Застосування технологій штучного інтелекту при підготовці процесуальних документів стає все більш поширеним.
Сьогодні судова практика демонструє суворий підхід: некоректне використання ШІ трактується не просто як помилка, а як прояв неповаги до суду або зловживання процесуальними правами.
Судді навчилися розпізнавати «машинний» текст.
Розглянемо декілька судових рішень щодо застосування ШІ при підготовці процесуальних документів.
1. В ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року по справі № 240/19660/25 суд звернув увагу, що за приписами пункту 6 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Всупереч наведених норм апеляційна скарга не відповідає вказаним вимогам, адже така не містить належного обґрунтування вимог апеляційної скарги, доводи такої сформульовано скаржником тезисно, більше того характер і стиль викладення тесту апеляційної скарги вказує на використання стороною відповідача Штучного інтелекту (далі - ШІ). Водночас суддя-доповідач, не заперечуючи права сторони спору на використання ШІ при складанні процесуальних документів, зауважує, що обґрунтування вимог апеляційної скарги має бути наведене апелянтом чітко із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст такої має забезпечити можливість встановлення обставин справи і з`ясування посилань апелянта, крім іншого, на правову норму про порушення якої стверджує скаржник з відтворенням її змісту. Разом з тим наведене апелянтом тезисне викладення змісту апеляційної скарги може виступити перешкодою для надання належної оцінки аргументам особи (сторони) незгодної із рішенням суду першої інстанції. https://surl.li/roqwvc
2. В ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року по справі 754/17743/25 суд зазначив, що розцінює дії представника Позивача, адвоката, як зловживання процесуальними правами та недобросовісне користування ними, що суперечить завданням цивільного судочинства. Таке зловживання полягало у поданні позовної заяви та уточненої позовної заяви, згенерованих за допомогою інструментів штучного інтелекту без належного фахового контролю та верифікаціі, що призвело до появи в тексті позову "галюцинацій" ШІ (посилань на неіснуючі судові рішення та норми права). Наведене вплинуло на строки розгляду справи, оскільки суд був змушений витрачати обмежені ресурси на перевірку автентичності цитованих джерел, замість розгляду справи по суті. Представник протягом тривалого часу не вживав заходи щодо виправлення помилок, а подана заява про уточнення позовних вимог знову містила неперевірений текст, згенерований ШІ, що містив "галюцінації" та неформальний вираз "це твій головний козир". Такі дії за обставин цієї справи, зокрема, беручи те, що представник має статус адвоката, є очевидним виявом неповаги до суду. Судді та адвокати розділяють основоположний обов`язок дотримання процесуальних норм та принципів справедливого судочинства. Навмисне чи недбале зловживання ресурсами суду, в тому числі використання штучного інтелекту без належного розуміння його можливостей як підстава для протиставлення його висновків висновкам суду, можуть підірвати довіру до судової системи. Така поведінка суперечить меті права на звернення до суду (ухвала Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у cправі № 925/200/22). Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до суду. Правова система має бути спроможною ефективно себе захистити від вияву цієї неповаги. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами (пункт 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 9901/388/20 (провадження № 11-12заі220)). З огляду на вищезазначене, оскільки подання позовної заяви та заяви про уточнення вимог визнано судом формою зловживання процесуальними правами, суд вважає за необхідне реалізувати своє право, передбачене частиною третьою статті 44 ЦПК України, та залишити позовну заяву без розгляду. https://surl.li/bejpie
Аналіз наведених ухвал суду дозволяє зробити кілька висновків:
¨ Суди не забороняють використання ШІ, але вимагають відповідальності. Технологія — це лише інструмент. Юридичну відповідальність за зміст документа несе виключно особа, що подала процесуальний документ.
¨ Стилістичний маркер ШІ. Використання алгоритмів без належної адаптації залишає в тексті специфічні сліди: надмірне структурування без змістового наповнення та відсутність індивідуалізованого аналізу доказів. Судді дедалі частіше розпізнають такі поверхневі тексти, що ставить під удар переконливість аргументації та процесуальну вагу поданого документа.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Вебінар Процесуальні строки в «Електронному суді»: як перевіряти, контролювати й не пропустити важливе https://surl.li/vygijy
Вебінар Електронні докази і тенденції судової практики https://surl.li/rgfyax
Вебінар Штучний інтелект у ролі консультанта. Чи приймає суд його висновки? https://surl.li/aiqotx
Електронне судочинство. Процесуальні вимоги, технічні ризики та актуальна судова практика https://surli.cc/mcfexi
Судова практика щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу https://surl.li/whgrgm
Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/jpfurx
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Штучний інтелект у ролі консультанта. Чи приймає суд його висновки? https://surl.li/tjemkj
Використання штучного інтелекту в процесуальних документах https://surl.li/tasvon