Аліменти очима платника: про зменшення розміру, баланс інтересів та відповідальність
Марина Сухая, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ
Сухая Марина
21.03.2023

Аліменти очима платника: про зменшення розміру, баланс інтересів та відповідальність розповіла адвокат Марина Сухая

Марина Сухая, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, провела у Вищій школі адвокатури вебінар на тему: «Аліменти очима платника».

Значна частина платників аліментів потребує правової допомоги з метою роз’яснення своїх обов’язків стосовно забезпечення дитини матеріальним утриманням або ж захисту своїх прав. Адже у житті трапляються різні ситуації, та інколи один з подружжя не має можливості сплачувати аліменти в тому обсязі, у якому визначив суд, або який було визначено за домовленістю між батьками.

Найчастішим запитом від платника аліментів є саме звернення до адвоката із запитом про зменшення суми аліментів. Із таким запитом клієнт звертається у таких випадках:

• Зміна матеріального стану / здоров’я;

• Потреба матеріально забезпечувати інших осіб;

• Побоювання, що той з батьків, з ким проживає дитина, витрачає аліменти на себе;

• Значні борги зі сплати аліментів, через які до клієнта застосовано санкції.

При консультації потенційного платника аліментів адвокат має керуватися наступним чек-листом:

1. Визначити матеріальний стан клієнта (офіційне/неофіційне працевлаштування);

2. Перевірити, чи наявне у клієнта рухоме чи нерухоме майно;

3. З’ясувати стан здоров’я клієнта;

4. З’ясувати, чи має клієнт осіб, що перебувають на його утриманні;

5. Визначити необхідність виїзду/переїзду за кордон;

6. Перевірити наявність доказів (документи/показання свідків) щодо виконання обов’язку утримувати дитину.

Захист інтересів клієнта може здійснюватися двома шляхами:

1. Звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів;

2. Застосування процедури медіації.

Важливо пам’ятати, що при визначенні розміру аліментів необхідно врівноважити пріоритет інтересів дитини та баланс інтересів батьків при сплаті аліментів. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Марина Сухая окремо зупинилася на визначенні розміру аліментів на дитину. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум протягом року залишатиметься на рівні 1 грудня 2022 і відповідно для дітей становитиме:

• у віці до 6 років — 2272 грн.;

• віком від 6 до 18 років — 2833 грн.

Мінімальний гарантований розмір аліментів у 2023 році становить:

• для дітей віком до 6 років — 1136 грн. (2272 грн. х 50 %);

• для дітей віком від 6 до 18 років — 1416,50 грн. (2833 грн. х 50 %);

• для дітей віком від 18 до 23 років (у разі продовження навчання) — 1342 грн. (2684 грн. х 50 %).

Рекомендовані виплати у січні-грудні 2023 року на 100% підв'язані до прожиткового мінімуму. Їх зазвичай призначають, якщо один із батьків, який платить аліменти, має достатній дохід:

• для дітей віком до 6 років — 2272 грн.;

• для дітей віком від 6 до 18 років — 2833 грн.;

• для дітей віком від 18 до 23 років (у разі продовження навчання) — 2684 грн.

Позовні вимоги щодо зміни розміру аліментів можуть бути обґрунтовані наступними доказами:

• докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);

• докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);

• докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів).

Лектор запропонувала до розгляду практичні ситуації в огляді судової практики.

Ситуація № 1. За рішенням суду дитина має проживати з матір’ю. Рішенням суду встановлено порядок участі батька у вихованні дитини. Мати не виконує рішення суду та перешкоджає батьку у спілкуванні з дитиною. Після отримання рішення суду про усунення перешкод батько самовільно забрав дитину. Чи має батько сплачувати аліменти за час, поки дитина проживає з ним?

Постанова Апеляційного суду Запорізької області від 17.08.2018 р. у справі № 333/5921/17

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, - з огляду на те, що з квітня 2017 року дитина фактично проживає разом з батьком у квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності і батькові, і матері малолітньої, і яка є зареєстрованим місцем їх постійного проживання, проте фактично остання там не проживає, оголошена у розшук, дитина знаходиться на утриманні батька, вказані обставини, мають істотне значення, які у відповідності до ч.2 ст.197, ст.181 СК України дають підстави для звільнення батька від сплати аліментів і для стягнення таких аліментів з матері дитини.

Ситуація № 2. Особа звернулась з заявою про видачу судового наказу. На момент звернення наявне чинне рішення суду про стягнення аліментів. Чи може платник аліментів переглянути за нововиявленими обставинами судовий наказ?

Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07.12.2022 р. у справі № 212/1739/22

При розгляді цієї справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов`язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи щодо неможливості одночасного існування двох судових наказів із тотожних підстав, застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Ситуація № 3. Аліменти на утримання дитини ¼ частки від заробітку. Укладено новий шлюб, в якому народилась дитина. Дружина перебуває в декреті та має зобов'язання за кредитом. Як зменшити розмір аліментів?

Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14.12.2022 р. у справі № 727/1599/22

Верховний Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки ним не доведено необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дитини саме до розміру 1/8 частки від його доходів. Відтак, Касаційний суд, враховуючи інтереси обох дітей позивача, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, вважає, що вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3, підлягають частковому задоволенню, а саме зменшенню з 1/4 частки всіх видів доходів ОСОБА_1 до 1/6 частки його доходів.

Ситуація № 4. 22 липня 2009 року між сторонами було укладено шлюб (12 березня 2010 року шлюб було розірвано). У червні 2009 року відповідач звернувся до органів РАЦС з заявою про встановлення його батьківства відносно дітей відповідачки. Рішенням від 27.05.2011 р. з відповідача стягнуто аліменти/рішення 25.07.2017 виключено відомості про відповідача, як про батька. За який період відповідач має сплачувати аліменти?

Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21.07.2021 р. у справі № 477/1165/20

У справі, яка переглядається, позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, на те, що судовим рішенням встановлено батьківство іншої особи та виключено з актових записів про народження дітей відомості про нього як батька дітей. Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дітей. Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актових записів про народження дітей відомостей про позивача як батька дітей є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дітей, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

За несплату аліментів передбачено настання юридичної відповідальності:

1. Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (ст. 196 СК України);

2. Адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (ст.ст. 183-1, 31-1, глава 31-А КУпАП, ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження»). Відмова та позбавлення права на субсидію згідно п.7 ч.14 постанови КМУ «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 р. № 848;

3. Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 КК України).

Відеофрагменти доступні для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/c4zBG2Q

Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/H4zBABh

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ