Гендерна рівність у правничій професії перестає бути суто соціологічною темою і дедалі більше трансформується в етичний та професійний стандарт. Для адвокатів і адвокаток питання гендерної справедливості прямо пов’язане з нормами Правил адвокатської етики, які визначають вимоги неупередженості, недискримінації, поваги до людської гідності, професійної незалежності та належної правничої допомоги. Гендерний аспект у роботі адвоката — це не лише етичний маркер, а й інструмент забезпечення рівного доступу до правосуддя та підвищення довіри до професії.
У цій статті розглянуто, як гендерні підходи інтегруються в адвокатську практику, які вимоги етики вони реалізують та чому дотримання гендерних стандартів є обов’язковим елементом професійної культури адвокатури.
Відповідно до статті 2 Правил адвокатської етики, дія цих правил за предметом, колом осіб та в часі, поширюється на:
- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;
- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;
- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;
- відносини, що виникли або існують після їх прийняття
При здійсненні адвокатами України адвокатської діяльності в інших країнах, які входять до Європейського Союзу та/або Європейського співтовариства, на них також поширюються вимоги Кодексу поведінки європейських адвокатів. Порушення вимог Кодексу поведінки європейських адвокатів у такому випадку є дисциплінарним проступком.
Адвокат України також має дотримуватись вимог цих Правил. У такому випадку співвідношення цих різних джерел деонтологічних стандартів має здійснюватися за принципами, закріпленими Кодексом поведінки європейських адвокатів.
Специфіка завдань адвокатури вимагає, щоб адвокат під час виконання професійних прав і обов’язків зберігав максимально можливу незалежність. Це означає його повну свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання у процес надання професійної правничої допомоги, здійснення захисту чи представництва клієнта — з боку державних органів, політичних сил, інших адвокатів або будь-яких інших осіб. Незалежність також передбачає здатність адвоката діяти без впливу власних приватних інтересів.
Для дотримання цього принципу адвокат повинен протидіяти будь-яким спробам порушення його незалежності, проявляти стійкість, мужність і принциповість у виконанні професійних функцій, а також наполегливо відстоювати свої професійні права та гарантії адвокатської діяльності й ефективно використовувати їх в інтересах клієнта.
Доктрина незалежності адвоката передбачає не лише свободу від зовнішнього тиску, а й здатність діяти відповідно до внутрішніх професійних та етичних стандартів, що виключають будь-які прояви дискримінації чи знецінення людської гідності. Реалізація Правил адвокатської етики в цій площині фактично перетворюється на механізм соціальної відповідальності адвокатури: дотримуючись принципів рівності, поваги та неупередженості, адвокат забезпечує людино орієнтований, чутливий до потреб клієнта підхід. Це підсилює доктрину незалежності, оскільки справжня професійна автономія можлива лише тоді, коли адвокат здатний діяти поза упередженнями, стереотипами та будь-якими формами дискримінаційних практик.
Відповідальність адвоката у взаємодії з органами державної влади, колегами, суддями та у публічних комунікаціях є невід’ємним елементом дотримання Правил адвокатської етики, які поширюються не лише на процесуальну діяльність, а й на весь спектр професійної поведінки. Етичні стандарти вимагають від адвоката доброчесності, коректності, стриманості та поваги у спілкуванні з посадовими особами, уникаючи тону чи дій, що можуть бути розцінені як тиск, маніпуляція або приниження. Взаємодія з іншими адвокатами і суддями ґрунтується на принципах професійної солідарності, рівності та безконфліктності, що виключає публічні образи, некоректні висловлювання чи зловживання статусом.
Особливої ваги набуває поведінка адвоката у соціальних мережах: навіть поза судовим процесом він зобов’язаний утримуватися від дій, що підривають авторитет правосуддя, принижують колег або створюють враження упередженості й непрофесійності. Часті порушення саме в цій сфері свідчать про необхідність усвідомлення: етичні норми діють не вибірково і не ситуативно — вони поширюються на всю публічну та професійну поведінку адвоката, формуючи довіру до інституту адвокатури в цілому.
Відповідно до РІШЕННЯ № VI-019/2025 від 06.06.2025 за скаргою адвоката рішення дисциплінарної палати КДКА Рівненської області № Д/1-7 від 22.01.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:
Статтею 51 Правил визначено, у тому числі, що адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; – поширення свідомо неправдивих відомостей про нього.
Частиною 1 ст. 57 Правил встановлені принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах, відповідно до яких адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому, а ч. 3 цієї ж статті встановлено, що використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.
Згідно зі ст. 59 Правил, адвокати при використанні соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам’ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому. При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз’яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
ВКДКА звертає увагу на те, що наявність статусу адвоката зобов’язує адвоката завжди дотримуватися правил адвокатської етики. Відповідно до статті 2 Правил, дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально – публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
Відповідно до приписів статті 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
ВКДКА звертає увагу, що при користуванні Інтернетом адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечити чіткість та однозначність коментарів, висловів, тощо.
На це звернув увагу і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №815/1830/18. Відповідно до постанови від 24 червня 2020 року, суд нагадав, що за змістом статті 57 Правила адвокат під час спілкування в Інтернеті може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. При цьому Правила поширюються не тільки на всі види адвокатської діяльності, але і на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі і соціально-публічну діяльність адвоката.
Тож у контексті оцінювання висловлювань, не має значення найменування акаунту у соціальній мережі, оскільки адвокат залишається адвокатом також у неробочий час, навіть якщо в профілі не написано «адвокат».
Окрім того, ВКДКА наголошує на тому, що не має різниці кому зроблені вищезазначені висловлювання чи до Скаржниці чи до будь-кого з інших учасників чату. Такі висловлювання не впливають на право Скаржниці звернутися зі скаргою, оскільки відповідно до Закону України «про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаргу на адвоката може подати будь-яка особа, які відомі дії адвоката, що можуть містити ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Профільного закону кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою, зокрема, вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. В свою чергу, ст. 52 Профільного закону визначає, що завданням ВКДКА є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури.
Саме реалізовуючи свої дискреційні повноваження КДКА регіону та ВКДКА уповноважені перевіряти використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет на предмет відповідності таким принципам, закріпленим в статті 57 Правил, як: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності. Комісії перевіряють, чи проявляє адвокат властиву професії стриманість, обережність та коректність при встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет, як це визначає стаття 59 Правил.
Важливо зазначити, що адвокатської етики прямо забороняють будь-які прояви дискримінації, у тому числі за ознакою статі. Це означає, що адвокат:
● не може поводитися з клієнтом, колегою чи іншою стороною процесу інакше через їхню стать;
● зобов’язаний уникати гендерних стереотипів у комунікації та побудові правової позиції;
● повинен забезпечити рівне ставлення незалежно від того, чи йдеться про чоловіка, жінку або небінарну персону.
Недотримання цього принципу трансформується у професійне порушення, оскільки гендерна упередженість впливає на якість правової допомоги та на імідж адвокатури.
Гендерно орієнтований підхід — це здатність адвоката розпізнавати гендерні особливості ситуації, уникати повторної травматизації клієнта, коректно ставити питання, правильно будувати комунікацію. У випадках домашнього насильства, трудової дискримінації, сексуальних домагань чи порушень репродуктивних прав — це не додаткова опція, а необхідна частина компетентності.
Етичні норми вимагають використовувати гендерно орієнтовані підходи незалежно від того, чи належить клієнт до вразливих груп, взаємодія з клієнтом потребує :
● повної конфіденційності;
● чутливого збору інформації;
● недопущення приниження чи знецінення переживань.
Адвокат має забезпечити, щоб юридична допомога не перетворилася на повторну травму.
Суспільні гендерні стереотипи можуть впливати на оцінку адвокатом справи: наприклад, упередження щодо того, як «повинна» поводитися жінка-потерпіла, або ідея, що чоловік «не може» бути постраждалим від домашнього насильства. Професійна незалежність вимагає від адвоката відмежуватися від власних або суспільних упереджень та будувати позицію виключно на фактах і праві.
Гендерно забарвлені припущення можуть впливати на правові висновки. Етичний стандарт неупередженості зобов’язує уникати оцінок, що ґрунтуються на стереотипах, не приписувати клієнту мотивів чи поведінкових моделей за статтю, гендером, іншими захищеними ознаками чи узагальненнях щодо особи, які належать до вразливих груп чи національних меншин, інших захищених ознак:
У справах про сексуальне насильство, домашнє насильство або злочини на грунті ненавистіадвокатзобов’язаний застосовувати потерпілоорієнтовані підходи, дотримуватися принципу недопущення віктимблеймінгу, коректно комунікувати з потерпілою стороною, не допускати принижень чи агресивних питань, слідкувати за тим, щоб слідчі та суди дотримувалися гендерно чутливих стандартів.
У справах дискримінації в оплаті праці Адвокат має не лише вміти кваліфікувати такі порушення, але й розуміти стратегічний вплив таких справ на протидію сегрегації праці. Гендерний розрив та розрив в оплаті праці за іншими захищеними ознаками прямо впливає і на пенсійне забезпечення.
У сімейних спорах значний етичний виклик становлять поширені гендерні стереотипи, які можуть спотворювати оцінку обставин та перешкоджати реалізації пріоритету прав людини й найкращих інтересів дитини. Важливо уникати традиційних та суспільних стереотипів, що є суб’єктивною думкою і можуть переважати над реалізацією владних чи посадових повноважень, натомість слід виходити з реальних інтересів дитини та встановлених фактів.
Застосування стереотипів призводить до упередженого ставлення, ігнорування реальних фактів, індивідуальних потреб дитини та конкретної поведінки батьків. Подолання цих стереотипів — це не лише питання професійної етики адвоката, а й необхідна умова забезпечення справедливого розгляду та дотримання прав кожного учасника сімейного спору.
Попри те що значна частка української адвокатури — жінки, у керівних органах спостерігається гендерний дисбаланс. Це впливає на пріоритети професійної політики, визначення стандартів і розвиток саморегулювання.
Підтримка рівного представництва сприяє:
● формуванню збалансованої професійної політики;
● видимості жіночого лідерства;
● підвищенню загальної гендерної культури професії.
Включення тем гендерної рівності, недискримінації, протидії насильству у систему підвищення кваліфікації адвокатів забезпечує виконання етичних вимог і підвищує якість правничої допомоги.
Недотримання гендерних стандартів може розглядатися як:
● порушення принципу поваги до гідності;
● неналежне виконання професійних обов’язків;
● дискримінаційна поведінка;
● порушення конфіденційності й етичних норм комунікації.
Гендерний аспект в адвокатській діяльності — це не факультативний аспект професії, а невід’ємна частина реалізації Правил адвокатської етики. Адвокат, який практикує гендерно чутливий та недискримінаційний підхід, не лише виконує професійні обов’язки, але й сприяє утвердженню верховенства права, забезпеченню рівного доступу до правосуддя та розвитку правової культури в Україні.
Гендерно усвідомлена адвокатська діяльність підсилює довіру суспільства до професії, розширює можливості захисту прав людини та формує сучасний образ адвокатури, що відповідає європейським стандартам.