Анастасія Сербіна, адвокат, заступниця Голови комітету НААУ з питань правового регулювання органів місцевого самоврядування, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Право на компенсацію зруйнованого чи пошкодженого майна фізичних осіб. Частина 2».
Під час вебінару лектор сфокусувала увагу на практичних аспектах отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно в огляді релевантної судової практики та тих механізмах, які можуть використовуватися громадянами України вже зараз.
Доволі розповсюдженою станом на сьогодні є практика звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди. Чи є в цьому перспектива, і хто буде виступати відповідачем за позовами, залежить від того, коли відбулося пошкодження/руйнація та в якому регіоні України, що пояснюється різним нормативно-правовим регулюванням.
Одним із шляхів отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене житло є звернення із позовом до суду, зверненим до держави Україна, з подальшою перспективою звернення до ЄСПЛ. Однак такий позов має опосередковувати не отримання компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло, а саме відсутність законодавчих механізмів, які б надавали особі реальні можливості подати відповідні підтверджуючі документи, порахувати збитки та отримати компенсацію, оскільки наразі такого механізму, встановленого законом, в Україні не існує.
У Постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 243/11658/15-ц та Постанові Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 757/15335/18-ц Суди дійшли висновку, що відсутність у законодавстві України відповідних положень щодо надання компенсації (грошової допомоги) власникові об’єкту житлової нерухомості, пошкодженого при проведенні антитерористичної операції, не перешкоджає особі, яка вважає, що стосовно її права власності на таке майно певний позитивний обов’язок не був виконаний, вимагати від держави компенсації за невиконання такого обов’язку на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Необхідність встановлення компенсаційного механізму за пошкоджене/зруйноване майно в умовах збройного конфлікту підтверджена у численних рішеннях ЄСПЛ («Лоїзіду проти Туреччини»; «Чірагов та інші проти Вірменії»; «Саргсян проти Азербайджану»).
Слід враховувати, що у такому разі неможливе відшкодування моральної шкоди, оскільки пошкодження та руйнація майна відбувається не внаслідок незаконних дій чи бездіяльності держави в особі компетентних органів, що свідчить про відсутність усіх складових елементів правопорушення, сукупність яких відповідно до закону є підставою для відповідальності заподіювача за завдану моральну шкоду.
Як зазначає лектор, отримання грошової компенсації через відсутність законодавчих механізмів застосовне не до всіх справ. Наприклад, що стосується питання відшкодування шкоди за зруйноване житло на території Луганської та Донецької областей до 24 лютого 2022 року, така процедура врегульована Постановою КМУ «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройної агресією Російської Федерації» від 18 грудня 2013 року № 947 (далі – Порядок № 947). Тому, якщо механізм виплати компенсації належно врегульований на законодавчому рівні, позиватися до української влади перспектив немає.
Таким чином, для територій України, окрім Донецької та Луганської областей, перспектива звернення до суду з позовом про відсутність належного регулювання порядку відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом/збройним конфліктом, а також механізмів визначення розміру відшкодування, наявна.
Іншим шляхом є звернення до національного суду з позовом про відшкодування шкоди, пред’явленим до російської федерації.
У Постанові Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 зауважено, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни. Немає потреби в направленні до посольства рф в Україні запитів щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди.
У цьому контексті постає інше питання – виконання судових рішень, оскільки з огляду на введений в Україні воєнний стан міжнародні договори про надання правової допомоги між Україною та рф у частині виконання судових рішень денонсовані, росія навряд чи готова у добровільному порядку виплачувати компенсацію. У разі, якщо йдеться мова не про добровільний порядок, у такому разі мають бути завершені воєнні дії, прийнято рішення про програш рф, виплату репарацій та сатисфакцій, відшкодування всіх можливих збитків. Однак виникає питання – чи потрібно таке рішення, чи не буде порядок виплати компенсації передбачений простішим адміністративним механізмом? Питання залишається відкритим.
Анастасія Сербіна підкреслила, що у разі, якщо обрано механізм отримання компенсації шляхом звернення до національного суду, слід пам’ятати про декілька ключових особливостей:
• Позивачем за таким позовом виступатиме особа, у якої пошкоджене житло. Йдеться не лише про осіб, які мають право власності на житло, але й замовники будівництва щодо об’єктів будівництва; члени житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили права власності на нього; інвестори будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності); їх спадкоємці.
• Відповідачем виступатиме Держава в особі КМУ та Держказначейство України.
• У позовній заяві потрібно керуватися наступним законодавством: ст. ст. 41, 47 Конституції України, п. 6 ч. 1 ст. 21, 22 ЦК України, ч. 1 ст. 319, ч.1 ст. 317 ЦК України, Європейська конвенція з прав людини.
Ще одним можливим шляхом є отримання компенсації в адміністративному порядку.
Процедура надання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно на території Луганської та Донецької областей визначена Порядком № 947, який застосовується до ситуації з 2014 року та встановлює механізм надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій і розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.
Що стосується порядку після 24 лютого 2022 року, слід згадати, зокрема, про Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому Постановою КМУ від 19 квітня 2022 року № 473. Такий порядок наразі застосовується стосовно фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією Російської Федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності. Безпосередній механізм компенсації поки невизначено.
Варто зауважити, що на розгляді у Верховній Раді України перебувають два законопроєкти.
• Проєкт Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» № 7198, що наразі очікує на друге читання (порівняльну таблицю до другого читання надано 13.01.2023 року). Саме цей законопроєкт покликаний забезпечити здійснення компенсації громадянам України за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, а також здійснити збір інформації для майбутніх позовів держави Україна до Російської Федерації у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації;
• Проєкт Закону «Про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій» № 7237 (перебуває на опрацюванні в комітеті), яким, зокрема, визначається механізм первинної та повної компенсації за втрачене, пошкоджене та знищене майно постраждалим фізичним особам, їх спадкоємцям, та постраждалим юридичним особам України в результаті збройної агресії Російської Федерації, правовий механізм компенсації завданої шкоди майну на тимчасово окупованій території за принципом «ефективного контролю», механізм забезпечення стягнення репарацій з Російської Федерації та їх адресного розподілу.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/r95ahAm
Про те, які дії потрібно вчиняти вже зараз з метою отримання компенсації – детально у тематичному матеріалі від Advokat Post: https://bit.ly/3XcAiZM
Публікації лектора:
• Право на компенсацію зруйнованого чи пошкодженого майна фізичних осіб. https://cutt.ly/E95aPvy
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ