Стягнення аліментів на дитину у разі смерті платника аліментів
Матеріал підготувала Інна Скузь, адвокат по сімейним справам, член Центру сімейного права ВША НААУ.
Скузь Інна
21.08.2022

На жаль, під час введення в Україні воєнного стану кількість смертей серед населення зростає з кожним днем. Серед осіб, які втратили своє життя, є й платники аліментів на дитину. Досить часто такі особи за своє життя не утримували дитину належним чином, у зв’язку з чим після їх смерті утворилась заборгованість по сплаті аліментів. Виникає питання, чи анульовується така заборгованість у разі смерті платника аліментів чи, можливо, ці зобов’язання переходять від спадкодавця до його спадкоємців. Пропоную детально розглянути це питання нижче.

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому, до складу спадщини не входять, зокрема, обов’язки особи як боржника, якщо вони нерозривно пов'язані з його особою і у зв'язку з цим не можуть бути виконані іншою особою (ст.ст. 1219, 608 ЦК України).

З викладеного вище вбачається, що обов’язок щодо сплати аліментів на дитину припиняється у разі смерті платника аліментів і не входить до складу спадщини, оскільки дане зобов’язання нерозривно пов’язане з особою батька/матері та дитини і не може бути виконане іншою особою.

Натомість, відповідно до вимог частини 1, 4 ст. 194 Сімейного кодексу України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 Сімейного кодексу України, — до досягнення нею двадцяти трьох років.

Зі змісту вказаної вище статті вбачається, що від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. Саме припинення обов’язку по сплаті аліментів зовсім не означає анулювання боргу по аліментам, який утворився за життя такого платника аліментів. Наявна на момент смерті спадкодавця заборгованість зі сплати аліментів на дитину входить до складу спадщини, а спадкоємці такого платника зобов'язані погасити заборгованість за рахунок наявних активів спадкової маси.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.2018 у справі № 161/11682/15-ц, від 12.08.2020 у справі № 199/5826/16-ц, від 11.11.2020 у справі № 161/11682/15-ц та від 16.06.2021 у справі № 754/17704/18.

При цьому в своїх висновках Верховний Суд наголошує на тому, що зі спадкоємця можна стягнути заборгованість по аліментах спадкодавця, але при цьому зобов'язання щодо відшкодування пені, 3 % річних та інфляційних за прострочення сплати аліментів є відповідальністю боржника, не входять до складу спадщини, а тому підстав для стягнення таких штрафних санкцій зі спадкоємця боржника немає.

Порядок пред’явлення вимоги щодо виплати заборгованості за аліментами.

Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Я думаю, таких свідомих спадкоємців, які шукають особу, якій необхідно виплатити заборгованість по аліментам, дуже мало, тому батьку або матері дитини, які мають право на отримання боргу по аліментам, та виступають в даному випадку кредиторами, варто звернути увагу на частину 2 даної статті.

Так, згідно статті 2 статті 1281 ЦК кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Дуже важливо в цій ситуації те, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у вказані вище строки, позбавляється права вимоги стягнути борг у вигляді заборгованості по сплаті аліментів на дитину. Тобто дана норма закону вимагає від кредитора здійснити активні дії та реалізувати своє суб’єктивне право. Пропущення вказаних вище строків для пред’явлення вимоги має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань. При цьому, поняття «строк пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 522/407/15-ц).

Як бачимо вказана вище стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред'явлення вимог особи на відшкодування заборгованості по аліментам. Пред'явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса, шляхом подання йому претензії кредитора про наявність невиконаного зобов’язання спадкодавцем. Однак, для підтвердження суми заборгованості по аліментам необхідно спершу звернутися до державного або приватного виконавця для отримання довідки про заборгованість по виплаті аліментів на дитину.

В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника, в тому числі за претензією кредитора, будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини (згідно наказу МЮУ «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 № 1118/5, яким внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Про надіслану претензію кредитора нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Постановою КМУ від 06.03.2022 № 209 «Про деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 164» передбачено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини (6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини) зупиняється. Це означає, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям лише після закінчення цього строку (з урахуванням часу, на який строк було зупинено). Відтак, у кредитора є більше часу на пред’явлення своїх вимог щодо стягнення заборгованості по аліментам, однак, не рекомендую чекати до останнього, а здійснювати активні дії вже зараз та заявляти про право дитини на отримання боргу по аліментам.

Надалі згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (часткова відповідальність), шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Цікаві висновки висловив Верховний Суд у своїй постанові від 16.06.2021 року у справі № 754/17704/18 про те, що оскільки спадкоємець у спірних правовідносинах поєднує у собі і боржника і кредитора, відповідно до положень статті 606 ЦК України його зобов`язання щодо виконання обов`язку, передбаченого статтею 1282 ЦК України, припиняються, а тому з урахуванням розміру заборгованості, який відповідає його частці у спадщині (1/2 частина), на відповідачку можливо покласти обов`язок зі сплати лише 1/2 частини заборгованості спадкодавця, що відповідає розміру її частки у спадщині.

Також у даній постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність у спадкоємця можливості на погашення заборгованості одноразовим платежем, з урахуванням низького рівня доходу (пенсії) є неспроможними, оскільки згідно з положеннями частини другої статті 1282 ЦК України зазначена обставина не є підставою для звільнення спадкоємця від обов`язку сплатити борг спадкодавця. Крім того, відповідно до положень статті 1282 ЦК України погашення заборгованості спадкодавця відбувається за рахунок спадкового майна, а тому не залежить від рівня доходу спадкоємця. У разі неможливості задоволення вимог кредитора одноразовим платежем та за відсутності домовленості про інше, законодавством передбачено інший порядок стягнення заборгованості, зокрема звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі.

Підсумовуючи все вищевикладене ще раз зазначу, що у разі смерті платника аліментів дитина має право на спадщину за законом, а також на стягнення заборгованості по аліментам, у разі її наявності. У випадку відмови спадкоємців сплатити борг по аліментах спадкодавця, особа, яка діє в інтересах дитини, завжди має право звернутися до суду за захистом законних прав дитини.