Про етичні аспекти взаємодії адвоката із судом розповів під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів «Адвокат та суд: дисциплінарна практика», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Віктор Вовнюк, видатний адвокат України, Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Лектор зупинився на розгляді принципів, якими має керуватися адвокат під час взаємодії із судом:
1.Принцип законності – представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися:
• вимог чинного процесуального законодавства;
• вимог закону про судоустрій і статус суддів;
•іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу;
•вимог Правил адвокатської етики.
Адвокату категорично забороняється:
·використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби;
·спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань;
·вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо);
·використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів;
·використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом;
·займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.
2.Принципи незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом
Адвокат має бути:
·наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді;
·не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями;
·у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта;
·послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
3.Принцип чесності та добропорядності – під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат:
·повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії;
·повинен поважати процесуальні права протилежної сторони;
·не має вдаватися до дій, що порушують процесуальні права протилежної сторони;
·не повинен вчиняти дій для затягування судового розгляду справи.
У суді заборонено робити неправдиві заяви стосовно:
·суті доручення;
·фактичних обставин справи;
·своїх прав та обов’язків (обсяг повноважень).
Водночас слід пам’ятати, що відповідно до статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики (ст. 43 ПАЕ містить інший підхід до відносин з судом) та договором про надання правової допомоги, зокрема (у відносинах з судом):
·звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів;
·представляти й захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді
·складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
·фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
·посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів;
·користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Лектор звернув увагу на Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів (рішення ВКДКА № V-005/2021 від 27.05.2021), зазначивши, що адвокат зобов’язаний додержуватись порядку в судовому засіданні та виконувати розпорядження головуючого у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи адвокат не повинен:
• порушувати порядок у судовому засіданні;
• припускатись сперечань з судом;
• допускати висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.
У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен:
• бути стриманим та коректним;
• реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;
• при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.
Водночас можуть містити ознаки дисциплінарного проступку:
• безпідставні звинувачення;
• образливі висловлювання адвоката на адресу суддів, прокурора, інших учасників процесу;
• переривання промови своїми коментарями;
• суперечки із суддями;
• тощо.
Процесуальною формою реагування на нетактовну, некоретну поведінку адвоката у рамках цивільного та господарського судочинства є окрема ухвала, правова регламентація якої відповідно передбачена статтями 262 ЦПК України та 246 ГПК України.
У кримінальному судочинстві також передбачена можливість звернення судді з огляду на неналежну поведінку адвоката до дисциплінарних органів. Так, згідно із ч. 1 ст. 324 КПК суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув у судове засідання з неповажних причин, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності. Стосовно конкретної форми, у якій суд має відреагувати: чи це має бути лист, ухвала, чи постанова, лектор зазначає, що на практиці будь-який документ має право бути розглянутим органом адвокатського самоврядування.
Необхідною умовою прийнятності ухвали, як і будь-якої іншої заяви (скарги) є наявність у ній відомостей, визначених статтею 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням РАУ від 30.08.2014 року № 120 (далі – Положення 120), а саме:
•найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);
•ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти;
•ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
•зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність;
•виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;
•вимоги заявника (скаржника);
•виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника);
•зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Як приклад недотримання вимог щодо прийнятності Віктором Вовнюком наведено рішення ВКДКА №VIІ-020/2020 та № ІХ-002/2020, у яких констатовано протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог ст. 14 Положення № 120.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/2m8k9y6z
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/3b3ecu2h
Зареєструватись на наступні заходи з підвищення кваліфікації можна за посиланнями:
·Щомісячний огляд дисциплінарної практики. Правила адвокатської етики. https://tinyurl.com/hsaorgua696
Цікаві публікації лектора:
·Правила адвокатської етики. Дисциплінарна практика ВКДКА за вересень 2023 року (І частина) https://tinyurl.com/hsaorgua697
·Правила адвокатської етики Дисциплінарна практика ВКДКА за серпень 2023 року. https://tinyurl.com/hsaorgua698
·Правила адвокатської етики Дисциплінарна практика ВКДКА за липень 2023 року. https://tinyurl.com/hsaorgua699
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ