Відмова в наданні відповіді на адвокатський запит
Ірина Сенюта, д.юрид.н., професор, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, керівник Центру медичного права ВША НААУ та Христина Терешко, к.юрид.н., доцент, заступник голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики РАЛО
Сенюта Ірина
31.07.2023

Порушення прав адвоката завжди тягне за собою і порушення прав клієнта, інтереси якого адвокат представляє.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 5076-VI, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Адвокатський запит є важливим інструментом для швидкого збору доказів в інтересах клієнта при вирішенні спору, адже обов’язок надати відповідь на такий запит визначений національним законодавством. Окрім того, строк надання відповіді на запит становить п’ять робочих днів з моменту отримання запиту, на відміну від тридцяти календарних днів з дня надходження запиту щодо доступу до персональних даних, встановленого Законом України «Про захист персональних даних».

Підкреслимо, що в разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 5076-VI, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 5 ст. 212-3 (Порушення права на інформацію та права на звернення) Кодексу України про адміністративні правопорушення 53 (далі – КУпАП) неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону № 5076-VI тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Потерпілими від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 КУпАП є адвокати, члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх палат, право на отримання інформації яких порушено.

У пункті 9-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП вказано, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати: голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів (стаття 212-3 – у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Порядок оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 19.11.2013 № 238 54.

Провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, порушується за заявами адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, на території юрисдикції відповідної ради адвокатів регіону, за адресою основного робочого місця адвоката (куди адвокатом сплачено щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування), місцезнаходженням кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури, її палати.

Для ефективного захисту права адвоката на інформацію та уникнення збільшення строків розгляду матеріалів, провадження про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, може порушуватися за заявами адвоката за адресою місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від адреси фактичного місця здійснення адвокатської діяльності або за місцем знаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що допустили адміністративне правопорушення.

Якщо провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП порушується за заявою адвоката на території юрисдикції ради адвокатів регіону, місцезнаходження якої є відмінним від адреси основного робочого місця адвоката, заявник (адвокат) повинен відшкодувати на рахунок такої регіональної ради адвокатів організаційно-технічні витрати, пов’язані з перевіркою матеріалів, прийняттям рішення про складання/відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення, складанням протоколу про адміністративне правопорушення та направленням його до суду у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається. До такої заяви (звернення) адвокат додає копію платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду (відшкодування витрат, пов’язаних з перевіркою матеріалів та складання протоколів про адміністративне правопорушення тощо). У разі відмови або відкликання своєї заяви (звернення) заявником після внесення плати за організаційне забезпечення розгляду заяви, така плата не повертається.

Рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення приймається після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви (звернення) та доданих до неї матеріалів Закону № 5076-VI. Перевірка може складатися з направлення письмових чи усних звернень до заявника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання додаткових пояснень.

Матеріали про адміністративне правопорушення, що передаються до суду, повинні містити:

- протокол про адміністративне правопорушення;

- пояснення особи, відносно якої складено протокол щодо обставин адміністративного порушення (якщо такі подані) і якщо вони подані окремо від протоколу;

- документи щодо обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (за їх наявності);

- копію заяви (звернення) адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, з доданими матеріалами.

У Рішенні Ради адвокатів України від 13.10.2018 № 172 «Щодо роз’яснення деяких питань, пов’язаних з реалізацією права адвоката на звернення з адвокатським запитом» розглядалось питання щодо можливості адвоката скористатись альтернативним способом захисту і звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У цьому рішенні вказано:

«Відповідно до ч. 6 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. У цій же ст. 55 Основного Закону держави передбачено, що кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ч. 3). Згідно з ч. 1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Отож, звернення до ради адвокатів регіону не є виключним способом захисту прав для адвоката, якому неправомірно відмовили в наданні інформації з обмеженим доступом про його клієнта. Цей спосіб захисту є спеціальним, проте паралельно можуть використовуватись й інші способи захисту прав, що є загальними, зокрема і звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Підкреслимо, що, відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист персональних даних», рішення про відстрочення або відмову у доступі до персональних даних може бути оскаржено до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або суду. Крім того, слід пам’ятати, що суб’єкт персональних даних має право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом. Отож, клієнт може дати відповідне доручення щодо отримання персональних даних своєму адвокатові».

Крім того, адвокат має право на звернення до суду за захистом свого права у зв’язку з протиправними діями/бездіяльністю, яка полягає у ненаданні відповідей на адвокатські запити. Приміром, 15.10.2019 Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №160/5445/19 56 , яким задовольнив позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» частково, визнав протиправними дії Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, які полягають у відмові в наданні інформації на адвокатський запит, зобов`язав відповідача надати інформацію на адвокатський запит.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №300/1683/19 57 позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській щодо ненадання адвокату повної інформації на повторний адвокатський запит та зобов`язано відповідача надати адвокату належним чином завірені копії наказів із повним розкриттям інформації щодо розмірів встановлених премій, надбавок за інтенсивність працівникам апарату Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за період з грудня 2016 р. до грудня 2018 р. 11.09.2019 Голосіївським районним судом м. Києва було прийнято рішення у справі №752/9536/19 58 , яким позов адвоката було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Обслуговуючого кооперативу «Хауз Менеджмент», яка полягає в ненаданні адвокату відповіді на адвокатські запити, зобов`язано відповідача надати адвокату інформацію та копії документів у відповідь на адвокатський запит.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 212/7068/13-ц 12.12.2018 зазначено: «У частині першій статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України, у редакції, чинній на момент звернення до суду зі скаргою та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки у справі, що розглядається, зі скаргою на бездіяльність начальника Автозаводського ВДВС звернувся представник ОСОБА_4 — адвокат ОСОБА_5, який не є стороною виконавчого провадження, оскаржує ненадання начальником Автозаводського ВДВС у встановлений Законом № 5076-VI строк відповіді на адвокатський запит і ненадання копій запитуваних документів, тобто скарга стосується не оскарження дій державного виконавця щодо виконання рішення суду, а здійснення управлінських дій з контролю за неналежним виконанням державним виконавцем своїх обов’язків, то вона в силу вимог статті 181 КАС України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, про що правильно вказали суди попередніх інстанцій».

Рекомендації:

Неправомірну відмову в наданні інформації на адвокатський запит потрібно оскаржувати. Зокрема, враховуючи Рішення Ради адвокатів України від 13.10.2018 № 172

«Щодо роз’яснення деяких питань, пов’язаних з реалізацією права адвоката на звернення з адвокатським запитом», можна звернутися до:

1) ради адвокатів регіону, що є спеціальним способом захисту прав;

2) суду (позовні заяви можуть розглядатись у порядку, або цивільного, або адміністративно судочинства, залежно від конкретних обставин справи);

3) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Джерело: «Адвокатський запит: методичні рекомендації для адвокатів», підготовлені д.юрид.н., професор, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, керівник Центру медичного права ВША НААУ Іриною Сенютою та к.юрид.н., доцент, заступник голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики РАЛО Христиною Терешко.

Посібник доступний за посиланням: https://cutt.ly/wwwHpqjn