю щодо стану здоров'я, діагнозу, факту звернення за медичною допомогою та інших відомостей, отриманих під час медичного обстеження.

➤Статті 11, 21 Закону України «Про інформацію» визначають інформацію про стан здоров'я конфіденційною та встановлюють, що її поширення можливе переважно за згодою особи або у випадках, прямо визначених законом.

➤Медична інформація включає дані про стан здоров'я, діагноз, історію хвороби, результати обстежень, лікування та інші відомості, що становлять лікарську таємницю.

2. Допит лікаря та збереження конфіденційності інформації про пацієнта: юридичні ризики

Основний юридичний ризик полягає у порушенні лікарської таємниці.

Обов'язок зберігати лікарську таємницю забезпечує довіру пацієнтів, незалежність професійної діяльності лікаря та реалізацію права пацієнта на конфіденційність.

Навіть якщо лікаря викликають для допиту, він повинен враховувати законодавчі обмеження щодо розголошення конфіденційної інформації.

Згода на розголошення має бути письмовою, із зазначенням обсягу інформації та мети її використання. Якщо йдеться про неповнолітнього до 14 років, згоду надають батьки. Обов'язок зберігати лікарську таємницю не припиняється після смерті пацієнта.

Якщо медичний працівник погодиться свідчити без письмової згоди пацієнта або його законного представника, його можуть притягнути до відповідальності за ст. 145 КК України (умисне розголошення лікарської таємниці, що спричинило тяжкі наслідки).

3. Особливості допиту лікаря у цивільному процесі

Особливістю цивільного процесу є те, що чинний ЦПК України не містить заборони на допит медичних працівників як свідків.

Ст. 70 ЦПК України визначає перелік осіб, які не можуть бути допитані як свідки, однак медичні працівники до цього переліку не належать.

Попередня редакція ЦПК містила заборону допиту осіб, які зобов'язані зберігати професійну таємницю, однак ця норма виключена.

Практична рекомендація:

→при заявленні клопотання про допит лікаря необхідно подавати заперечення із посиланням на законодавство про конфіденційність медичної інформації;
→бажано додати письмову заяву пацієнта про відсутність згоди на розголошення інформації.

4. Свідоцький імунітет: допит лікаря у кримінальному процесі

У кримінальному процесі медичні працівники користуються свідоцьким імунітетом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 65 КПК України, не можуть бути допитані як свідки медичні працівники щодо відомостей, які становлять лікарську таємницю.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 65 КПК України, пацієнт може письмово звільнити лікаря від обов'язку зберігати професійну таємницю, визначивши обсяг інформації, що може бути розголошена.

Алгоритм дій лікаря, наведений у презентації:

1. Відмовитися від давання показань, посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 65 КПК України;

2. Оформити таку відмову письмово;

3. Не надавати свідчення без письмової згоди пацієнта, оскільки це може спричинити кримінальну відповідальність за ст. 145 КК України.

5. Аналіз національної судової практики

1. Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 14.05.2024:

У справі про визнання заповіту недійсним суд доручив допитати лікарів щодо перебування померлого на лікуванні, його психічного стану, свідомості та інших медичних обставин.

2. Ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.06.2025 у справі №524/11535/24:

У трудовому спорі про незаконне звільнення суд задовольнив клопотання про допит лікаря-кардіолога як свідка, оскільки він безпосередньо проводив медичний огляд позивача.

3. Ухвала Чорноморського міського суду Одеської області від 07.05.2025 у справі №501/4751/24:

У спадковому спорі суд дозволив викликати лікаря-нарколога як свідка для підтвердження факту супроводу пацієнта та інших обставин справи.

4. Постанова Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №761/29995/17:

Позивач вимагав визнати незаконним розголошення лікарської таємниці лікарем під час допиту у кримінальному провадженні та стягнути моральну шкоду.

Верховний Суд дійшов висновку, що оцінка законності дій лікаря як свідка повинна здійснюватися в межах кримінального провадження, а не шляхом окремого цивільного позову, тому провадження у відповідній частині було закрито.

5. Ухвала Апеляційного суду Донецької області від 10.01.2018 у справі №236/748/17:

Апеляційний суд визнав істотним порушенням допит лікаря щодо інформації, отриманої під час лікування пацієнта без його письмової згоди. Таке порушення було кваліфіковане як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

6. Ухвала Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.01.2023 у справі №468/113/23-к:

Суд підтвердив, що лікар не може бути допитаний як свідок щодо відомостей, які становлять лікарську таємницю, за відсутності письмової згоди пацієнта. Водночас необхідні медичні документи можуть бути отримані іншим процесуальним способом.

Першоджерело  https://surl.li/lsossf