У якому документі визначається «обсяг» обмеженої придатності до військової служби у воєнний час з урахуванням індивідуального підходу?
Відповіді на питання
Сенюта Ірина
01.09.2022

Відповідь: Відповідно до ст. 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

На практиці численними є випадки формулювання постанови військово-лікарської комісії про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо, наприклад, через покликання на конкретну статтю Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток №1 до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №402 (далі – Положення)) з вказівкою: непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. У воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби» згідно з п. п. «б» п. 20.3. Положення. Непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

У п. п. «г» п. 20 «Постанови ВЛК» Положення передбачено: одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, – непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Якщо постанова ВЛК не містить чіткої вказівки, до якої служби та роботи непридатний військовослужбовець, а передбачає лише вказівку на обмежену придатність, доцільно звертатися зі скаргою до Міністерства оборони України. Правовою підставою скарги є п. п. 91 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою КМУ №671, згідно з яким Міністерство оборони України на виконання покладених на нього завдань, зокрема затверджує порядок медичного огляду військовослужбовців, організовує та контролює його проведення, подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо організації та проведення військово-лікарської експертизи у Збройних Силах. Доцільно також звернутися скаргою до Центральної ВЛК ЗСУ, оскільки відповідно до п. 2.3.3. Положення на ЦВЛК покладається розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Отже, ВЛК при прийнятті постанови повинна чітко вказати в ній види служби та роботи, які протипоказані конкретному військовослужбовцю, щоб було зрозуміло, в чому полягає обмежена придатність.

Нормативні джерела:

  1. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 №2801-XII.
  2. Наказ Міністерства оборони України «Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України» від 14.08.2008 №402.
  3. Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про Міністерство оборони України» від 26.11.2014 №671.

Відповідь на питання підготувала Ірина Сенюта, д.ю.н., професор, голова Комітету медичного та фармацевтичного права та біоетики НААУ, адвокат, завідувач кафедрою медичного права Львівського національного медичного університету імені Д. Галицького, член Правління Європейської асоціації медичного права

Джерело: Посібник «Воєнне» медичне право в запитаннях і відповідях.