Правові нюанси відносин адвоката з судом: Віктор Вовнюк
Віктор Вовнюк, Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Вовнюк Віктор
02.02.2023

Віктор Вовнюк, Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, провів у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Адвокат та суд: дисциплінарна практика».

Під час вебінару лектор зупинився на розгляді ключових принципів, які лежать в основі взаємовідносин адвоката із судом, а також правових нюансах подання скарг щодо протиправної поведінки адвоката, яка є підставою для його дисциплінарної відповідальності.

Перш за все, основним принципом, який лежать в основі відносин «адвокат – суд» є принцип законності.

Серед адвокатської спільноти склалася думка, що саме Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є базовим актом, який регулює відносини адвоката із судом. Однак, як зазначає лектор, відносини адвоката із судом більш детально розкривають саме Правила адвокатської етики. Зі змісту статті 42 ПАЕ слідує, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний також дотримуватися:

• вимог чинного процесуального законодавства;

• вимог закону про судоустрій і статус суддів;

• іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу;

• вимог Правил.

Серед інших принципів важливе місце займають також:

• принцип незалежності адвоката у відносинах із судом (ст. 43 ПАЕ);

• принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката із судом (ст. 43 ПАЕ);

• принцип чесності та порядності у відносинах із судом (ст. 44 ПАЕ, 12-1 ПАЕ).

Поскаржитися на неналежну поведінку адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, необхідно звернувшись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису).

До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката віднесено:

• заяви (скарги) громадян;

• рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;

• заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів;

• заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів;

• заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.

До заяви має бути додана її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява.

Процесуальною формою реагування на нетактовну, некоретну поведінку адвоката у рамках цивільного та господарського судочинства є окрема ухвала, правова регламентація якої відповідно передбачена статтями 262 ЦПК України та 246 ГПК України.

У кримінальному судочинстві також передбачена можливість звернення судді з огляду на неналежну поведінку адвоката до дисциплінарних органів. Так, згідно із ч. 1 ст. 324 КПК суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув у судове засідання з неповажних причин, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності. Стосовно конкретної форми, у якій суд має відреагувати: чи це має бути лист, ухвала, чи постанова, лектор зазначає, що на практиці будь-який документ має право бути розглянутим органом адвокатського самоврядування.

Необхідною умовою прийнятності ухвали, як і будь-якої іншої заяви (скарги) є наявність у ній відомостей, визначених статтею 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням РАУ від 30.08.2014 року № 120 (далі- Положення 120), а саме:

• найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);

• ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти;

• ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

• зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність;

• виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

• вимоги заявника (скаржника);

• виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника);

• зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Як приклад недотримання вимог щодо прийнятності наведено рішення ВКДКА №VIІ-020/2020 та № ІХ-002/2020, у яких констатовано протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог ст. 14 Положення № 120.

Сфокусував увагу Віктор Вовнюк також на тому, що скарги, оформлені як постанови, ухвали прирівнюються до скарги на адвоката, а відповідно мають бути піддані перевірці на предмет викладених у них відомостей. Навіть до таких ухвал, постанов чи рішень суддів Положення № 120 містить вимоги. Тобто, якщо до органу адвокатського самоврядування надходить рішення чи ухвала суду про те, що адвокат вчиняє певну протиправну дію, органи адвокатського самоврядування мають розглядати її як скаргу, і всі обставини, які описані в ній, розцінюються ними через призму того, що їх треба перевірити. У цьому аспекті згадано про Рішення ВКДКА № ХІІ-001/2020.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/h9AAq2Q

Тематичний огляд матеріалу на сторінці Advokat Post: https://bit.ly/3jkOQIQ

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ