Чи притягатимуть медичних працівників, які надають медичну допомогу на тимчасово окупованій території України, до кримінальної відповідальності?
Відповідь на питання підготувала Вікторія Валах, к.ю.н., доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, адвокат, член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, член Європейської асоціації медичного права
Валах Вікторія
05.12.2022

Питання: Чи притягатимуть медичних працівників, які надають медичну допомогу на тимчасово окупованій території України, до кримінальної відповідальності за ст. 111-1 КК України («Колабораційна діяльність»)?

Відповідь: Верховною Радою України 3 березня 2022 року прийнято Закон України №2108-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)», який набрав чинності 15.03.2022 року.

Колабораційна діяльність — це публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністра-цією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України (ч.1 ст. 111-1 ККУ).

Формально частини 2 та 5 статті 111-1 КК України можуть бути застосовані до медичних працівників, які працюють у закладах охорони здоров’я на окупованих територіях. Для кваліфікації дії медичного працівника у такому випадку необхідними, на нашу думку, є сукупність наступних обставин:

1) добровільність, тобто особа за своєю власною волею займає відповідну посаду;

2) займана посада:

а) не пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації (ч. 2 ст. 111-1 КК України) або

б) пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора (ч. 5 ст. 111-1 КК України);

3) займана посада має бути у штатному розкладі незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

Відповідно до п.п. 3.4.2. ДК 002:2004, до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідуються в порядку, встановленому законодавством. До системи місцевих органів виконавчої влади входять місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі.

Системне тлумачення ст. 111-1 КК України та норм ДК 002:2004 дає змогу зробити висновок про те, що виключно медичні працівники, які добровільно займають посади у незаконних органах державної або місцевої влади, створених на тимчасово окупованій території, можуть бути притягнені до відповідальності за колабораційну діяльність (наприклад, у департаменті охорони здоров’я при місцевій владі тощо).

Стосовно інших медичних працівників, які зокрема працюють у закладах охорони здоров’я та/або займають там керівні посади, то відсутні підстави для притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 111-1 КК України.

Нормативні джерела:

  1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 №2341-ІІІ
  2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)» від 03.03.2022 №2108-IX
  3. Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. №59 та скасування нормативних документів: наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97

Джерело: Посібник «Воєнне» медичне право в запитаннях і відповідях. https://bit.ly/3VzyWJ0