Порядок виконання рішення суду про виселення особи із житла
Матеріал підготувала Інна Скузь, адвокат по сімейним справам, член Комітету з сімейного права НААУ, член Центру сімейного права ВША НААУ.
Скузь Інна
28.12.2021

Якщо Ви отримали судове рішення про примусове виселення особи із житла і не знаєте далі, що з цим робити, алгоритм Ваших дій буде наступний.

В першу чергу, необхідно дочекатися, поки судове рішення вступить в законну силу та отримати у суді виконавчий лист. Після цього, подати виконавчий лист до органів державної виконавчої служби, з метою примусово виконання рішення суду. Звертаю увагу, що приватні виконавці не здійснюють примусове виконання рішення про виселення особи (п. 7 ч. 2. ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

При проведенні примусового виконання рішень із зазначеної категорії справ державний виконавець дотримується вимог статті 66 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 12 розділу 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5.

Примусове виселення полягає 1) у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та 2) у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Виконавчий документ про виселення особи пред’являється для виконання з дня, наступного після набрання рішенням законної сили, але не більше, ніж три роки.

У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зазначає, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (ч.6 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження». Наступного робочого дня після закінчення вказаного вище 10-денного строку, державний виконавець перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.

У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець самостійно призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Тобто, як бачимо, отримання боржником письмового повідомлення від державного виконавця є необов’язковим.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для його виселення.

Слід наголосити на тому, що примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

При цьому, державний виконавець за умови дотримання вимог статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі самого рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 203/2519/19).

Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов’язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов’язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов’язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини.

Опис та передача майна на відповідальне зберігання проводяться виключно в разі відсутності боржника або його представника під час виселення або в разі, коли боржник відмовляється звільнити приміщення від свого майна.

Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження». Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає органу, який відповідно до судового рішення зобов’язаний надати боржнику інше житлове приміщення, повідомлення про строк виконання рішення про надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не проводяться.

Після складення акту про виконання рішення про виселення боржника, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі якщо особа знову самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. При цьому, звернутися до суду має саме стягувач із відповідною заявою про поновлення виконавчого провадження та про повторне примусове виселення особи із житла. Доказами повторного безпідставного вселення особи до житла можуть бути листи та акти, складені органами поліції. Виконавче провадження у такому разі підлягає відновленню за постановою державного виконавця.

Отже, отримання судового рішення про примусове виселення особи – це тільки половина успіху, так як надалі необхідно заручитися підтримкою державного виконавця, з метою вжиття заходів щодо остаточного виселення особи із житла.

Якщо ви адвокат і маєте бажання розвиватися у сфері сімейного права-запрошуємо до закритої професійної групи у ФБ: https://bit.ly/3izSMSK