Особливості надання медичної допомоги дітям під час воєнного стану
Тетяна Водоп’ян, адвокат, медіатор, кандидат юридичних наук, доцент, член Ради Комітету медичного та фармацевтичного права та біоетики НААУ, Регіональний представник Комітету з сімейного права НААУ, власниця юридичної практики Адвокатське бюро «Тетяни Водоп’ян», голова МВ «Центр медіації та діалогу»
Водоп’ян Тетяна
19.04.2023

Після початку повномасштабного вторгнення реалізація права дітей на охорону здоров’я та медичну допомогу зазнали значних змін.

Не всі діти можуть отримати належну медичну допомогу за місцем проживання, це відбувається через постійні обстріли з боку РФ та системне руйнування критичної інфраструктури. За даними Щорічної доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році, близько 70% дітей змінили місце проживання, перемістившись всередині країни чи закордон.

Важливо, що на період дії воєнного стану, наказом МОЗ № 496 про «Деякі питання надання первинної медичної допомоги в умовах воєнного стану» надавачі первинної медичної допомоги забезпечують ведення обліку переміщених осіб, які звертаються для отримання первинної медичної допомоги; надання первинної медичної допомоги та медичної допомоги пацієнтам у невідкладному стані з числа переміщених осіб; проведення вакцинації відповідно до вимог календаря профілактичних щеплень.

Отже, діти зі статусом внутрішньо переміщеної особи можуть бути прийняті в будь-якому закладі охорони здоров’я, якщо останній може забезпечити відповідне лікування. Надавачі медичних послуг зобов'язані надавати медичні послуги всім, хто звертається за їх місцезнаходженням.

На період дії воєнного стану МОЗ спростив процедуру встановлення та продовження інвалідності для дітей.

Медико-соціальна експертиза проводиться дітям, батьки яких звертаються для встановлення інвалідності за направленням лікаря до лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів та за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Для того, аби спростити проведення медико-соціальної експертизи урядом України прийнято постанову КМУ № 225, яка передбачає встановлення інвалідності особам, які звертаються для встановлення інвалідності у період дії воєнного стану заочно та незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування особи.

Проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативної комісії здійснюється незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Таким чином, у разі коли дитина з інвалідністю, якій виповнилось 18 років, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Підстави вимагати укладання декларації між пацієнтом з числа внутрішньо перемішених осіб та лікарем, який направляє дитину на ЛКК, відсутні.

Для отримання соціальних виплат особам з інвалідністю проходити повторний огляд для підтвердження інвалідності не потрібно, оскільки, згідно з постановою КМУ № 390, термін дії інвалідності та індивідуальної програми реабілітації подовжено на період дії воєнного стану.

Строк проходження повторного огляду, який припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк не пізніше шести місяців після його припинення/скасування.

Окремої уваги також заслуговує проблема надання медичної допомоги дітям з орфанними (рідкісними) захворюваннями.

Протягом 2022 року на обліку в закладах охорони здоров’я станом на 01.01.2023 р. перебуває 14 776 дітей, у тому числі вимушено переселених — 502 дитини. Слід зазначити, що достовірна інформація про потреби у лікарських засобах та лікувальному харчуванні виключно для дітей, які хворіють на рідкісні орфанні захворювання відсутня.

Чимало ускладнює зазначене брак обміну інформацією стосовно орфанних хворих та відсутності державного реєстру цієї групи пацієнтів.

Матеріал підготувала Тетяна Водоп’ян, адвокат, медіатор, кандидат юридичних наук, доцент, член Ради Комітету медичного та фармацевтичного права та біоетики НААУ, Регіональний представник Комітету з сімейного права НААУ, власниця юридичної практики Адвокатське бюро «Тетяни Водоп’ян», голова МВ «Центр медіації та діалогу»