Представництво адвокатом самого себе. Адвокатський запит в своїх інтересах
Адвокат, який є керуючим партнером адвокатського об’єднання уклав договір про надання правової (правничої) допомоги адвокатським об’єднанням собі ж. Договір від імені адвокатського об’єднання підписаний заступником.
В подальшому адвокатом (керуючим партнером), направлено адвокатський запит в своїх інтересах до виконавця, оформлений на бланку об’єднання.
ВКДКА констатувала, що укладення договору про надання правничої (правової) допомоги між адвокатським об’єднанням та клієнтом адвокатом (керуючим партнером АО), а також підписання цим же адвокатом як керівником адвокатського об’єднання ордеру на надання правничої (правової) допомоги собі ж, - свідчить про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, порушення абз. 1 ст. 6, абз. 1 ст. 9 Правил адвокатської етики (незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності та неприпустимість конфлікту інтересів).
Рішення ВКДКА № ІІ-001/2023 від 23.02.2023 https://is.gd/ou5pY3
Адвокат чи фізична особа? Вислови адвоката в мережі інтернет
Адвокатом розміщено дописи та відео на сторінці у соціальній мережі Фейсбук відносно скаржника та його колег, а саме наступні вислови «тупоголовые действия Водной полиции», «идиоты», «коррупционеры».
З використанням відеохостингу YouTube адвокат в стверджувальній формі констатував факт вчинення скаржником корупційних правопорушень та заняття браконьєрством.
ВКДКА зауважила щодо відсутності значення для встановлення в діях адвоката наявності ознак дисциплінарного проступку того, чи робив адвокат публікації відносно скаржника на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук та з використанням відеохостингу YouTube, як фізична особа чи як адвокат.
Аналізуючи крізь призму Правил адвокатської етики дії адвоката, в яких останній в образливій формі констатує факт вчинення скаржником корупційних правопорушень та заняття браконьєрством за ще не встановленими вироком суду, що набрав законної сили, обставинами, ВКДКА пришла до висновку про наявність в такій поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 12, 54, 57, 59 ПАЕ.
Рішення ВКДКА № ІІ-002/2023 від 23.02.2023 https://is.gd/NsYE7G
Подання адвокатом тотожних позовів
Адвокатом здійснено подання декількох позовних заяв, що стосуються одного й того ж предмета спору, заявлених з одних ті тих самих підстав. На думку суду таким чином адвокатом вчинено дії з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.
ВКДКА кваліфікувала дії адвоката як сутяжництво, а саме: багаторазові звернення до суду особою із тотожними або аналогічними позовами після вирішення справи судом з метою домогтися нового розгляду справи, що вже вирішена судом за допомогою модифікації предмета чи підстави позову, введення нових учасників процесу тощо, а також випадки, коли особа систематично звертається до суду до одного й того самого або різних відповідачів з метою надокучити своєму процесуальному опоненту, потурбувати його, завдати йому шкоди тощо.
Адвокатський запит в своїх інтересах
ВКДКА констатувала, що адвокатський запит поданий адвокатом до управління поліції в інтересах самого себе, грубо суперечить положенням ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та порушує вимоги статті 7 Правил адвокатської етики.
Метою адвокатського запиту є отримання інформації та документів в ході надання правової допомоги клієнту.
Використання адвокатом символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму
Адвокат представляючи інтереси клієнта використав у процесуальних документах до суду заборонену символіку націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму.
ВКДКА зауважила, що такими діями адвокат підриває авторитет адвокатури України, оскільки порушує один з основних принципів адвокатської діяльності – принцип законності. Використовуючи символіку нацистського режиму, адвокат спотворює сутність та громадське призначення адвокатської професії, підриває повагу до неї в суспільстві.
Рішення ВКДКА № ІІ-004/2023 від 23.02.2023 https://is.gd/EqrSxt
Прийняття рішення ВКДКА, відхилення скарги (процедурне питання)
Частиною 6 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.
Так, згідно з пунктом 3.45. Регламенту ВКДКА, рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів.
У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
Оскільки при розгляді скарги за запропоноване рішення не проголосувало 16 (і більше) членів ВКДКА, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
Рішення ВКДКА № ІІ-005/2023 від 23.02.2023 https://is.gd/zwrVU6
Кваліфікація дій щодо непідвищення адвокатом професійного рівня
Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік. Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності (пункти 21, 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України).
Таким чином, невиконання адвокатом даного обов’язку свідчить про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а саме:
• невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня;
• порушення правил адвокатської етики (абз. 3 ст. 11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики);
• невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (рішення Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03.07.2021 року).
Непідвищення адвокатом професійного рівня – триваючий проступок
Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, триваючим правопорушенням є проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку.
Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
Таким чином, дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
Рішення ВКДКА № ІІ-006/2023 від 23.02.2023 https://is.gd/vZSOjq
Матеріал підготував Віктор Вовнюк, адвокат, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ.