Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відносини адвоката з судом через призму ПАЕ, а саме:
1. Принцип законності у відносинах з судом.
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга.
6. Узагальнення практики ВКДКА.
7. Неявка адвоката.
8. Залишення зали.
9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання.
10. Переривання коментарями.
У рамках характеристики відносин адвоката з судом акцентовано на наступному:
1. Принцип законності у відносинах з судом
Принцип законності означає, що адвокат у відносинах із судом зобов’язаний діяти в межах і у спосіб, визначений законом та професійними стандартами. При цьому не можна вважати, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має пріоритет над іншими законами — адвокат повинен дотримуватись комплексу нормативних актів.
Адвокат зобов’язаний дотримуватись:
● процесуального законодавства;
● законодавства про адвокатуру;
● законодавства про судоустрій і статус суддів;
● іншого законодавства, що регулює поведінку учасників процесу;
● Правил адвокатської етики (ст. 42 ПАЕ).
Забороняється:
● спонукати свідків до неправдивих показань;
● застосовувати незаконний тиск (погрози, шантаж);
● використовувати особисті зв’язки для впливу на суд;
● застосовувати незаконні чи неетичні засоби;
● займати позицію всупереч волі клієнта (крім випадку самообмови).
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом
Незалежність означає, що адвокат:
● не повинен піддаватися впливу суду;
● не може змінювати свою позицію задля «кращих стосунків» із судом;
● має діяти самостійно у виборі правової позиції.
Цей принцип тісно пов’язаний із правом адвоката вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, ПАЕ та договором (ст. 43 ПАЕ), але лише у визначених законних формах.
3. Принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах із судом
Адвокат зобов’язаний:
● наполегливо відстоювати інтереси клієнта;
● не поступатися незалежністю;
● не йти на компроміси, що шкодять клієнту;
● реагувати на порушення закону;
● не ігнорувати зневажливе ставлення до клієнта.
Водночас цей принцип не означає вседозволеність: дії адвоката повинні здійснюватися у межах закону та етики.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом
Адвокат повинен:
● діяти чесно, гідно і добропорядно;
● поважати права інших учасників процесу;
● не порушувати їх процесуальні права;
● не затягувати розгляд справи (ст. 44 ПАЕ).
Заборонено:
● робити неправдиві заяви щодо:
- обставин справи;
- суті доручення;
- своїх повноважень (ст. 12-1 ПАЕ).
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга
До скарг на адвоката відносяться:
● заяви громадян;
● ухвали, постанови, звернення суддів;
● матеріали слідчих органів;
● звернення органів адвокатського самоврядування тощо.
Окрема ухвала суду = скарга на адвоката.
Суд може постановити окрему ухвалу у разі:
● зловживання процесуальними правами;
● порушення обов’язків;
● неналежного виконання адвокатських функцій (ст. 262 ЦПК, ст. 246 ГПК).
Важливо:
● скарга має відповідати вимогам (ст. 14 Положення);
● будь-яка ухвала перевіряється на обґрунтованість;
● практика ВКДКА (№ VII-020/2020, № XII-001/2020): рішення без дослідження доказів є незаконними.
6. Узагальнення практики ВКДКА
Основні підходи:
● адвокат зобов’язаний дотримуватись порядку в суді;
● виконувати розпорядження головуючого;
● не порушувати дисципліну та не вступати у суперечки з судом.
Ознаки дисциплінарного проступку:
● образи суду чи учасників;
● безпідставні звинувачення;
● перебивання виступів;
● конфлікти із суддями.
(Рішення ВКДКА № V-005/2021).
7. Неявка адвоката
Ключові положення:
Поважні причини:
● обставини війни (повітряна тривога, відсутність транспорту тощо);
● хвороба;
● зайнятість в іншому процесі (за наявності доказів).
Не є поважними:
● надумані причини;
● самостійно створені обставини (наприклад, «відпустка» після погодження дати);
● необґрунтоване затягування.
Важливі висновки ВКДКА:
● необхідне належне повідомлення адвоката;
● причини перевіряються;
● систематична неявка може бути проступком;
● припинення договору без повідомлення клієнта — порушення.
(Рішення: № V-003/2018, № IV-002/2022, № XII-019/2021 тощо).
8. Залишення зали судового засідання
Залишення зали:
● може бути розцінене як неповага до суду;
● може спричинити дисциплінарну відповідальність.
ВКДКА підкреслює:
● протест адвоката має здійснюватися у процесуальних формах (клопотання, відводи, скарги);
● самовільне залишення залу, що призводить до зриву засідання — неналежна поведінка.
(Рішення № XII-016/2019, № II-009/2021).
9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання
Неприпустима поведінка:
● агресивні суперечки з судом;
● перебивання судді;
● ігнорування розпоряджень;
● образи, погрози;
● навмисний зрив засідання.
Наслідки:
● дисциплінарна відповідальність;
● можливе зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
(Рішення № IV-013/2018, № II-015/2021).
10. Переривання коментарями
Переривання:
● суддів;
● учасників процесу;
● свідків
є порушенням процесуального порядку.
Такі дії:
● свідчать про неетичну поведінку;
● можуть містити ознаки дисциплінарного проступку.
Водночас:
● висловлювання адвоката, що відображають позицію клієнта, не є підставою для відповідальності, якщо мають фактичну основу.
(Рішення № I-032/2018, № I-018/2018).
Першоджерело https://tinyurl.com/35hjzmdw