Фахова дискусія: «Зміна розміру аліментів на дитину. Порядок, підстави та труднощі у реалізації»

Лектори докладно проаналізували разом з учасникамизміну розміру аліментів на дитину, а саме:

1. Збільшення розміру аліментів чи стягнення додаткових витрат на дитину.
2. Народження дитини у іншому шлюбі та зміна матеріального стану платника аліментів.
3. Зміна розміру аліментів у зв’язку з проживанням дитини за кордоном.
4. Рішення іноземного суду про стягнення (зміну розміру) аліментів з батька.
5. Помилки, які слід уникати при ініціюванні питання про зміну розміру аліментів.
6. Процесуальні труднощі у розгляді справ про зміну розміру аліментів, коли відповідач перебуває у складі Збройних Сил України.

У рамках характеристики зміни розміру аліментів на дитину акцентовано на наступному:

1. Збільшення розміру аліментів чи стягнення додаткових витрат на дитину

Збільшення розміру аліментів:

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 05.02.2014 року по справі № 6-143цс13, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 14.12.2022 року по справі № 727/1599/22, від 10.10.2023 року по справі № 682/2454/22.

Додаткові витрати на дитину:

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Такі обставини можна поділити на дві групи, які зумовлені:

Негативними факторами – проблеми зі здоров’ям дитини, що може потребувати придбання лікарських засобів, оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті тощо;
Позитивними факторами – схильність дитини до спорту, до бальних танців тощо, що потребує фінансових ресурсів.

Судова практика:

Придбання планшета не є додатковими витратами на дитину, викликаними особливими обставинами, які можуть бути стягнуті з одного з батьків на підставі статті 185 СК України (постанова Верховного Суду від 11.03.2020 року по справі № 520/12681/17).

Колегія суддів також вважає що підлягає до стягнення з відповідача половина вартості ноутбука придбаного позивачем для синів сторін в розмірі 16 199 грн. (32398 /2). Загальновідомим фактом є те, що після закінчення середньої освіти для одержання можливості вступу до навчальних закладів для оволодіння професією, необхідним є складання НМТ. У зв’язку з пандемією, воєнним станом навчання часто проводиться дистанційно, що має бути технічно забезпеченим. З цією метою використовується мобільний телефон, ноутбук з відповідними характеристиками. Відтак, такі витрати судом вірно віднесено до додаткових витрат на дитину, як передбачено статтею 185 СК України. Витрати на придбання ігрового крісла та іригатора не були відшкодовані (постанова Львівського апеляційного суду від 28.07.2025 року по справі № 465/301/24).

З вимогою про стягнення додаткових витрат доцільно звертатись в наступних випадках:

Розвиток особливих здібностей дітей (постанова Київського апеляційного суду від 24.04.2024 року по справі № 761/26379/22).
Пов’язані з покращенням стану здоров’я дитини (постанова Харківського апеляційного суду від 23.06.2025 року по справі № 639/5365/25).

З вимогою про збільшення розміру аліментів доцільно звертатись, в разі:

Зміни матеріального стану платника аліментів (постанова Дніпровського апеляційного суду від 12.05.2025 року по справі № 216/1172/24).
Невеликого розміру аліментів (постанова Київського апеляційного суду від 04.04.2025 року по справі № 382/129/23).

2. Народження дитини у іншому шлюбі та зміна матеріального стану платника аліментів

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

Практика Верховного Суду: оцінка сукупності обставин:

Постанова від 03 липня 2024. справа № 552/2073/23, провадження № 61-1193св24:

Платник аліментів звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки з часу ухвалення судового рішення його матеріальний стан змінився. Зокрема, в іншому шлюбі у нього народилася дитина, а також на його утриманні перебуває дружина у зв’язку з її декретною відпусткою та літні батьки, що, на його думку, є підставою для зменшення розміру аліментів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що зменшення розміру аліментів можливе лише у разі доведення позивачем належними та допустимими доказами факту погіршення майнового стану платника аліментів, у тому числі у зв’язку з народженням дитини в іншому шлюбі.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, а наявність іншої дитини в іншому шлюбі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зменшення розміру аліментів у зв’язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки належними та допустимими доказами позивач не підтвердив погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану — народження другої дитини в іншому шлюбі — не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Постанова від 08 січня 2025 справа № 567/1462/23, провадження №61-6943св24:

Колегія суддів Верховного Суду зробила висновок, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 192 Сімейного кодексу України, що призвело до хибного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів у цій справі та помилкового скасування законного й обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції, установивши, що змінився сімейний стан платника аліментів, а саме — народження дитини від іншого шлюбу, на утримання якої останній сплачує аліменти відповідно до судового рішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів — з 1/4 до 1/6 частини.

Наприклад, у цивільній справі № 715/2073/20, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки від іншого шлюбу має дочку, а тому на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей. Однак Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін та зазначив, що належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану — народження другої дитини від іншого шлюбу — не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
А у цивільній справі № 464/3480/17 позивач, як на підставу своїх вимог, посилався на те, що його матеріальне становище погіршилось, адже він ніде не працює, не має жодних доходів і перебуває на обліку як безробітний у міському центрі зайнятості. Однак Касаційний цивільний суд не визнав таку обставину поважною. Він зазначив, що неспроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина у визначеному судовим рішенням розмірі не є достатньо обґрунтованою.

Таким чином, суд порівнює матеріальний і сімейний стан особи:

На момент первісного присудження аліментів.
На момент подання позову про зміну.

Доведення обставин покладається на позивача.

Суди звертають увагу на те, чи не є зміни штучними або такими, що залежали від Боржника. Приклад:

особа звільнилась за власним бажанням, відмовляється від нових пропозицій, не перебуває на обліку в центрі зайнятості -негативна оцінка.
особа не працює, але займається підприємницькою діяльністю в тіні підтвердження витрат або придбання майна.
Інші.

Докази, які слід подавати:

Довідки з податкової, центру зайнятості;
Рішення про закриття ФОП;
Податкові декларації за періоди до і після;
Медичні довідки;
Договори кредиту, розрахунки заборгованості;
Документи про нових утриманців;
Виписки з банк.

3. Зміна розміру аліментів у зв’язку з проживанням дитини за кордоном

Україна є стороною низки багатосторонніх міжнародних договорів, що регулюють питання стягнення аліментів за кордоном, серед яких:

Конвенція про стягнення аліментів за кордоном 1956 року;
Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання 1973 року;
Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 604/614/17 (провадження № 61-36999св18): «у міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності. Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України відповідно до вимог ЦПК України повинні керуватися нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону). У пункті 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави».

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що передбачено частиною другою статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», а також пунктом 3 частини першої статті 186 ЦПК України (принцип lis alibi pendens).

Договір між Україною та іншою державою наприклад, Договір між Україною та Чеською республікою про правову допомогу в цивільних справах: Якщо відповідно до положень цього Договору повноваження для розгляду справи мають органи юстиції обох Договірних Сторін, а заява про порушення справи вже була подана одному з органів юстиції однієї Договірної Сторони, то будь-який орган юстиції другої Договірної Сторони не вправі розглядати цю справу. Якщо одну і ту ж справу (між тими самими учасниками, з одного і того ж предмету, з тих самих підстав) було порушено в органах юстиції обох Договірних Сторін, компетенцію котрих встановлює цей Договір, орган юстиції, який порушив справу пізніше, залишає її без розгляду.

Зміна розміру аліментів у зв’язку з проживанням дитини за кордоном:

Рішення від 04.08.2025 по справі № 345/2543/25 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області:

Через погіршення стану здоров`я сина позивачка вимушена була шукати фахівців закордоном, з метою отримання кваліфікованої консультації щодо подальшого лікування сина та проходження реабілітації. Дана ситуація виникла в період збройної агресії росії проти України та запровадженням воєнного стану. У березні 2022 року з метою збереження нормального психоемоційного стану дітей, позивачка разом із ними виїхала до Німеччини. Зараз у Німеччині син проходить лікування та реабілітацію, він потребує медикаментозного лікування, спеціального харчування та взуття. Дитина з інвалідністю проживає з позивачкою, яка цілодобово здійснює догляд за дитиною і, відповідно, позбавлена можливості працювати, що призвело до виникнення складних життєвих обставин, в яких з об`єктивних причин позивачка значно більшою мірою виконує обов`язки по догляду та розвитку дитини, зазнає більших фізичних та психологічних навантажень і у зв`язку з цим потребує додаткової підтримки. Позов задовольнити частково. Збільшити розмір аліментів.

Постанова від 08.07.2024 по справі № 461/3618/23 Миколаївський апеляційний суд:

З початку повномасштабного вторгнення Російською Федерацією на територію України позивач з дитиною виїхали до Республіки Ірландії та утримання дитини закордоном стало більш витратним. Враховуючи вищенаведене та даючи правову оцінку зазначеним обставинам, колегія суддів враховує, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, спричиняє постійне збільшення витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на утримання останньої, забезпечення її освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, що є загальновідомими фактами та не потребують доказування. Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18, зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. Позов задовольнити частково. Збільшити розмір аліментів.

4. Рішення іноземного суду про стягнення (зміну розміру) аліментів з батька

Порядок легалізації рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню:

Рішення іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред’явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника, а у разі відсутності- за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем або представником (якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України).

Клопотання подається у письмовій формі і повинно містити:

1) ім’я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;

3) мотиви подання клопотання.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Залишення клопотання без розгляду:

1) Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених Главою 1 Розділу IX ЦПК України, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала;

2) У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах 1-4 частини третьої статті 466 ЦПК України, можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання. У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:

1. Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п’ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання;

2. Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано,, про що сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду. суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання.

3. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

4. Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали. Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

5. Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Судова практика:

Постанова Верховного Суду від 15.05.2025 року по справі №158/3041/21: Задовольняючи подання приватного виконавця, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтованого виходив з того, ОСОБА_15 (батько) не виконав рішення іноземного суду, яке рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області визнано і надано дозвіл на його примусове виконання на території України про стягнення аліментів на утримання дітей та сплату як сприяння в задоволенні потреб сім`ї, а відсутність дозволу органу опіки та піклування на реалізацію належної йому на праві власності квартири унеможливлює виконання зазначеного рішення суду.
Постанова Верховного Суду від 05.02.2025 року у справі № 522/19654/21: Щодо специфічності міжнародного та українського законодавства.
Розгляд у справі № 757/47288/20-ц: Відносини з приводу визнання та виконання рішення іноземного суду росії після початку війни.

5. Помилки, які слід уникати при ініціюванні питання про зміну розміру аліментів:

Проблематика визначення підсудності:

ЦПК України передбачає два види підсудності:

Ст.27 (за місцем проживання/місцезнаходженням відповідача);
Ст.28 (за вибором позивача (стягнення аліментів)).

Сплата судового збору:

Отримувач аліментів: не платить судовий збір.

Платник аліментів: зобов’язаний сплатити судовий збір.

Заява має містити докази зміни матеріального стану платника аліментів.
Потрібно зазначати ціну позову.
Сторона, яка ініціює зміну розміру аліментів повинна прикладати рішення суду.
Долучення додатків до позову (ордер, договір, акт виконаних робіт та ін.).
При зміні розміру аліментіву новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

6. Процесуальні труднощі у розгляді справ про зміну розміру аліментів, коли відповідач перебуває у складі Збройних Сил України

ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу,- до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22 залишив без змін ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у справі мотивуючи тим, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі згідно з підставами, передбаченими у частині першій статті 251 ЦПК України; предметом спору є вимога про зміну розміру та способу стягнення аліментів, тобто суд не вирішує питання про стягнення аліментів вперше, а тому відповідне утримання, яке визначив суд, і на яке мають право діти та той із подружжя, з ким вони проживають, відповідач надає.

Натомість у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року по справі № 557/1226/23 зазначено, що вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, чи є належні докази того, що військова частина, в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, чи користувався відповідач правничою допомогою під час судового провадження, чи мав можливість самостійно або з допомогою представника висловитися щодо позовних вимог. Не враховуючи ці обставини, обов`язкове зупинення провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини, зокрема про зміну способу стягнення та їхнього розміру, хоч і відповідатиме певним інтересам того відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача.

З огляду на те, що інтереси відповідачки під час усього провадження у справі представляв адвокат, а вона самостійно підписувала заяви з процесуальних питань, подані до судів першої й апеляційної інстанцій, Верховний Суд критично оцінив аргументи відзиву на касаційну скаргу про те, відповідачка, виконуючи її конституційний обов`язок із захисту Вітчизни, не може реалізувати процесуальні права й обов`язки (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року по справі № 557/1226/23.

Зміна розміру аліментів, коли відповідач перебуває у полоні або зник безвісти за особливих обставин:

Роз`ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №1542/11243 від 13 жовтня 2023 року, зазначено, що Законодавством України встановлено, що за військовослужбовцями, які потрапили в полон або зникли безвісти зберігається грошове забезпечення, яке щомісячно виплачується їхнім сім`ям: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності- повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства- незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців.

Згідно п. 6 Порядку виплат грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх,- до дня набрання законної сили рішення суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Для прикладу, рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2025 року по справі № 306/165/25, де представник ОСОБИ_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: військова частина НОМЕР_1 про зміну способу стягнення аліментів. В обґрунтування позову представником зазначено, що рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 30.05.2016 року на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.05.2016 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. 03.12.2019 року. Згідно законодавства аліменти на трьох і більше дітей стягуються у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно. Дослідивши матеріали справи, зокрема, лист командира військової частини згідно якого відповідач рахується зниклим безвісти за особливих обставин 14 грудня 2023 року, суд дійшов до висновку, що розмір та спосіб присуджених аліментів підлягає зміні.

Першоджерело - https://tinyurl.com/33eawcj9