Щорічно 17 вересня в Україні відзначають День безпеки пацієнта, який був установлений Указом Президента 4 вересня 2019 р. на підтримку рішення 72-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я. Україна в унісон зі світовим співтовариством відзначає цей день у Всесвітній день забезпечення безпеки пацієнтів.
Члени Комітету активно долучилися до відзначення цього дня і провели низку заходів з 14.09 до 21.09.2023 у різних куточках України.
Ірина Сенюта брала участь у радіопередачі «На часі» на Українському радіо, присвяченій захисту прав пацієнта.
Ірина Сенюта брала участь у телепрограмі на ТРК «Перший Західний» щодо безпеки пацієнтів.
Міла Хмара 21 вересня 2023 р. провела відкриту лекцію для студентів юристів та ерготерапевтів на тему «Право на якісну та безпечну медичну допомогу». Лектором були висвітлені питання основних прав пацієнта, таких як: право на інформацію, право на вільний вибір закладу охорони здоров’я, право на медичну таємницю та інші; також проаналізовано актуальну судову практику та законодавство в контексті безпеки пацієнтів; розкрито питання юридичної відповідальності та визначено принципові положення щодо безпеки військовослужбовців як пацієнтів.
Наталія Чорновус провела лекцію для здобувачів освіти у Львівському державному університеті внутрішніх справ: «Дотримання права людини на медичну допомогу під час затримання» (14.09.2023) та семінар-тренінг у ГУ НП у Львівській області на тему: «Досудове розслідування кримінальних проваджень, що містять медичну складову» (15.09.2023).
21 вересня 2023 р. відбулась зустріч адвокатів зі здобувачами вищої освіти, організована Комітетом медичного і фармацевтичного прав та біоетики НААУ спільно з кафедрою службового та медичного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На заході обговорено низку питань: від дотримання прав пацієнта до мирного вирішення медичних спорів та відшкодування шкоди, від фінансових гарантій медичного обслуговування до особливостей договору про надання медичних послуг. З вітальним словом від Комітету звернулась голова Комітету Ірина Сенюта, яка відзначила, що 17 вересня є пацієнтоорієнтованим днем, аби вкотре загострити увагу на осерді якісної медицини, яким є безпека пацієнта. Підкреслила, що члени Комітету врахували гасло цього дня, встановлене ВООЗ на цей рік: «Підвищити голос пацієнта», а відтак провели калейдоскоп різноманітних заходів, аби акцентувати увагу на пацієнтській тематиці. Наголосила, що обмін досвідом адвокатів з молодими правниками, які опановують право, важливий, адже укорінює бажання у студентства активно поринати в навчання, аби практика була менш тернистою, а також породжує бажання спеціалізуватись у галузі медичного права в майбутньому.
У своєму виступі Роман Майданик розглянув поняття, правову природу та оборотоздатність анатомічних матеріалів людини в праві України. Провів аналіз проекту глави ЦК України «Тіло людини та його матеріали», яку пропонується передбачати в ЦК в умовах рекодифікації цивільного законодавства. Юлії Миколаєць висвітлювала особливості договору про надання медичних послуг, розглядала особливості укладення, визначення істотних умов, рівноправність сторін договору про надання медичних послуг, у тому числі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
У виступі Богдана Волчко проаналізовано 12 кроків - складових підготовки закладів охорони здоровʼя/фізичних осіб субʼєктів підприємницької діяльності - надавачів медичних послуг до укладення договору за програмою медичних гарантій, реалізатором якої є Національна служба здоровʼя України. Олександр Корнага звернув увагу на важливість системного застосування різних галузей права задля ефективного та швидкого захисту прав пацієнтів. Також акцентовано увагу на тому, що міжгалузевий підхід є надзвичайно гнучким та дає можливість здійснювати належний захист пацієнтів юристам з різним рівнем практичного досвіду. Юлія Савелова під час свого виступу розповіла, що найпоширенішою причиною конфліктів, які виникають між медичним працівником і пацієнтом є недотримання прав пацієнтів. Головну роль у розв'язанні конфлікту, незалежно від причини його виникнення, відіграє сам пацієнт. Тому вкрай важливо пацієнтам знати свої права у сфері охорони здоров'я, першорядні алгоритми їх захисту та вміти вирішувати конфлікти самостійно на перших стадіях їх виникнення у процесі спілкування, дотримуючись етичних норм поведінки. Вирішення медичних спорів на стадії досудового врегулювання дозволяє сторонам мінімізувати час, грошові кошти та ризики ділової репутації.
У своїй доповіді Вікторія Валах акцентувала увагу на трьох основних проблемах, які сьогодні існують при оформленні добровільної інформованої згоди на медичне втручання: 1. відсутність ЕЦП у переважної більшості пацієнтів, і, як наслідок, об’єктивно зумовлена необхідність вести медичну документацію у 2 формах: електронній та паперовій; 2. недосконалість чинного законодавства щодо змісту та порядку оформлення добровільної інформованої згоди; та 3. проблема чинності правочину щодо оформлення такої згоди у стані, коли пацієнт не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними (акушерство, стоматологія, хірургія тощо).
Адвокат Сергій Антонов у своєму виступі окреслив найбільш актуальні проблеми захисту та реалізації репродуктивних прав людини під час воєнного часу. Зокрема, доповідач звернув увагу на недоліки та перспективи резонансного законопроєкту № 8011 про забір та кріоконсервацію репродуктивного матеріалу українських військових на випадок посттравматичної втрати фертильності. Також акцентовано увагу на проблеми збору та використання репродуктивного матеріалу загиблих захисників. Жваву дискусію після доповіді викликали питання переривання вагітності на великих строках у жінок, які стали жертвами сексуального насильства під час війни. Питання обговорювалися з позиції не тільки юриспруденції, але й біоетики.
Оксана Міськів розповіла про шляхи вирішення судових спорів у справах щодо відшкодування шкоди здоров'ю, завданої неналежним наданням медичної допомоги. Фокусувала увагу на актуальних позиціях Верховного Суду в цій категорії справ.