Лектор докладно проаналізував разом з учасниками дисциплінарну практику адвоката, а саме:
1. Принцип законності у відносинах з судом.
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга.
6. Узагальнення практики ВКДКА.
7. Неявка адвоката в судове засідання.
8. Залишення зали судового засідання.
9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями.
У рамках характеристики відносин адвоката та суду акцентовано на наступному:
1. Принцип законності у відносинах з судом
Зміст принципу (ст. 42 ПАЕ):
Адвокат зобов’язаний дотримуватись усіх норм законодавства, а не лише Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Наголошено, що помилковим є уявлення, ніби закон про адвокатуру «головніший за всі інші».
Адвокат повинен дотримуватись:
· процесуального законодавства;
· законодавства про адвокатуру;
· законодавства про судоустрій і статус суддів;
· іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників процесу;
· Правил адвокатської етики.
Заборонено (ст. 25 ПАЕ):
· спонукати свідків до завідомо неправдивих показань;
· тиснути на іншу сторону чи свідків (погрози, шантаж);
· використовувати особисті зв’язки або «особливий статус» для впливу на суд;
· застосовувати незаконні або неетичні засоби захисту.
Окрема норма:
Адвокат не має права займати позицію всупереч волі клієнта (крім випадків самообмови) – п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону.
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом
Суть принципу: Адвокат не повинен жертвувати незалежністю заради «гарних відносин із судом».
Адвокат має право:
· бути наполегливим у відстоюванні інтересів клієнта;
· не йти на компроміси, які шкодять клієнту;
· реагувати на порушення закону судом;
· не миритися з приниженням клієнта судом чи іншими учасниками.
Норма ПАЕ:
Ст. 43 ПАЕ визначає, що адвокат може вчиняти дії лише в межах законодавства, ПАЕ та договору про правову допомогу.
Важливо! Не все, що «не заборонено», автоматично дозволено у відносинах із судом — діє спеціальний підхід до процесуальної поведінки адвоката.
3. Принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах із судом
Суть принципу: Адвокат не має «підлаштовуватися» під суд або прокурора ціною інтересів клієнта.
Зміст:
· інтереси клієнта є вищими за комфортні відносини з судом;
· адвокат не може йти на компроміси, які шкодять клієнту;
· адвокат зобов’язаний реагувати на порушення прав клієнта;
· неприпустимо ігнорувати нетактовне або зневажливе ставлення суду до клієнта.
Важлива межа: Навіть в інтересах клієнта не допускається затягування процесу, маніпуляції, обман суду або штучне створення підстав для перенесення засідань.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом
Норми ПАЕ (ст. 44, ст. 12-1): Адвокат повинен:
· бути добропорядним;
· поводитись гідно;
· не порушувати прав іншої сторони;
· не затягувати розгляд справи.
У суді заборонено робити неправдиві заяви щодо:
· суті доручення;
· фактичних обставин справи;
· своїх повноважень і прав.
Навіть «тактична брехня» в інтересах клієнта визнається порушенням адвокатської етики.
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду – як скарга
Окрема ухвала суду щодо адвоката = скарга на адвоката.
Відповідно до Положення про розгляд скарг (ст. 10), скаргами вважаються:
· заяви громадян;
· ухвали, рішення, звернення суддів;
· подання слідчих;
· звернення органів адвокатського самоврядування;
· скарги інших адвокатів і юридичних осіб.
ЦПК, КПК:
· Суд може постановити окрему ухвалу при зловживанні процесуальними правами або неналежному виконанні обов’язків адвокатом.
· У КПК прямо передбачено можливість порушення питання про дисциплінарну відповідальність захисника за неявку.
Практика ВКДКА:
· Судова ухвала не має наперед встановленої сили доказу.
· КДКА зобов’язана перевіряти факти.
· Скасовано рішення КДКА, якщо:
- не витребувано докази;
- немає висновку про наявність дисциплінарного проступку.
6. Узагальнення практики ВКДКА
Адвокат зобов’язаний:
· дотримуватись порядку в суді;
· виконувати розпорядження головуючого;
· не сперечатися з судом;
· не принижувати честь і гідність суду чи інших учасників.
Можуть містити ознаки дисциплінарного проступку:
· безпідставні звинувачення суду або прокурора;
· образливі висловлювання;
· переривання суду коментарями;
· намагання зірвати засідання.
Правильна форма реагування адвоката:
· зауваження суду оскаржуються через заяви, клопотання, апеляції, а не через конфлікти в залі суду.
7. Неявка адвоката в судове засідання
Загальний підхід ВКДКА:
Неявка = потенційна дисциплінарна відповідальність, але оцінюється поважність причин і належне повідомлення адвоката.
Поважні причини:
· війна, повітряна тривога, відсутність електрики;
· хвороба (COVID-19);
· участь в інших процесах (за наявності доказів);
· об’єктивна неможливість прибуття.
Неповажні причини (з практики):
· «святкую день незалежності Мексики, п’ю текілу»;
· самовільна «відпустка» без попередження суду;
· вигадані зайнятості у двох судах одночасно;
· неявка після погодження дати засідання;
· навмисне затягування процесу.
Ключові висновки практики:
· має бути доказ належного повідомлення адвоката;
· задоволення судом клопотань про відкладення – аргумент на користь адвоката;
· неявка після погодження дати = ознака неналежного виконання обов’язків;
· припинення договору без належного повідомлення клієнта — не виправдовує неявку.
8. Залишення зали судового засідання
Адвокат залишив залу суду зі словами про «беззаконня» → притягнення до відповідальності (попередження).
Висновки ВКДКА:
· залишення зали без дозволу суду = прояв неповаги;
· навіть якщо суд порушує права клієнта — адвокат має реагувати процесуально, а не демонстративно;
· відсутність скарги суду не виключає відповідальності за скаргою прокурора чи іншої сторони.
9. Суперечки з судом, зрив засідань, перебивання
Узагальнення ВКДКА:
Неприпустимо:
· сперечатися з судом;
· перебивати суд коментарями;
· робити образливі висловлювання;
· навмисно зривати засідання.
Правильна модель поведінки:
· зауваження суду — через клопотання;
· незгода з діями суду — через скарги й апеляції;
· фіксація порушень — у протоколі судового засідання.
Навіть емоційна реакція «в інтересах клієнта» може кваліфікуватись як дисциплінарний проступок.
Першоджерело https://tinyurl.com/muda7dfs