З моменту набрання чинності законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”, що відбулося у жовтні 2018 року, часто піднімається питання, чи можна затверджувати містобудівну документацію без стратегічної екологічної оцінки (надалі - СЕО) і які наслідки такого затвердження для посадовців, що приймали рішення та для документа, а також для громади?

Нагадаємо, що СЕО - процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби - транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

З'ясуємо, чи Закон України “Про стратегічну екологічну оцінку” буде поширюватися на всі документи містобудування?

Відповідно до статті 2 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку” закон покликаний регулювати відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, управління відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Аналіз цієї статті дозволяє зробити висновок про наявність кількох критеріїв, які будуть свідчити про необхідність проходження процедури СЕО таких документів державного планування як містобудівні документи.

1 - й критерій, це передбачення у містобудівній документації реалізації видів діяльності чи охоплення ними вже існуючих видів діяльності та об'єктів, що містяться у першому та другому переліках Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

2-й критерій, це розроблення містобудівної документації на території та об'єкти природно-заповідного фонду та екологічної мережі (території із природоохоронним статусом).

Таким чином, не всі документи містобудування будуть підпадати під критерії СЕО. Відповідно не проведення СЕО для таких містобудівних документів не викликатиме жодних наслідків.

Містобудівна документація, порядок її розроблення та затвердження визначається Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання території. До таких документів належать усі види містобудівної документації, що затверджуються рішеннями, які можуть бути оскаржені у випадку невідповідності змісту такої документації вимогам закону або у разі порушення процедури прийняття таких документів. Необхідність проведення СЕО таких документів зумовлено урахуванням усіх еколого правових вимог до планованої діяльності, оцінки та виявлення ризиків та правильного визначення функціонального призначення земель, з метою максимального попередження настання негативних наслідків.

Стаття 18 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку” передбачає відповідальність за правопорушення у сфері стратегічної екологічної оцінки.

Зокрема, особи, винні у вчиненні правопорушень у сфері стратегічної екологічної оцінки, несуть дисциплінарну, цивільну та адміністративну відповідальність відповідно до закону.

Правопорушеннями у сфері стратегічної екологічної оцінки є:

1) нездійснення стратегічної екологічної оцінки;

2) порушення процедури стратегічної екологічної оцінки;

3) неврахування результатів стратегічної екологічної оцінки під час затвердження документів державного планування.

Законом може бути встановлена відповідальність також за інші правопорушення у сфері стратегічної екологічної оцінки.

Загальні засади юридичної відповідальності у сфері стратегічної екологічної оцінки визначені у статті 19 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

Нездійснення стратегічної екологічної оцінки та порушення процедури стратегічної екологічної оцінки є підставою для:

1) скасування рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про затвердження документів державного планування, визнання документів державного планування недійсними;

2) відмови у погодженні та затвердженні проектів документів державного планування;

3) відмови у погодженні встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, а також меж населених пунктів, що здійснюються на підставі або з урахуванням відповідних документів державного планування.

Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Висновок: наслідків затвердження містобудівної документації без стратегічної екологічної оцінки може бути декілька: скасування рішення про затвердження такої документації, відмова у погодженні документів, що приймаються на виконання такої документації, відмова щодо врахування інтересів під час розроблення програм відновлення, адже суспільні та державні інтереси повинні враховуватися на основі містобудівної документації.

Додатково слід наголосити на кримінальній відповідальності. Якщо відповідно до затвердженої містобудівної документації без проходження СЕО відбулися негативні наслідки спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки (наприклад, знище об'єкт природно- заповідного фонду). (стаття 236 Кримінального кодексу України) або на етапі проходження консультацій під час СЕО була прихована або умисно перекручена службовою особою інформація про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою (стаття 238 Кримінального кодексу України) може мати місце і кримінальна відповідальність.

Відповідь на питання підготувала Софія Шутяк, адвокат заступник голови Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ