Слід почати з того, що виникнення сімейних проблем та конфліктів – це абсолютно нормальне явище та складова сімейного життя. Не треба цього боятися.

Чоловік і жінка за своєю природою — різні: вони по-різному мислять, поводяться, спілкуються, ставлять пріоритети в своєму житті. За таких умов відбувається зіткнення інтересів, тому і з’являються конфлікти.

Однак, шлюб руйнує не те, через що ми сперечаємось, а те, як ми це робимо: які слова при цьому говоримо один одному та якими вчинками керуємось.

Невирішені сімейні конфлікти найчастіше можуть призвести до розірвання сімейних відносин. А згодом проблеми тільки подвоюються, оскільки постають питання визначення місця проживання, виховання та утримання дітей, поділу майна та інше. Судові процеси по врегулюванню таких питань можуть тягнутися роками, забираючи у колишнього подружжя енергію, нерви та грошові кошти. Більше того, коли чоловік та жінка не можуть знайти між собою спільну мову, від цього дуже сильно страждають їх діти, адже все це негативно відображається на дитячій, ще не зрілій, психіці.

Тому так важливо навчитися мистецтву правильно та екологічно вирішувати сімейні конфлікти, щоб мінімізувати свої душевні та фінансові втрати, а також зберегти дитячу нервову систему та психіку.

Пропоную до Вашої уваги юридичні та психологічні способи вирішення сімейних конфліктів, які допоможуть парам дійти порозуміння по важливим питанням та вирішити свої проблеми саме з дорослої, а не дитячої позиції.

Так, до юридичних способів вирішення сімейних спорів, які характерні здебільшого на стадії, коли пара вже в процесі розірвання шлюбу, належать:

1) проведення переговорів між сторонами та подальше укладення між ними договорів, які регулюють сімейні відносини (наприклад, договір про місце проживання, виховання та утримання дитини, шлюбний договір, договір про поділ майна подружжя, договір про правовий режим майна, придбаного за час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та інші);

2) застосування процедури сімейної медіації — залучення нейтральної третьої особи (посередника), щоб допомогти сторонам досягти мирного врегулювання своїх сімейних відносин;

3) врегулювання спору за участю органу опіки та піклування;

4) укладення мирової угоди під час судового розгляду справи;

5) врегулювання спору за участю судді під час судового розгляду справи — можливе на стадії до початку розгляду справи по суті за ініціативою обох сторін спору.

Звичайно, у вказаних вище справах рекомендовано залучитися підтримкою сімейного адвоката для того, щоб процес оформлення всіх необхідних документів відбувся правильно, відповідно до закону та, в першу чергу, в інтересах дитини.

Водночас, для того, щоб питання розірвання сімейних відносин взагалі не стояло перед чоловіком і жінкою, дуже важливо такій сімейній парі навчитися перетворювати свої суперечки на конструктивне спілкування одне з одним. А це можна досягти, дотримуючись наступних правил, які рекомендують нам психологи, а саме:

1. ПОВАЖАТИ ОДИН ОДНОГО ПІД ЧАС З’ЯСУВАННЯ ВІДНОСИН. Повага – це визнання права іншої людини думати інакше. Пара повинна навчитися слухати один одного з наміром зрозуміти, а не з наміром відповісти.
2. НЕ ПЕРЕХОДИТИ НА ОСОБИСТОСТІ, НЕ ОБРАЖАТИ ОДИН ОДНОГО. Психологи зазначають, що це не веде до вирішення конфлікту. Навпаки, в такій ситуації партнер буде намагатися захиститися і може у відповідь почати ображати другу половинку. В результаті конфлікт виллється в негарний скандал із взаємними образами, а основна проблема так і залишиться не вирішеною. Партнери повинні пам’ятати, що вони не в дитячому садочку. Вони — дорослі, сформовані особистості, які повинні вміти виражати екологічно та ввічливо свої думки та емоції.
3. НЕ УЗАГАЛЬНЮВАТИ, ОБГОВОРЮВАТИ ТІЛЬКИ ОДНУ ПРОБЛЕМУ. У пари повинно існувати табу на слова «завжди», «ніколи», «все», «нічого». Припустимо, конфлікт виник через те, що ваш чоловік проводить багато часу зі своїми друзями, а не з вами. У такому випадку психологи рекомендують обговорювати з ним тільки цю проблему та не намагатися пригадати інші гріхи партнера. Інші проблеми ви зможете обговорити пізніше. Спочатку прийдіть до згоди з головного питання.
4. ПЕРЕД ТИМ, ЯК РОЗПОЧАТИ З’ЯСОВУВАТИ ВІДНОСИНИ, ПОРАХУВАТИ ДО 10. Краще вчасно зупинитись і почати рахувати про себе до 10, щоб заспокоїтись й уникнути нагоди наговорити поганих речей, за які потім будете шкодувати.
5. НЕ ДОПУСКАТИ В СІМЕЙНИЙ КОНФЛІКТ ТРЕТІХ ОСІБ. Психологи стверджують, що парі не варто вмішувати у свій конфлікт когось із рідних чи близьких. Якщо у сварці один із подружжя буде намагатися зачепити когось із рідних чи друзів жінки або чоловіка, то вона або він неодмінно стане на їх захист.
6. ГОВОРИТИ ПРО СВОЇ ЕМОЦІЇ "Я-ПОВІДОМЛЕННЯМ" ЗАМІСТЬ "ТИ — ПОВІДОМЛЕННЯ". Важливо ставити акцент на своїх почуттях, а не звинувачувати одразу партнера. Психологи рекомендують застосовувати наступні формулювання, наприклад: «Я відчуваю втомленість і виснаженість, коли сама прибираю весь наш дім» замість «ТИ мені не допомагаєш!».
7. ВИКОРИСТОВУВАТИ ІНСТРУМЕНТ "НАПИСАННЯ ЛИСТІВ ПАРТНЕРОВІ". Інколи про свої негативні почуття або своє невдоволення краще повідомити партнера саме в письмовій формі, написавши йому листа. Такі листи допомагають краще донести інформацію до своєї половинки, понижують градус негативних емоцій та виключають підвищений тон або крик, який може бути присутній в усній розмові. Коли ми описуємо свої негативні емоції, їх інтенсивність слабшає. Тому після того, як ви напишете листа, можливо, ваше бажання з’ясовувати стосунки взагалі пропаде. Відповідь на свій лист рекомендовано просити партнера також надати вам в письмовій формі.
8. НЕ ПОЧИНАТИ СВАРКИ ВВЕЧЕРІ. Статистика показує, що левова частка сімейних конфліктів припадає на вечірній час доби. Це не дивно: накопичується втома, роздратування. Вистачає однієї іскри, щоб розгорілася сварка. Якщо пізно ввечері ви відчуваєте, що вам дуже хочеться висловити своєму чоловікові або жінці кілька претензій, то краще стримайте себе, відкладіть розмову на ранок. Можливо, вранці проблема буде вам здаватися вже не такою серйозною, або ви знайдете більш відповідний спосіб подолання конфлікту.
9. НЕ ШУКАТИ В ДИТИНІ СОЮЗНИКА. Пара повинна розв’язувати проблему самостійно. Питати думку дитини, кого саме вона підтримує, неприпустимо та є маніпуляцією.
10. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ВІДПОВІДНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ. Якщо пара не може самостійно вирішити свою проблему, це нормально звернутися за допомогою до психолога, медіатора або сімейного коуча.
11. ПОМИРИТИСЯ ПІСЛЯ КОЖНОГО СВАРКИ. Це означає, що у кожного конфлікту повинно бути обов’язково закінчення – Мир. Та ще й не мовчазний, а демонстративний — зі словами і обіймами. Якщо ж діти були свідками конфлікту між батьками, психологи рекомендують, що найкраще, що можуть зробити батьки, – це помиритися на очах дітей.

Без сумніву, вирішувати сімейні конфлікти мирно — це вміння пари обговорювати життєві взаємовідносини з позиції поваги один до одного, можливості йти на компроміси та тримати фокус уваги на збереженні родини.

Якщо вже так сталося і процесу розірвання шлюбу парі не уникнути — важливо використовувати способи мирного вирішення сімейних відносин, бути готовими домовлятися один з одним та залучати відповідних спеціалістів для найшвидшого процесу узгодження всіх важливих питань під час розірвання шлюбу.

Це надасть змогу подружжю отримати кваліфіковані знання щодо розв'язання того чи іншого спору, зекономить час, нерви та гроші, а також надасть можливість залишитися між собою в гарних стосунках заради нормального майбутнього їх спільних дітей.