Правила адвокатської етики. Адвокатська таємниця та дисциплінарна практика
Про Правила адвокатської етики: адвокатська таємниця та дисциплінарна практика розповів голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Вовнюк Віктор
23.10.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками адвокатську таємницю, а саме:

1. Поняття адвокатської таємниці/конфіденційної інформації.
2. Правові основи збереження, правові основи розкриття адвокатської таємниці.
3. Основні правила поведінки адвоката.
4. Дисциплінарна практика.

У рамках характеристики адвокатської таємниці акцентовано на наступному:

1. Поняття адвокатської таємниці / конфіденційної інформації

Адвокатська таємниця — це будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта або про особу, якій було відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги. До адвокатської таємниці належать поради, консультації та роз’яснення адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, а також інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Відповідне визначення наведене із посиланням на статтю 22 Закону.

Таким чином, адвокатська таємниця охоплює не лише інформацію, безпосередньо повідомлену клієнтом, а й усі відомості, документи та матеріали, які адвокат отримує або створює у зв’язку із здійсненням адвокатської діяльності. Особливістю є те, що захист поширюється також на інформацію про особу, з якою договір про надання правової допомоги в результаті не був укладений.

Конфіденційна інформація відповідно до статті 10 ПАЕ включає факт звернення особи за правовою допомогою, зміст матеріалів і речей, листування та інші комунікації адвоката, у тому числі з використанням засобів зв’язку. До неї також належать зміст порад, консультацій, роз’яснень, документів, відомостей та інформації, а також будь-яке спілкування.

Отже, конфіденційною є не тільки інформація, яка міститься у матеріалах справи, а й сам факт звернення особи до адвоката, зміст професійного спілкування та всі інші відомості, пов’язані з наданням правової допомоги.

2. Правові основи збереження, правові основи розкриття адвокатської таємниці

Одним із основних правил є обов’язок адвоката забезпечувати належне зберігання документів та інформації, що містять адвокатську таємницю. Адвокат повинен забезпечувати конфіденційність таких відомостей та не допускати їх неправомірного розголошення.

Особливе значення має поведінка адвоката щодо осіб, які працюють разом із ним. Адвокат зобов’язаний роз’яснити необхідність дотримання принципу конфіденційності своїм помічникам, стажистам та іншим особам, які перебувають із ним у трудових відносинах, у тому числі в адвокатському бюро або адвокатському об’єднанні.

Окремо визначається питання втрати інформацією та документами статусу адвокатської таємниці. Такою підставою зазначена згода клієнта. Водночас щодо допиту адвоката наголошено, що допит адвоката стосується адвокатської таємниці. Відсутня відповідальність за відмову в розкритті адвокатської таємниці та наданні доступу до неї навіть за наявності дозволу клієнта.

Окремо зазначено, що претензія клієнта може бути підставою для звільнення від збереження адвокатської таємниці. Також відмова від укладення договору про надання правової допомоги пов’язується з ризиком розкриття адвокатської таємниці.

Отже, адвокат повинен забезпечувати збереження інформації та документів, що мають конфіденційний характер, контролювати дотримання конфіденційності працівниками та іншими особами, які залучені до його діяльності, а питання можливості розкриття такої інформації має оцінюватися з урахуванням установлених правил щодо адвокатської таємниці.

3. Основні правила поведінки адвоката

Основним правилом поведінки адвоката є дотримання принципу конфіденційності. Адвокат повинен забезпечувати зберігання документів та інформації, які містять адвокатську таємницю. Обов’язок щодо забезпечення конфіденційності охоплює документи, відомості, електронну інформацію, консультації, роз’яснення та інші матеріали, отримані або створені під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат також повинен забезпечувати дотримання конфіденційності особами, які працюють разом із ним. Для цього він має роз’яснити помічникам, стажистам та іншим працівникам необхідність дотримання відповідного принципу.

Адвокат повинен розуміти широкий обсяг конфіденційної інформації. До неї належить не лише зміст документів або відомості про справу, а й сам факт звернення особи за правовою допомогою, листування, інші комунікації, поради, консультації, роз’яснення та будь-яке спілкування.

Важливим правилом є також особливе ставлення до допиту адвоката. Надання адвокатом інформації під час допиту може стосуватися адвокатської таємниці, тому адвокат має враховувати передбачені правила щодо можливості відмови від розкриття такої інформації. При цьому наявна відсутність відповідальності за відмову в розкритті адвокатської таємниці та наданні доступу до неї навіть за наявності дозволу клієнта.

Окреме значення має поведінка адвоката при припиненні відносин із клієнтом. Сам факт розірвання договору не означає, що адвокат може вільно повідомляти третім особам інформацію, отриману під час надання правової допомоги. Дисциплінарна практика демонструє відповідальність за розкриття конфіденційної інформації саме у зв’язку з припиненням договору.

4. Дисциплінарна практика

Рішення № IV-002/2019 від 24.04.2019 стосувалося адвоката, який звернувся до правоохоронних органів для здійснення досудового розслідування щодо судді під час надання правової допомоги клієнту та почав схиляти суддю до надання неправомірної вигоди. Суддя звернулася зі скаргою, вказуючи на розкриття адвокатської таємниці. При цьому згода клієнта на розкриття інформації була. Зазначені такі наслідки: попередження та зупинка права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Рішення № VІ-005/2017 від 22.06.2017 стосувалося адвоката, який дав себе допитати слідчим. Надані ним свідчення були покладені в основу обвинувачення. Адвокат повідомив, що давав свідчення щодо інших осіб та інших дій, і визнав відповідний факт. Результатом стало зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на два місяці. Зазначене рішення було залишено в силі.

Рішення № V-009/2016 від 26.05.2016 стосувалося ситуації, коли адвокат, розриваючи договір із клієнтом, повідомив інформацію, яка мала статус конфіденційної. Адвокат направив відповідний лист клієнту, суду та іншим правоохоронним органам. Зазначено два етапи наслідків: зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців та позбавлення права.

Рішення № ІІІ-011/2019 від 28.03.2019 стосувалося адвоката, який надавав правову допомогу клієнтці у справі про розлучення та поділ майна. Під час спілкування з колегами клієнтки по роботі адвокат розповідав інформацію з матеріалів справи щодо особистого життя клієнтки та показував документи. За результатами розгляду було встановлено порушення, яке було підтримано.

Рішення № VІІІ-010/2018 від 16.08.2018 стосувалося адвоката, який був представником свідка у кримінальному провадженні. Свідок стверджував про тиск слідчого на нього в присутності адвоката. Адвоката було допитано щодо обставин допиту, і він дав свідчення, якими спростовував твердження свідка. Наслідком стало зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці та новий розгляд.

Також у рішенні № VІІІ-010/2018 від 16.08.2018 розглядалася вимога слідчого управління фінансових розслідувань надати адвокату оригінали фінансово-господарської документації товариства, якому адвокат надавав правову допомогу. Документи були передані адвокату відповідно до договору для виконання його обов’язків щодо представництва у судах. За результатами розгляду було прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яке було підтримано.

Наведена практика показує, що питання збереження адвокатської таємниці має безпосереднє значення для дисциплінарної відповідальності адвоката. Розголошення інформації про клієнта, повідомлення відомостей під час допиту, розкриття конфіденційної інформації після припинення договору або поширення інформації про особисте життя клієнта можуть розглядатися як порушення професійних обов’язків та мати наслідком застосування дисциплінарних стягнень.

Першоджерело  https://lnk.ua/yEMQOAMYf