Лектор докладно проаналізував разом з учасниками дисциплінарну практику адвоката, а саме:

• 1.Принцип законності у відносинах з судом.
• 2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
• 3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
• 4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
• 5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга.
• 6. Узагальнення практики ВКДКА.
• 7. Неявка адвоката в судове засідання.
• 8. Залишення зали судового засідання.
• 9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями.

У рамках характеристики дисциплінарної практики адвоката акцентовано на наступному:

1.Принцип законності у відносинах з судом

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.

Адвокат має дотримуватись ст. 42 ПАЕ:

• Вимог процесуального законодавства;
• Вимог законодавства адвокатську діяльність про адвокатуру;
• Вимог законодавства про судоустрій та статус судів;
• Вимог іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу;
• Вимоги Правил адвокатської етики.

Адвокату заборонено ст. 25 ПАЕ:

• Спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань
• Вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо);
• Використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд;
• Використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби.
• Займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону.

2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом

Відповідно до статті 43 ПАЕ передбачено дотримання принципів незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом.

Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.

Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.

3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики (ст. 43 ПАЕ містить інший підхід до відносин з судом) та договором про надання правової допомоги, зокрема (у відносинах з судом):

• звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів;
• представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді;
• складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
• фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
• посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів;
• користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом

Принцип чесності та порядності адвоката у відносинах з судом передбачає ст. 44 ПАЕ:

• бути добропорядним;
• поводити себе чесно та гідно;
• поважати процесуальні права протилежної сторони;
• не вдаватися до дій, що порушують процесуальні права протилежної сторони;
• не повинен вчиняти дій для затягування судового розгляду справи.

Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта (ст. 12-1 ПАЕ).

5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга

Ст. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність:

До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено – заяви (скарги)) слід відносити:

• заяви (скарги) громадян;
• рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;
• заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів;
• заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів;
• заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.

Ст. 262 ЦПК та ст. 246 ГПК передбачає, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.

Ч. 1 ст. 324 КПК: У випадку неприбуття з неповажних причин захисника у судове засідання суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.

Окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката- є скаргою. Ухвала суду, так само, як і будь-яка інша скарга повинна бути піддана перевірці на предмет викладених у ній відомостей.

Рішення ВКДКА № ХІІ-001/2020: Рішення КДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у цій справі, містило лише стислу описову частину, в якій викладено зміст ухвали, посилання на законодавчі положення, але не містило висновку щодо наявності або відсутності дисциплінарного проступку в діях адвоката. З довідки, складеної членом ДП, вбачалося, що дисциплінарна палата не витребувала та не вивчала докази, що могли підтвердити або спростувати вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. З урахуванням встановлених порушень, ВКДКА скасувала обидва рішення КДКА (про порушення справи та про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності), а матеріали справи направила на новий розгляд до КДКА на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

6. Узагальнення практики ВКДКА

Необхідною умовою прийнятності ухвали, як і будь-якої іншої заяви (скарги) є наявність у ній відомостей, визначених ст. 14 Положення:

• найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);
• ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи– для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти;
• ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
• зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
• виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника);
• виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника);
• зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Практика: рішення ВКДКА № VI І-020/2020 та № ІХ-002/2020. Констатовано протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог ст.14 Положення.

Адвокат у судовому процесі зобов’язаний виконувати вимоги та розпорядження головуючого судді (згідно з процесуальними кодексами).

Саме суд впорядковує поведінку учасників за допомогою заходів процесуального примусу (див. постанову КАС від 23.12.2020 у справі №826/11330/17).

Ст. 321 КПК: Головуючий серед іншого керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків.

Ст. 330 КПК: В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником він виносить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду.

Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів (рішення ВКДКА № V-005/2021 від 27.05.2021):

Адвокат зобов’язаний додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого у судовому засіданні.

В ході судового розгляду справи адвокат не повинен:

• порушувати порядок у судовому засіданні;
• припускатись сперечань з судом;
• не допускати висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен:

• бути стриманим та коректним;
• реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;
• при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.

Можуть містити ознаки дисциплінарного проступку:

• безпідставні звинувачення образливі висловлювання адвоката на адресу суддів, прокурора, інших учасників процесу;
• переривання промови своїми коментарями;
• суперечки із суддями;
• тощо.

7. Неявка адвоката в судове засідання

1. Рішення ВКДКА № Х-013/2021 від 01.10.2021: Відсутність реагування суду щодо неявки адвоката може враховуватися дисциплінарним органом для оцінки дій адвоката на предмет затягування розгляду справи.

2. Рішення ВКДКА № IV-002/2022 від 29.04.2022: Наявність доказів належного повідомлення адвоката про дату і час цього засідання. Так, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містили доказів повідомлення адвоката про сім судових засідань, а дисциплінарна палата не надала оцінку цій обставині, рішення ДП про притягнення адвоката до відповідальності через це та інші процедурні порушення було скасоване, а матеріали справи направлено на новий розгляд до КДКА регіону.

3. Рішення ВКДКА № VI-005/2022 від 27.06.2022. Неявки адвокатів у судове засідання у день і час, які раніше були узгоджені із судом. У такому випадку надані підтверджуючі документи, зважаючи на їх походження, можуть бути поставлені під сумнів. Так, обґрунтовуючи необхідність перенесення судового засідання, адвокат надав суду наказ про направлення самого себе у щорічну відпустку. При цьому, раніше при погодженні чергової дати адвокат не повідомляв суд про те, що планує відпустку та погодився на запропоновану судом дату. За таких обставин суд визнав неявку адвоката в судове засідання неповажною. У сукупності з іншими обставинами, дисциплінарна палата слушно врахувала цей факт при ухваленні рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

4. Рішення ВКДКА № VIІ-015/2021 від 21.07.2021. Зайнятість адвоката в інших судових засіданнях або ж процесуальних діях, підтверджена належними доказами, є поважною причиною неявки у судове засідання. Судді поскаржилися на поведінку захисника, яка начебто перешкоджала проведенню судового розгляду кримінального провадження у розумні строки. Адвокат не з’явився у два судові засідання, хоча участь захисника у даному кримінальному провадженні була обов’язковою. Рішенням дисциплінарної плати провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю в діях дисциплінарного проступку. Дисциплінарна палата дійшла до висновку про поважність причин неявки адвоката у зазначені судові засідання, зважаючи на надані належні докази зайнятості його в судових процесах в судах іншого регіону. У ВКДКА оцінили таке рішення законним та вмотивованим.

5. Рішення ВКДКА № V-003/2018. Неодноразова неявка адвоката у судові засідання у разі його належного повідомлення, містить ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, наявність ознак, не означає наявність дисциплінарного проступку. В кожному конкретному випадку слід оцінювати поважність причин неявки, а також дії, які вживав адвокат у зв’язку із цим.

6. Рішення ВКДКА ІХ-011/2020. Попереднє погодження дати і часу наступного судового засідання адвокатом і наступна його неявка у це засідання містить ознаки неналежного виконання ним своїх обов’язків і є підставою для порушення дисциплінарної справи. Примітка: відповідно до рішення РАУ від 13.12.19 року № 169, вирішальним є виключне право адвоката на власний розсуд визначати пріоритетність різних процедур, призначених на один час, виходячи з факторів, які в кожній конкретній ситуації можуть мати поважний чи визначальний характер.

7. Рішення ВКДКА № ХІІ-004/2019. Відсутність договору про надання правничої (правової) допомоги на момент проведення судового засідання, в тому числі, через розірвання такого договору в односторонньому порядку адвокатом, унеможливлює притягнення останнього до відповідальності.

8. Рішення ВКДКА № V-006/2019. У кримінальному процесі неявка особи у судове засідання без поважних причин, як дисциплінарний проступок, має підтверджуватися фактом вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

9. Рішення ВКДКА № IX-014/2022 від 30.09.2022. Документи, надані адвокатом щодо причин його неявки перевіряються КДКА регіону на предмет їх поважності. Залишаючи в силі рішення КДКА про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката у ВКДКА звернули увагу, що направляючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи у кримінальній справі, як підставу адвокат зазначив– у зв’язку із зупиненням дії договору про надання правової. Таким чином, КДКА регіону також слід дослідити правомірність та відповідність вимогам чинного законодавства такого юридичного факту як зупинення дії договору про надання правової допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а згідно ч. 3 ст. 27 Закону– до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

8. Залишення зали судового засідання

Відсутність реагування з боку суду на неетичну поведінку адвоката не виключає відповідальності останнього за скаргами учасників процесу, в тому числі, процесуальних опонентів В судовому засіданні адвокат залишив залу судового засідання зі словами: «Я просив вийти з нарадчої кімнати і прийняти рішення з приводу трьох моїх заяв, які я подав. Що за беззаконня таке, до побачення, шановні». Залишення адвокатом зали судових засідань та прояв неповаги до суду прокурор використав як підставу для звернення до КДКА. Притягнули адвоката до відповідальності у вигляді попередження. Прокурор, вважаючи покарання надто м’яким, оскаржив рішення до ВКДКА та просив зупинити право на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік. Переглядаючи рішення, ВКДКА також врахувала, що від суду не надходило скарг на дії адвоката, який сам не оскаржував рішення КДКА. Рішення ВКДКА № ХІІ-016/2019.

Адвокат повинен реагувати на порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого у формах, передбачених чинним законодавством та\або актами РАУ, НААУ.

Адвокат зазначив, що не погоджується із рішенням суду щодо порядку дослідження доказів, оскільки суд таким чином допускає свавілля та беззаконня, а також порушує право на захист і тому покидає залу судового засідання. КДКА регіону не вбачала в діях адвокаті ознак дисциплінарних проступків та відмовила в порушенні дисциплінарних справ. У ВКДКА не погодилися з такою позицією, зважаючи на ст. 7, 42, 43 ПАЕ, та ухвалили нові рішення про порушення дисциплінарних справ відносно адвокатів. Так, протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку, визначеному КПК України, у формі, наприклад, шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту та в порядку визначеному КПК України. Здійснюючи протест у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі, в тому числі без погодження з клієнтом, із залишенням адвокатом залу судового засідання під час судового розгляду, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника,- не є належною формою процесуального реагування адвоката. Рішення ВКДКА № VІІІ-018/2021 від 04.08.2021.

9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями

Суперечки з судом, намагання зірвати засідання:

• Адвокат намагався будь-яким чином зірвати судове засідання: перебивав головуючого по справі, агресивно, на підвищених тонах сперечався з останнім, грубо та некоректно висловлювався на адресу учасників судового провадження, не реагував на неодноразові попередження головуючого. Обвинувачений висловлював свою думку щодо необхідності з’ясування обставин справи та недопущення затягування судового розгляду. Але захисник подавав заяви про відвід, що суддя оцінив як зрив судового розгляду. Після виходу суду з нарадчої кімнати адвокат взагалі відмовився заходити до зали судового засідання. У зв’язку із цим, судом було ухвалено рішення щодо необхідності призначення обвинуваченому захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на окрему процесуальну дію. Коли до зали судових засідань з’явився новий захисник, адвокат почав ображати і його, і суддю, і судового розпорядника. Останнім був складений акт про відмову заходити до зали судових засідань. ВКДКА підтвердила ознаки дисциплінарного проступку, а саме недотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, та принципів чесності і порядності під час здійснення професійної діяльності в суді. Рішення ВКДКА № IV– 013/2018.

• В іншій справі адвокат також допускав суперечки із судом (зауваження на адресу головуючого по справі, вимагання пояснень від судді, розмахування руками, погроза насильством відносно судді, що виразилось у киданні стільця на стіл, за яким сидів суддя, внаслідок чого пошкоджено мобільний телефон судді), у зв’язку із чим ВКДКА погодилась із висновком КДКА про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи. Рішення ВКДКА № ІХ-004/2019.

Переривання коментарями:

• Не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта (п. 15 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Рішення ВКДКА № І-018/2018.

• Не може містити ознак дисциплінарного порушення застосування адвокатом стосовно судді оціночних суджень, що мають під собою певну фактичну основу. Звернення до ВРП зі скаргою на суддю не спосіб тиску. Рішення ВКДКА № V І-022/2019.

• Направлення до КДКА суддею копії повідомлення до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору України про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя за певних обставин може розцінюватися як скарга щодо поведінки адвоката в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення ВКДКА № ХІІ-005/2018.

Першоджерело - https://tinyurl.com/33em9y3c