Стратегія і тактика ведення медичних справ для успішного захисту клієнтів: Ірина Сенюта провела майстер — клас для випускників Курсу HELP з біоетики
07 грудня 2022 року під час фінальної зустрічі учасників онлайн–курсу програми РЄ HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини» авторка та координаторка курсу, перша в Україні професорка з медичного права, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, Ірина Сенюта провела для випускників програми майстер-клас на тему «Стратегія і тактика ведення медичних справ для успішного захисту клієнтів».
Важливе значення у роботі адвоката по медичним справах відіграє належне та ефективне застосування алгоритмів ведення медичної справи (справи щодо правовідносин у сфері медичного обслуговування).
Ірина Сенюта виділила два алгоритми ведення медичної справи: загальний та спеціальний, та розкрила їх окремі аспекти.
І. Загальний алгоритм, зокрема включає в себе:
- Збір доказів.
- Механізм роботи з клініко-експертними комісіями щодо оцінки якості медичної допомоги та стандарти надання медичної допомоги.
- Свідоцький імунітет.
ІІ. З-поміж спеціальних алгоритмів розкрито:
- Можливість поєднання договірної і деліктної відповідальності при веденні медичної справи.
- Механізм відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства при закритті кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Особливу увагу сфокусовано спікером на особливостях підготовки та направленні адвокатських запитів про доступ до медичної інформації про клієнта. У цьому аспекті адвокати мають у запиті чітко окреслювати інформацію, яка витребовується. Своєрідним допоміжним матеріалом у такому випадку виступають нормативно-правові акти МОЗ України, якими затверджено форми первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я. Накази МОЗ можуть використовуватися як правове підґрунтя у залежності в обставин конкретної справи.
У випадку витребування інформації про клієнта, який є живим, слід послуговуватися нормами, зокрема Закону України «Про захист персональних даних». Якщо ж витребовується інформація стосовно померлої особи — застосуванню підлягають приписи Закону України «Про поховання та похоронну справу» (стаття 7). Інформація про померлу особу може надаватись членам її сім’ї, близьким особам та родичам, якщо така інформація необхідна їм для реалізації їх прав, свобод і законних інтересів, за умови надання копій документів, які підтверджують їх родинний зв’язок (Лист-відповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 25.01.2018 р. 2/9-8306655 17/26-131).
Ірина Сенюта зауважила на необхідності врахування актуальної позиції Верховного Суду, викладеній в Постанові від 18.08.2022 року по справі №520/13981/21, в якій зазначено, що «сам по собі адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб’єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов’язково має бути публічною. Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI, зобов’язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб’єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації».
Обов'язковому врахуванню при підготовці та направленні адвокатських запитів підлягають рішення Ради адвокатів України, якими затверджені тематичні роз’яснення з питань, які виникають при оформленні адвокатського запиту.
Ірина Сенюта зауважила, що адвокати при веденні медичних справ можуть застосовувати додаткові механізми для захисту прав своїх клієнтів. Наприклад, йдеться про поєднання договірної та деліктної відповідальності, що може використовуватися адвокатом з огляду на тенденції судової практики. Так, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.02.2019 року у справі № 755/2545/15-ц Суд зауважив, якщо у разі ненадання чи неналежного надання медичної допомоги пацієнтові завдана шкода каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, то застосовуються правила як про договірну, так і деліктну відповідальність. У разі, якщо надання неналежних послуг за договором призвело не лише до завдання майнових збитків, а й до завдання шкоди здоров’ю споживача послуг, то наставатиме додатково деліктна відповідальність.
Ще одним цікавим інструментом є механізм відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства при закритті кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. З цього приводу пані Ірина поділилася справами з власної практики та запропонувала адвокатам у випадку закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, проте при наявності фактів протиправності дій медичних працівників, використовувати норму статті 23 Цивільного кодексу України для звернення до суду із цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди. Зауважила, що право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. З цього приводу було запропоновано ознайомитися з такими судовими рішеннями:
- Постанова Львівського апеляційного суду від 27.02.2019 року по справі № 438/413/14-ц;
- Постанова Львівського апеляційного суду від 28.06.2022 року по справі №466/3407/20.