Адвокат та суд: дисциплінарна практика
Про адвоката та суд: дисциплінарна практика розповів голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Рівненської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Вовнюк Віктор
06.04.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками дисциплінарну практику адвоката, а саме:

1. Принцип законності у відносинах з судом.

2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.

3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.

4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.

5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга.

6. Узагальнення практики ВКДКА.

7. Неявка адвоката в судове засідання.

8. Залишення зали судового засідання.

9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями.

 

У рамках характеристики відносин адвоката та суду акцентовано на наступному:

1.                Принцип законності у відносинах з судом

Зміст принципу (ст. 42 ПАЕ):

Адвокат зобов’язаний дотримуватись усіх норм законодавства, а не лише Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Наголошено, що помилковим є уявлення, ніби закон про адвокатуру «головніший за всі інші».

Адвокат повинен дотримуватись:

·                  процесуального законодавства;

·                  законодавства про адвокатуру;

·                  законодавства про судоустрій і статус суддів;

·                  іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників процесу;

·                  Правил адвокатської етики.

Заборонено (ст. 25 ПАЕ):

·                  спонукати свідків до завідомо неправдивих показань;

·                  тиснути на іншу сторону чи свідків (погрози, шантаж);

·                  використовувати особисті зв’язки або «особливий статус» для впливу на суд;

·                  застосовувати незаконні або неетичні засоби захисту.

Окрема норма:

Адвокат не має права займати позицію всупереч волі клієнта (крім випадків самообмови) – п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону.

2.                Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом

Суть принципу: Адвокат не повинен жертвувати незалежністю заради «гарних відносин із судом».

Адвокат має право:

·                  бути наполегливим у відстоюванні інтересів клієнта;

·                  не йти на компроміси, які шкодять клієнту;

·                  реагувати на порушення закону судом;

·                  не миритися з приниженням клієнта судом чи іншими учасниками.

Норма ПАЕ:

Ст. 43 ПАЕ визначає, що адвокат може вчиняти дії лише в межах законодавства, ПАЕ та договору про правову допомогу.

Важливо! Не все, що «не заборонено», автоматично дозволено у відносинах із судом — діє спеціальний підхід до процесуальної поведінки адвоката.

3.                Принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах із судом

Суть принципу: Адвокат не має «підлаштовуватися» під суд або прокурора ціною інтересів клієнта.

Зміст:

·                  інтереси клієнта є вищими за комфортні відносини з судом;

·                  адвокат не може йти на компроміси, які шкодять клієнту;

·                  адвокат зобов’язаний реагувати на порушення прав клієнта;

·                  неприпустимо ігнорувати нетактовне або зневажливе ставлення суду до клієнта.

Важлива межа: Навіть в інтересах клієнта не допускається затягування процесу, маніпуляції, обман суду або штучне створення підстав для перенесення засідань.

4.                Принцип чесності та порядності у відносинах з судом

Норми ПАЕ (ст. 44, ст. 12-1): Адвокат повинен:

·                  бути добропорядним;

·                  поводитись гідно;

·                  не порушувати прав іншої сторони;

·                  не затягувати розгляд справи.

У суді заборонено робити неправдиві заяви щодо:

·                  суті доручення;

·                  фактичних обставин справи;

·                  своїх повноважень і прав.

Навіть «тактична брехня» в інтересах клієнта визнається порушенням адвокатської етики.

5.                Окрема ухвала, постанова, лист суду – як скарга

Окрема ухвала суду щодо адвоката = скарга на адвоката.

Відповідно до Положення про розгляд скарг (ст. 10), скаргами вважаються:

·                  заяви громадян;

·                  ухвали, рішення, звернення суддів;

·                  подання слідчих;

·                  звернення органів адвокатського самоврядування;

·                  скарги інших адвокатів і юридичних осіб.

ЦПК, КПК:

·                  Суд може постановити окрему ухвалу при зловживанні процесуальними правами або неналежному виконанні обов’язків адвокатом.

·                  У КПК прямо передбачено можливість порушення питання про дисциплінарну відповідальність захисника за неявку.

Практика ВКДКА:

·                  Судова ухвала не має наперед встановленої сили доказу.

·                  КДКА зобов’язана перевіряти факти.

·                  Скасовано рішення КДКА, якщо:

-                  не витребувано докази;

-                  немає висновку про наявність дисциплінарного проступку.

6.                Узагальнення практики ВКДКА

Адвокат зобов’язаний:

·                  дотримуватись порядку в суді;

·                  виконувати розпорядження головуючого;

·                  не сперечатися з судом;

·                  не принижувати честь і гідність суду чи інших учасників.

Можуть містити ознаки дисциплінарного проступку:

·                  безпідставні звинувачення суду або прокурора;

·                  образливі висловлювання;

·                  переривання суду коментарями;

·                  намагання зірвати засідання.

Правильна форма реагування адвоката:

·                  зауваження суду оскаржуються через заяви, клопотання, апеляції, а не через конфлікти в залі суду.

7.                Неявка адвоката в судове засідання

Загальний підхід ВКДКА:

Неявка = потенційна дисциплінарна відповідальність, але оцінюється поважність причин і належне повідомлення адвоката.

Поважні причини:

·                  війна, повітряна тривога, відсутність електрики;

·                  хвороба (COVID-19);

·                  участь в інших процесах (за наявності доказів);

·                  об’єктивна неможливість прибуття.

Неповажні причини (з практики):

·                  «святкую день незалежності Мексики, п’ю текілу»;

·                  самовільна «відпустка» без попередження суду;

·                  вигадані зайнятості у двох судах одночасно;

·                  неявка після погодження дати засідання;

·                  навмисне затягування процесу.

Ключові висновки практики:

·                  має бути доказ належного повідомлення адвоката;

·                  задоволення судом клопотань про відкладення – аргумент на користь адвоката;

·                  неявка після погодження дати = ознака неналежного виконання обов’язків;

·                  припинення договору без належного повідомлення клієнта — не виправдовує неявку.

8.                Залишення зали судового засідання

Адвокат залишив залу суду зі словами про «беззаконня» → притягнення до відповідальності (попередження).

Висновки ВКДКА:

·                  залишення зали без дозволу суду = прояв неповаги;

·                  навіть якщо суд порушує права клієнта — адвокат має реагувати процесуально, а не демонстративно;

·                  відсутність скарги суду не виключає відповідальності за скаргою прокурора чи іншої сторони.

9.                Суперечки з судом, зрив засідань, перебивання

Узагальнення ВКДКА:

Неприпустимо:

·                  сперечатися з судом;

·                  перебивати суд коментарями;

·                  робити образливі висловлювання;

·                  навмисно зривати засідання.

Правильна модель поведінки:

·                  зауваження суду — через клопотання;

·                  незгода з діями суду — через скарги й апеляції;

·                  фіксація порушень — у протоколі судового засідання.

Навіть емоційна реакція «в інтересах клієнта» може кваліфікуватись як дисциплінарний проступок.

Першоджерело  https://tinyurl.com/muda7dfs