
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками чи потрібен бізнесу захист персональних даних та GDPR , а саме:
- 1. Що таке персональні дані?
- 2. Законодавство про персональні дані, ЗУ про ЗПД, GDPR
- 3. Застосовність GDPR до Українських компаній
- 4. Ролі в обробці персональних даних
- 5. Основні категорії у сфері зпд (обробка, мета, підстава)
- 6. Принципи обробки
- 7. Правові підстави
У рамках характеристики захисту персональних даних та GDPR акцентовано на наступному:
1. Що таке персональні дані?
Персональні дані – це будь-яка інформація, що стосується ідентифікованої живої людини або людини, яка може бути ідентифікована за набором ідентифікаторів.
Персональні дані бувають:
- Базові: ПІБ, дата народження, місце проживання, сімейний статус, місце роботи.
- Контактні: номер телефону, адреса електронної пошти, сторінки у соціальних мережах.
- Онлайн: IP адреса, файли cookies, дані про пристрій, кліки на сайті, лайки в соціальних мережах.
- Зовнішні: зріст, вага, колір шкіри, очей, волосся.
Персональні дані юридичною – будь-яка інформація, яка стосується конкретно визначеної фізичної особи або особи, що може бути конкретно визначеною.
Псевдонімізовані дані – це персональні дані, які не можуть бути віднесені до конкретної людини без використання додаткової інформації. За умови, що додаткова інформація зберігається окремо і до неї застосовуються технічні та організаційні захисні заходи.
Не вважаються персональними:
- Анонімні дані;
- Дані про юридичних осіб;
- Дані про померлих людей.
Дитячі персональні дані – дані дітей, які не досягли 16 років.
Особливі («чутливі») категорії даних – дані, обробка яких несе особливі ризики прав і свобод людини, та порядок їх обробки містить відмінності.
До «чутливих» даних відносять інформацію про:
- Расове та етнічне походження;
- Політичні, релігійні та світоглядні погляди;
- Членство у профспілках;
- Засудження до кримінального покарання;
- Дані про стан здоров’я;
- Генетичні та біометричні дані;
- Сексуальну орієнтацію.
2. Законодавство про персональні дані, ЗУ про ЗПД, GDPR
Нормативно-правові акти України:
- Конституція України;
- Закон України «Про захист персональних даних»;
- Закон України «Про інформацію»;
- Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;
- Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Підзаконні нормативно-правові акти України:
- Типовий порядок з обробки персональних даних, затверджений Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08.01.2014 № 1/02-14;
- Роз’яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Типового порядку обробки персональних даних від 08.01.2014 № 1/02-14.
Міжнародні нормативно-правові акти:
- Угода про асоціацію України з ЄС;
- Загальна декларація з прав людини;
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;
- Конвенція про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108);
- Regulation (EU) 2016/679 (General Data Protection Regulation).
3. Застосовність GDPR до Українських компаній
GDPR поширюється на українські компанії у випадках, коли:
- Відбувається транскордонна передача персональних даних (ст. 29 Закону України «Про захист персональних даних»);
- Українська компанія працює з персональними даними громадян ЄС, наприклад:
- надає послуги,
- продає товари,
- здійснює обробку персональних даних користувачів із ЄС, зокрема онлайн.
У такому разі компанія має:
- Виконувати вимоги GDPR,
- Призначати представника (Representative),
- Забезпечити належний рівень захисту персональних даних та укладати Data Processing Agreement (DPA) з процесорами, які залучаються до обробки даних.
4. Ролі в обробці персональних даних:
- Суб’єкт персональних даних – жива людина, що ідентифікована, або яка може бути ідентифікованою.
Суб’єкт найсильніша роль Регламенту тому, що:
- він/вона ділиться своїми даними;
- має ряд прав;
- може скаржитися регулятору, або подавати до суду.
- Контролер:
- особа, що визначає мету та способи обробки даних;
- несе первинну відповідальність за обробку даних.
- Процесор – особа, яка обробляє дані за вказівками контролера.
- Регулятор.
- Співконтролер – дві або більше осіб, які спільно визначають мету та способи обробки даних.
- Субпроцесор:
Процесор отримує письмову згоду на залучення до обробки субпроцесора від контролера.
- Третя особа.
5. Основні категорії у сфері зпд (обробка, мета, підстава)
Обробка – це будь-які дії з даними:
- збирання;
- зміна;
- розповсюдження;
- передача;
- зберігання;
- поширення;
- поновлення;
- реалізація;
- стирання;
- обмеження;
- пошук;
- адаптація;
- знищення;
- реєстрація;
- організація;
- накопичення;
- розкриття;
- структурування;
- упорядкування;
- знеособлення;
- ознайомлення;
- комбінування;
- використання.
Мета:
- Визначається володільцем (контролером);
- Повинна бути чіткою і законною;
- Повинна бути визначена до початку збору персональних даних;
- Не може бути змінена без відповідної правової підстави.
6. Принципи обробки;
1) Відкритість і прозорість:
Обробка здійснюється відкрито та прозоро із застосуванням засобів і у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.
У разі зміни мети обробки володілець персональних даних повинен отримати згоду суб’єкта, якщо інше не передбачено законом.
2) Точність та достовірність:
Персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.
3) Відповідність та ненадмірність:
Склад і зміст персональних даних повинні бути адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети обробки.
4) Конкретність і законність мети:
Обробка здійснюється для конкретних і законних цілей.
- Обмеження строку зберігання:
Персональні дані обробляються у формі, що дозволяє ідентифікацію фізичної особи не довше, ніж це необхідно для законних цілей, у яких вони збиралися або надалі оброблялися.
- Заборона обробки чутливих даних:
Забороняється обробка даних про:
- расове чи етнічне походження,
- політичні, релігійні та світоглядні переконання,
- членство в партіях та профспілках,
- засудження до кримінального покарання,
- стан здоров’я,
- статеве життя,
- біометричні та генетичні дані.
- Винятки допускаються лише у випадках, передбачених ч.2 ст.7 Закону України «Про захист персональних даних».
Принципи GDPR:
- Awfulness, fairness and transparency (законність, справедливість і прозорість);
- Purpose limitation (обмеження мети);
- Data minimization (мінімізація даних);
- Accuracy (точність);
- Storage limitation (обмеження строку зберігання);
- Integrity and confidentiality (цілісність і конфіденційність);
- Accountability (підзвітність).
7. Правові підстави
Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист персональних даних»:
- Згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних (п.1 ч.1 ст.11).
- Дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень (п.2 ч.1 ст.11).
- Укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних, або правочину, укладеного на користь суб’єкта персональних даних, чи для здійснення заходів, що передують його укладенню на вимогу суб’єкта персональних даних (п.3 ч.1 ст.11).
- Захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних (п.4 ч.1 ст.11).
- Необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом (п.5 ч.1 ст.11).
- Необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси (п.6 ч.1 ст.11)
Згода суб’єкта персональних даних – є найменш надійною з правових підстав для Володільця персональних даних, адже має відповідати критеріям добровільності та може бути відкликана суб’єктом в будь-який момент.
Першоджерело - https://tinyurl.com/2znwsx3f