Анатолій Волков, адвокат, керівник Центру сімейного права ВША НААУ, провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Сімейні цінності у шлюбі та особисті права подружжя через призму судової практики».
На початку вебінару лектор окреслив законодавчо визначені аспекти регулювання сімейних правовідносин.
Сімейне життя – це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім’ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі:
• кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4 СК України);
• ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п’ята статті 5 СК України);
• регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7 СК України) та інше.
Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо.
Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).
Статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Лектор розглянув сімейне життя крізь призму практики Європейського суду з прав людини, а саме статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (право на повагу до приватного і сімейного життя).
Серед ключових моментів відзначено наступні:
• «Основний компонент сімейного життя – право жити разом, з тим, щоб сімейні відносини могли нормально розвиватися» (рішення ЄСПЛ у справі Marckx v. Belgium, 1979 р.).
• «У відсутність юридичного визнання сімейного життя Суд буде розглядати де-факто сімейні зв’язки, як то спільне проживання заявників» (рішення у справі Johnston and Others v. Ireland, 1986).
• «Навіть при відсутності спільного проживання все одно можуть існувати зв’язки, достатні, щоб вважати відносини сімейним життям» (рішення ЄСПЛ Kroon and Others v. the Netherlands, 1994 р.).
Окрему увагу Анатолій Волков сфокусував на зв’язку дитини з обома батьками, коли поведінка одного з батьків не направлена на такі стосунки, виділивши такі позиції ЄСПЛ:
• «Між дитиною та її батьками існує зв’язок, рівносильний сімейному життю, навіть якщо на момент народження батьки більше не проживають спільно або якщо їх відносини до того часу припинилися (рішення (Berrehab v. the Netherlands, 1988 р.);
• Держави повинні також передбачити міри по забезпеченню виконання постанов про опіку та дотриманню батьківських прав (Raw and Others v. France, 2013 р.; (Vorozhba v. Russia 2014 р.; (Malec v. Poland, 2012 р.). В необхідних випадках це може бути розслідування з метою встановлення місцезнаходження дитини, яке приховує другий із батьків (Hromadka and Hromadkova v. Russia 2014 р.);
• «Раптове примусове відібрання дитини є шкідливим для неї без підготовчих заходів (рішення ЄСПЛ від 02 лютого 2016 року (справа N.T.S. проти Грузії»);
• «Крім того, держава повинна застосувати усі необхідні заходи для возз’єднання батьків і дітей (рішення ЄСПЛ Santos Nunes v. Portugal, 2012 р.);
• Відносини, при яких батьки і дитина взаємно можуть спілкуватися один з одним, утворюють основоположний елемент сімейного життя у розумінні статті 8 Конвенції (навіть якщо відносини між батьками припинилися) (Рішення ЄСПЛ Monory v. Romania and Hungary 2005 р.);
• Стаття 8 Конвенції не дає батькам права вимагати застосування мір, які могли б причинити шкоду здоров’ю та розвитку дитини (рішення ЄСПЛ Elsholz v. Germany, 2000 р.);
• Виконання рішень, що стосуються викрадення дітей, також повинно здійснюватися належним чином і ефективно, враховуючи їх невід’ємний характер (рішення ЄСПЛ (V.P. v. Russia, 2014 р.);
• «Не можна виключати застосування санкцій у разі неправомірної поведінки того з батьків, з яким проживають діти (рішення у справах «Пріцция проти Угорщини від 11.06.2013 р. «Феррарі проти Румунії від 28.04.2015 р.).
Як зазначено у Рішенні ЄСПЛ у справі Marckx v. Belgium, 1979 р., сімейне життя не обмежується соціальними, моральними або культурними відносинами; воно охоплює також інтереси матеріального характеру.
Розглядаючи питання розірвання шлюбу, лектор відзначив, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина перша статті 68 СК України). У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Анатолій Волков також звернув увагу на постанову Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 456/848/16-ц стосовно процедури примирення подружжя у справі про розірвання шлюбу. У цій Постанові Суд вказав на те, що за змістом указаної норми (ст. 11 СК України) заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/Rwquyads
Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/TwquyesH
Цікаві публікації лектора:
Що таке постійне місце проживання дитини в контексті вирішення судових спорів? https://cutt.ly/OwquyzJq
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ