Небезпеки природного та техногенного характеру, зумовлені зміною клімату, давно увійшли у щоденне життя українців.
Повені, посухи, буревії є частими явищами нашого сьогодення. Будучи повністю залежними від природи, яка постачає нас їжею, водою, енергією, а також засобами для щоденного існування, важливо думати, як зменшувати негативний вплив від таких кризових явищ, як зміна клімату. А з 24 лютого усі ці загрози загострилися через війну.
У законодавстві України ми не знайдемо наразі такого поняття, як природоорієнтовані рішення, проте аналіз змісту цих рішень та усього законодавства України дозволяє зробити припущення, що вони в Україні наявні, зокрема і в агросфері, та подані вони зазвичай через відносини з охорони земель і природи.
Природоорієнтовані рішення у законодавстві базуються на поняттях Конституції України, яка у статтях 13, 16, 42 передбачає, що в Україні гарантуються екологічні рівновага та безпека. Стаття 66 Конституції на кожного покладає обов’язок щодо охорони довкілля. Системний аналіз норм Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» теж дозволяє зробити висновок, що уся діяльність в Україні повинна бути націлена на покращення та\чи непогіршення існуючої екологічної ситуації.
Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, і залучені в господарський обіг, і ті що невикористовувані в економіці в цей період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Способи прописування природоорієнтованих рішень у законодавстві України
- Екологічне нормування
Існують нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням[1], відповідно до яких осушення боліт не допускається, так само як зрошення не потрібно там, де є перезволоження. Охорона болота – це природоорієнтоване рішення. Таке проводиться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Прикладом інших нормативів слугують Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням[2], нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин[3] тощо.
- Охорона земель
Це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення[4].
Одним із прикладів охорони земель є дотримання принципу пріоритетизації вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу й основного засобу виробництва. Дотримання сівозмін, зменшення орних земель, збереження агроландшафтів – це прироорієнтовані рішення.
- Меліорація[5]
Це комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь, та меліоративних заходів – робіт, спрямованих на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культурно-технічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом – теж приклади природоорієнтованих рішень.
- Землеустрій[6]
Сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. Важливо наголосити, що на час війни Методика із визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, визначає, що витрати власників землі та землекористувачів на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону, визначаються на підставі кошторисної вартості запроєктованих робіт відповідних реалізованих робочих проєктів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, які розроблені відповідно до Правил розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 р. № 86 (далі – Правила)[7].
Відповідно до цих правил робочі проєкти землеустрою розробляються з метою здійснення заходів з рекультивації порушених земель, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель, поліпшення стану сільськогосподарських угідь і лісових земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.
Метою робочого проєкту землеустрою щодо захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами є розроблення конкретних агротехнічних протиерозійних та інших ґрунтоохоронних заходів, які повинні здійснюватися під час використання земель усіх категорій, зокрема під час вирощування всіх сільськогосподарських культур на кожному полі та його робочих ділянках на кожен рік ротації сівозміни з метою підвищення родючості ґрунтів і збільшення врожайності культур. Серед природоорієнтованих рішень вказано зведення спеціальних гідротехнічних споруд, висадження захисних лісових насаджень та сільськогосподарських культур (із зазначенням конкретних видів рослин), здійснення заходів з вапнування ґрунтів; протизсувні роботи, регулювання стоку поверхневих вод. Обов’язково вказується кошторисна вартість цих робіт, яка має лягати в основу щодо відшкодування кошторисної вартості запроєктованих робіт. Також вказуються такі протиерозійні агротехнічні заходи, які належать до природоохоронних – організація територій сівозміни та розміщення посівів, розміщення посівів сільськогосподарських культур на робочих ділянках і полях сівозмін на всі роки ротації, ґрунтозахисна технологія обробітку ґрунту, обсяги протиерозійних агротехнічних заходів щодо сільськогосподарських культур і в цілому щодо сівозміни на всі роки ротації. Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану[8], витрати на рекультивацію теж враховуються у вартість шкоди.
Доречно обраховувати вартість рекультивації з огляду на належно обране природоорієнтоване рішення шляхом розроблення проєкту землеустрою.
- Стале землекористування
Таке використання визначається тривалим користуванням земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, погіршення її якісних характеристик і забезпечує оптимальні параметри екологічних і соціально-економічних функцій територій[9]. Це підводить нас до розуміння, що природоорієнтовані рішення не є чимось зовсім новим для нашого законодавства.
У контексті сталого землекористування доречно розглянути зберігаюче сільське господарство, яке сприяє мінімальному порушенню ґрунту та підтримці постійного ґрунтового покриву та біорізноманіття. Це призводить до покращення структури ґрунту, зменшення використання добрив і зниження викидів CO2. Такі методи покращують здатність сільськогосподарських культур адаптуватися до змін і мінливості клімату. Ці системи підходять не лише для дрібних сільськогосподарських виробництв, але й великих. Зберігаюче сільське господарство не має широкого поширення в Європі, однак ця практика зростає з кожним роком завдяки підвищенню екологічної обізнаності. У Норвегії та Німеччині, наприклад, заохочується і субсидується впровадження консервативного землеробства для пом’якшення ерозії ґрунту.
Згідно зі звітом ЄЕА «Природні рішення в Європі: політика, знання та практика для адаптації до зміни клімату та зменшення ризику катастроф»[10] орієнтовані на природу рішення (NBS) для адаптації до зміни клімату та зменшення ризику катастроф є діями, які покращують довкілля, для того щоб відновити та захистити екосистеми і допомогти суспільству адаптуватися до наслідків зміни клімату та уповільнити надалі потепління, водночас забезпечуючи численні додаткові переваги. Упровадження ПОР має узгоджуватися з пріоритетними цілями 8-ї екологічної програми ЄС, яка ставить перед собою таку ціль: «Найпізніше до 2050 року люди будуть жити добре в межах планети в економіці добробуту, де нічого не витрачається, зростання є регенеративним, кліматична нейтральність у Союзі досягнута, а нерівність значно зменшена. Здорове довкілля лежить в основі добробуту всіх людей і є середовищем, у якому зберігається біорізноманіття, процвітають екосистеми, а природа захищається та відновлюється, що сприяє підвищенню стійкості до зміни клімату, погодних і кліматичних катаклізмів та інших екологічних ризиків. Союз задає темп для забезпечення процвітання нинішніх і майбутніх поколінь у всьому світі, керуючись відповідальністю між поколіннями».
- Моніторинг
З метою визначення індикаторів для моніторингу правильності виконання 8-ї екологічної програми ЄС у сфері зміни клімату визначено такі.[11]
У сфері пом'якшення наслідків зміни клімату (стаття 2 (2) (a)) скоротити чисті викиди ПГ щонайменше на 55 % до 2030 року порівняно з рівнями 1990 року[12] (Викиди парникових газів (ПГ, індекс 1990=100, тонни CO2 еквівалента) та збільшити чисту абсорбцію ПГ поглиначами вуглецю в секторі LULUCF до -310 мільйонів тонн CO2 еквіваленту до 2030 року.
Адаптація до зміни клімату (стаття 2 (2) (b)) – зменшити загальні грошові втрати від погоди та кліматичних подій, зменшити площу, що постраждала від посухи, та втрати продуктивності рослинності.
Оскільки Україна кандидат у ЄС, нам важливо теж дотримуватися запланованих зобов’язань. У другому національно визначеному внеску вказано, що Україна планує збільшити абсорбцію поглинання вуглецю до 319 млн тонн СО до 2030 року, а також вкладати у такі заходи кошти.
Досягнення поставлених цілей відповідно до нової екологічної політики ЄС можливе лише за умови створення сприятливих умов для цього.
Зокрема, це повне використання екосистемних підходів і зеленої інфраструктури, включно з екологічними рішеннями, що сприяють збереженню біорізноманіття, водночас гарантуючи, що їх впровадження його відновлює та покращує цілісність екосистеми і зв’язок, має явні супутні переваги для суспільства, вимагаючи повного залучення та згоди корінного населення народів і місцевих громад, не замінює і не підриває заходи, вжиті для захисту біорізноманіття або скорочення викидів парникових газів у межах Союзу[13].
Українське законодавство теж вказує на моніторинг. Зокрема, Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення[14] та Положення про моніторинг земель[15] передбачають такий моніторинг. Доречно було б передбачити кількісні показники взірцевих показників стану певних видів ґрунтів і земель для відслідковування змін.
- Допомога та розвиток
Для досягнення цілей сталого розвитку Україна прийняла низку нормативно-правових актів. Крім згаданих вище, це також і Закон України «Про державну допомогу суб’єктів господарювання»[16]. На виконання закону розроблено критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища[17]. Державна допомога на охорону навколишнього природного середовища надається за видами: 1) що дає змогу суб’єктам господарювання застосовувати нові екологічні стандарти або підвищувати визначений законодавством рівень охорони навколишнього природного середовища за відсутності таких стандартів; 2) на завчасну адаптацію до нових екологічних стандартів; 3) на проведення екологічних досліджень; 4) на охорону земель і відтворення родючості ґрунту; 5) на поводження з відходами; 6) на скорочення викидів парникових газів. Відповідно до статті 3 цього Закону він не поширюється на сільськогосподарську діяльність.
Закон України «Про основні принципи та стандарти органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»[18] регулює відносини з упровадження природоорієнтованих рішень.
- Відновлення
Дуже важливим у наш час є аналіз плану відновлення України. І тут слід звернути увагу на те, що необхідність розроблення планів відновлення в межах ЄС передбачено відповідно до Резолюції ЄС 2021/241 про створення фонду відновлення та стійкості. Відповідно до резолюції кожна країна має право залучити кошти на відновлення та будівництво стійкості за умови, що дотримується екологічних вимог, а виконання плану матиме на меті досягнення кліматичної нейтральності.
Аналіз Плану відновлення України дозволяє зробити висновки про намагання досягнути поставлених цілей, проте для цього необхідно згадати про існування екологічного права та екологічних вимог для усіх секторів економіки, оскільки такі вимоги розписані детально і на рівні Конституції України, і на рівні іншого законодавства, включаючи рішення органів місцевого самоврядування та широку мережу екологічних стандартів і нормативів.
У разі виявлення додаткових запитань щодо природоорієнтованих рішень та обрахунку шкоди, заподіяної війною довкіллю, зокрема земельним ділянкам, звертайтеся до Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ.