АДВОКАТУРА ТА СУЧАСНА ЮРИДИЧНА ОСВІТА: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
Ірина Василик, проректор Вищої школи адвокатури, керівник Центру досліджень адвокатури і права Національної асоціації адвокатів України
Василик Ірина
22.10.2021

Проаналізувавши навчальні плани юридичних факультетів вищих навчальних закладів із сумом констатуємо, що у багатьох ВНЗ юридичного спрямування досі не має окремих дисциплін, які присвячені такому важливому конституційному інституту як адвокатура. Для удосконалення навчального процесу ВНЗ юридичного спрямування пропонуємо у навчальний процес увести такі навчальні дисципліни як «Адвокатура України та адвокатська діяльність: практикум» та «Історія адвокатури України».

Навчальна дисципліна «Адвокатура України та адвокатська діяльність: практикум» повинна бути складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» галузі знань «Право» з напряму підготовки «Правознавство».

Така нормативна дисципліна повинна викладатися в обсязі не менше 108 год. (2 кредити ECTS) зокрема: лекцій16 год., семінарських занять – 24 год., практичних занять 16 год., самостійної роботи 54 год. У курсі повинно бути передбачено 2 змістових модулі і завершуватися контролем знань на рівні іспиту.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Адвокатура України та адвокатська діяльність: практикум» повинен бути комплекс теоретичних та практичних знань щодо організації діяльності інституту адвокатури в Україні, структури та діяльності органів адвокатського самоврядування, форм здійснення адвокатської діяльності, захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, правил адвокатської етики, підготовки процесуальних документів тощо.

  • Дана дисципліна тісно пов’язана із конституційним правом, кримінальним правом, кримінально-виконавчим правом, кримінально-процесуальним правом, адміністративним правом, цивільним правом, сімейним правом, трудовим правом, оперативно-розшуковою діяльністю, кримінологією, пенітенціарною кримінологією, пенітенціарною психологією, пенітенціарною педагогікою, пенітенціарною політикою та пенітенціарною системою України.

Метою вивчення дисципліни такої дисципліни є набуття знань з питань історичного становлення й розвитку адвокатури України, вихідних засад правового регулювання її організації та діяльності, ролі адвокатури в системі захисту прав людини в Україні, основних передумов здійснення адвокатської діяльності, її видів, а також ролі й специфіки діяльності адвоката у процесі виконання покарань.

Основним завданням дисципліни є всебічна підготовка висококваліфікованого персоналу юристів органів і установ, що володіють основами теоретичних знань і практичними навичками підготовки процесуальних документів, а також їх застосуванням у професійній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Адвокатура України та адвокатська діяльність: практикум» студенти повинні знати:

  • нормативно-законодавчу базу, що регламентує поняття, принципи та засади, на яких ґрунтується діяльність адвокатури в Україні;
  • організаційні форми та види адвокатської діяльності;
  • права та обов’язки адвоката;
  • гарантії адвокатської діяльності;
  • випадки зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
  • правила адвокатської етики та правила етичного поводження адвокатів з органами державної влади, з клієнтами, з колегами тощо;
  • орієнтуватися в процесі історичного розвитку адвокатури, процедурах отримання різних видів правової допомоги та порядку звернення за нею;
  • позиціях Європейського Суду з прав людини щодо форм і способів забезпечення реалізації засудженими права на правову допомогу;
  • володіти базовими навичками спілкування з адвокатами, визначенням обсягу та змісту адвокатської таємниці, наслідків її порушення;
  • уміти правильно тлумачити та застосовувати норми чинного законодавства, що регулює організацію та діяльність адвокатури, а також використовувати у практичній діяльності норми законів України та міжнародних угод, які регламентують адвокатську діяльність.

Ще однією дисципліною, яка на наш погляд повинна бути у навчальному процесі кожного юридичного факультету є «Історія адвокатури України».

Важливість запровадження і вивчення навчальної дисципліни «Історія адвокатури України» зумовлюється місцем і роллю адвоката у правовій системі України, розумінням його прав і обов’язків перед клієнтом, адвокатською корпорацією та суспільством в цілому. Предмет цього курсу включає процеси, явища, історичні факти, закономірності й особливості розвитку адвокатури на теренах України в період від давніх часів до сьогодення.

Знання про формування і становлення адвокатури як одного із ключових правових інститутів, вивчення доробку провідних адвокатів, які зробили значний внесок у становлення українського державотворення, дослідження «білих плям» в історії адвокатури України та унікального досвіду діяльності адвокатів минулих поколінь дозволять студентам виробили навички системно аналізувати основні етапи розвитку адвокатури України у порівнянні з іншими країнами, сформувати комплексне бачення місця і ролі професії адвоката на різних етапах українського державотворення, зрозуміти правонаступництво і тяглість давніх традицій адвокатської корпорації.

Вивчення курсу буде допомагати не тільки закріпленню теоретичних знань, формуванню навичок адвокатського виступу чи аналізу правових документів, але і сприятиме в дослідницькому пошуку актуальних проблем української адвокатури, особливо в сучасних умовах її реформування за європейським зразком.

Зміст навчальної дисципліни «Історія адвокатури України», відповідно до вимог болонської системи, пропонуємо укомплектувати у 14 тем і розділити на два змістовні модулі. Перший модуль пропонуємо присвятити становленню української адвокатури від найдавніших часів до кінця ХІХ століття, а другий – становищу української адвокатури в ХХ-ХХІ століття.

До першого модуля «Становлення української адвокатури від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.» пропонуємо ввести для вивчення наступні теми та тематичні проблеми:

Тема 1. Предмет, мета і завдання курсу «Історія адвокатури України».

Тема 2. Виникнення української адвокатури в княжий та становлення у польсько-литовський період.

Тема 3. Правовий статус адвоката за історичними пам’ятками України.

Тема 4. Адвокатура України XVIІ-XVIIІ ст.

Тема 5. Адвокатура й судова реформа 60-х років ХІХ ст.

Тема 6. Особливості розвитку інституту адвокатури на землях Східної Галичини і Буковини.

Тема 7. «Адвокатська доба» у Східній Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть.

Тема 8. Порівняльна характеристика польської та української адвокатури перелому ХІХ-ХХ ст.

 

Другий змістовний модуль включатиме питання становища української адвокатури в ХХ-ХХІ ст.

Тема 9. Роль української адвокатури в час національно-визвольних змагань у період 1917-1923 рр. та у відродженні української державності.

Тема 10. Історико-правові аспекти розвитку інституту адвокатури на Буковині, Галичині та Закарпатті у міжвоєнний період.

Тема 11. Українська адвокатура в СРСР.

Тема 12. Діяльність українських адвокатів та правничих організацій на еміграції.

Тема 13. Відродження української адвокатури в 1991 – 2021 роках.

Тема 14. Адвокатське самоврядування, етика та дисциплінарна відповідальність в історичній ретроспективі.

Методика викладання навчальної дисципліни «Історія адвокатури України» вимагає відповідної фахової підготовки викладача, оскільки цей міждисциплінарний курс є на перехрещенні всесвітньої історії та історії України, історії держави і права, політології, правознавства, соціології тощо.

Викладання цієї дисципліни вимагатиме активної різнопланової роботи як викладача так і студентів, оскільки доведеться працювати із першоджерелами, нормативними актами різних історичних періодів. Тому знадобляться знання медієвістики, спеціальних історичних дисциплін, латинської, старослов'янської та мов сусідніх держав.

Таким чином, дисципліна «Історія адвокатури України» на національному рівні пропонується для введення у навчальний план вищих навчальних закладів України юридичного спрямування. Вперше запропоновано повну програму такого курсу, сформовану на основі найновіших історико-правових досліджень і подано рекомендації щодо методики її викладання.

Дисципліну варто вводити у навчальний план вже з другого року навчання, оскільки вона вимагає певної підготовки студента із дисциплін соціальногуманітарного циклу.