Жити безпечно: підвищуємо обізнаність з проблематики ВІЛ/СНІДу в ланцюжку заходів “16 днів активних дій протидій насильства”
ТЕМУ ДНЯ висвітлила Надія Тарасова, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ
Тарасова Надія
01.12.2021

Період Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства», яка щорічно відбувається з 25 листопада до 10 грудня, з поміж важливих дат і подій охоплює Всеукраїнський день боротьби зі СНІДом.

Поряд з інформацією про соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування, вважаємо доцільним задля підвищення інформаційно — правової обізнаності в суспільстві висвітлити в темі дня цікаві факти та ключові напрямки державної політики щодо боротьби з епідемією та профілактикою ВІЛ/СНІДу.

Наприкінці 1988 року в столиці Калмицької АРСР Елісті виявлено зараження ВІЛ-інфекцією двох осіб — жінки-донора та її маленької дитини.. Мати заразилась саме від дитини. До міста негайно була направлена комісія, яка виявила інфікування вірусом у ще 75 дітей та 4 дорослих жінок. За іншими джерелами, всього в місті було виявлено 69 інфікованих дітей та 11 дорослих, що склало на той час 25 % усіх інфікованих у СРСР. Масове зараження дітей відбулось у республіканській дитячій лікарні, де медичний персонал виявив халатність, не зумівши розпізнати хворого на ВІЛ-інфекцію, та використовував нестерильні шприци під час переливання крові. Інфікованим також був чоловік однієї із заражених жінок, який тривалий час працював у Конго, де, ймовірно, й був інфікований. Проте під час розслідування трагедії висувалась і альтернативна версія причини зараження дітей — використання експериментального препарату крові — імуноглобуліну, який виявився інфікованим вірусом. Підтвердити цю версію можуть і такі факти, що заражений імуноглобулін застосовувався переважно в реанімаційному відділенні лікарні, після лікування в якому інфікувалось найбільше дітей, а також те, що цей препарат надходив також у дитячі лікарні Ставрополя, Ростова-на-Дону та Волгограда, де пізніше також спостерігалися внутрішньолікарняні спалахи ВІЛ-інфекції в дитячих лікарнях, які пізніше пов'язали із надходженням у ці лікувальні заклади дітей із Калмикії. Це підтвердила експертиза залишків препарату, проведена в Москві, проте ця версія могла нанести значний збиток престижу Радянського Союзу, тому цю версію слідство швидко відкинуло, рештки препарату були знищені, а пізніше щезла й частина документації із судової справи про зараження інфекцією.

Всього було інфіковано 270 дітей….. https://uk.wikipedia.org/wiki/

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.

Щорічно 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом, який вперше був проголошений ВООЗ у 1988 році, а з 1996 року проводиться ЮНЕЙДС. Цей День встановлений з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання.

Хронологія поширення СНІД у світі:

1969 — перша зареєстрована смерть від СНІДу у Північній Америці.

1976 — перший випадок смерті від СНІДу у Європі.

1981 —Американським лікарем Майклом Готтлібом введено термін «СНІД».

1982 — уперше відслідковано зв'язок СНІДу з переливанням крові, використано таку назву захворювання, як СНІД — синдром набутого імунодефіциту.

1983 — Люк Монтаньє з інституту Пастера у Франції відкрив та ідентифікував вірус імунодефіциту людини, як вірус, що призводить до СНІДу. У США за цей рік померло від СНІДу півтори тисячі людей. Вперше в США в Сан-Франциско відзначався День Пам'яті померлих від СНІДу (третя неділя травня).

1984 — Роберт Галло (США) незалежно від Люка Монтаньє ідентифікував вірус імунодефіциту людини.

1985 — в США розроблено перший тест на наявність антитіл до ВІЛ, що дало змогу перевіряти донорську кров на наявність ВІЛ. Також були встановлені шляхи інфікування вірусом СНІД: кров, статевий шлях та від матері до дитини. В США цього року зареєстровано 6972 випадки смерті від СНІДу.

1986 — у світі вперше велику увагу приділено просвітницькій діяльності з метою профілактики ВІЛ/СНІД, вперше створено в Америці недержавну організацію ACT UP, яка займалась такою діяльністю. Вперше збудник СНІДу названо ВІЛ (HIV) — Вірус Імунодефіциту Людини.

1987 — на сесії Генеральної Асамблеї ООН Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я (ВООЗ) прийнято глобальну стратегію боротьби зі СНІДом. Офіційно зареєстрований перший препарат проти ВІЛ-інфекції — АЗТ (ретровір).

1988 — 1 грудня оголошено Всесвітнім Днем Боротьби зі СНІДом. Зареєстровано першу смерть від СНІДу в Україні.

1990 — в Україні створено мережу СНІД-центрів.

1991 — в Україні прийнято перший Закон «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення». Цього року Франком Муром створено символ всесвітнього антиСНІДівського руху у вигляді червоної стрічки.

1992 — в Україні прийнято першу програму профілактики ВІЛ-інфекції СНІД.

1995 — в Україні поширення ВІЛ-інфекції/СНІД набуло епідемічного характеру, зареєстровано 1490 випадків інфікування за рік; прийнята друга програма з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД.

1996 — створено програму ООНСНІД (UNAIDS).

1998 — прийнято Закон України "Про внесення змін до закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення».

1999 — в Україні прийнято третю програму з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

2001 — в Україні прийнято четверту програму з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу. Вперше проведено спеціальну сесію ООН з проблем СНІДу.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжува ти дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ (антиретровірусна терапія) і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

За даними UNAIDS, якщо у 2011‑му медики фіксували в Україні 12 тис. нових випадків щорік, то у 2020‑му вдалося вийти на цифру 9,3 тис. Насамперед успіх продиктовано вільним доступом до ліків: у 2010‑му їх отримували тільки близько 21 % співвітчизників з виявленим імунодефіцитом, а у 2020‑му лікування охоплювало майже 90 %. Відповідно смертність від СНІДу (термінальної стадії ураження організму ВІЛ-інфекцією) за 10 років впала з 12 тис. до 3,1 тис.

Державна політика у сфері протидії поширення хвороб, зумовлених ВІЛ, визначена Законом України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ». Зазначеним Законом дітям з 14 річного віку надається право проходити тестування на ВІЛ — статус на власний розсуд.

Обов'язковою складовою тестування на ВІЛ є кваліфіковане післятестове консультування, під час якого особа, в якої виявлено ВІЛ, має бути поінформована про профілактичні заходи, необхідні для підтримання здоров'я ВІЛ-інфікованої особи, запобігання подальшому поширенню ВІЛ, про гарантії дотримання прав і свобод людей, які живуть з ВІЛ, а також про кримінальну відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження та/або зараження ВІЛ.

Відомості про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції є конфіденційними та становлять лікарську таємницю.

Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється.

Батьки ВІЛ-інфікованих дітей і дітей, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, та особи, які їх замінюють, мають право на:

1) спільне перебування у стаціонарному відділенні лікарні з дітьми віком до 14 років із звільненням на цей час від роботи та виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною;

2) одержання додаткової щорічної відпустки тривалістю 10 днів у літній чи інший зручний для них час до досягнення дітьми 18-річного віку.

ВІЛ-інфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, призначається щомісячна державна допомога у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Бережіть себе і пам’ятайте : ВІЛ – це не вирок!

Інформаційні ресурси:

Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12#Text

Міністерство охорони здоров’я про СНІД, що важливо знати:

https://moz.gov.ua/article/health/vsja-nepravda-pro-vilsnid-rozvinchuemo-populjarni-mifi

Питання та відповіді про ВІЛ/Інформація про проведення безоплатних тестів на ВІЛ в Україні: https://freehivtest.org.ua/uk/

Куди звернутись по допомогу:

0-800-500-451 Загальнонаціональна гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу. Цілодобово, анонімно, конфіденційно.