В постанові від 16 березня 2026 року по справі № 927/1065/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (https://surl.li/eqmqkx) зазначив, що Суд, який ухвалив рішення після його проголошення, не має права його змінити або скасувати, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, чого у справі, яка переглядається, не встановлено.
Обставини справи
Зі змісту резолютивної частини повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025, підписаного 25.09.2025, вбачається, що за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 її залишено без задоволення; зазначене рішення залишено без змін.
Проте, така редакція резолютивної частини повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 не відповідає як мотивувальній частині цієї постанови, за змістом якої, апеляційний суд фактично погодився із доводами апеляційної скарги ТОВ на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові з покладенням витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі на позивача, так і проголошеній апеляційним судом у судовому засіданні 01.09.2025 вступній та резолютивній частинам цієї постанови, згідно з якою, зокрема: апеляційну скаргу ТОВ на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 задоволено; зазначене рішення скасовано; прийнято нове рішення про відмову в позові; стягнуто з АТ на користь ТОВ 12 885,96 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
За наслідками розгляду заяви ТОВ про виправлення описки у судовому рішенні, апеляційний суд виснував наявність підстав для її задоволення, кваліфікував допущену ним помилку при складанні повного тексту постанови від 01.09.2025, а саме її резолютивної частини як "технічну" описку та в ухвалі від 11.12.2025 про виправлення описки виснував наявність підстав для виправлення допущеної помилки в порядку статті 243 ГПК України шляхом викладення її резолютивної частини фактично в новій редакції.
Оцінюючи ступінь судової дискреції при виправленні помилки в рішеннях суду, Верховний Суд у цьому питанні звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, яка зазначала, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 243 ГПК України, - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.
У будь-якому випадку нормами ГПК України суду не надано право змінювати зміст (суть) прийнятого ним рішення у порядку виправлення описки. При вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння) (схожі за змістом правові висновки викладено в пунктах 124, 125 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 провадження № 11-84сап21).
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст і суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
З урахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що викладення судом апеляційної інстанції резолютивної частини повного тексту свого судового рішення з фактично іншим, від проголошеного результатом розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що не є тотожним процесуальній дії з виправлення описки в судовому рішенні, передбаченій статтею 243 ГПК України, і не може кваліфікуватися судом як описка, яка може бути виправлена в порядку зазначеної статті ГПК України, навіть з метою приведення такого тексту резолютивної частини повного тексту судового рішення у відповідність до його мотивувальної частини, а також проголошеного скороченого судового рішення (його вступної та резолютивної частин).
Такі дії суду апеляційної інстанції спрямовані на зміну суті резолютивної частини повного тексту постанови суду апеляційної інстанції.
Зазначене свідчить про невідповідність резолютивної частини повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 у справі № 927/1065/24, змісту тексту такої частини, викладеному у скороченому тексті цієї постанови (її вступній та резолютивній частинах), а також проголошеному у судовому засіданні 01.09.2025 та зафіксованому відповідним технічним записом судового засідання.
Верховний Суд зауважує, що закріплений у статтею 3 ГПК України принцип верховенства права перебуває у нерозривному зв`язку із принципами юридичної визначеності та законності.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили.
Суд, який ухвалив рішення після його проголошення, не має права його змінити або скасувати, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, чого у справі, яка переглядається, не встановлено.
Верховний Суд звертає увагу на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає того, щоб у разі остаточного вирішення судами питання їхнє рішення не ставилося під сумнів. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції (з урахуванням ухвали про виправлення описки), вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, а також ухвала про виправлення описки у цій постанові, як невід`ємна її частина, підлягають скасуванню, а справа № 927/1065/24 передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду апеляційному суду слід звернути увагу на зазначене у мотивувальній частині цієї постанови та розглянути справу із дотриманням норм процесуального права, порушення яких слугувало підставою для скасування прийнятої у цій справі постанови суду апеляційної інстанції та ухвали про виправлення описки, та вирішити спір з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з наведених вище мотивів.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Вебінар Ефективний захист інтересів Відповідача у цивільному процесі через призму електронного судочинства https://surl.li/ufezij
Вебінар Процесуальні строки в «Електронному суді»: як перевіряти, контролювати й не пропустити важливе https://surl.li/vygijy
Вебінар Електронні докази і тенденції судової практики https://surl.li/rgfyax
Вебінар Штучний інтелект у ролі консультанта. Чи приймає суд його висновки? https://surl.li/aiqotx
Електронне судочинство. Процесуальні вимоги, технічні ризики та актуальна судова практика https://surli.cc/mcfexi
Судова практика щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу https://surl.li/whgrgm
Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/jpfurx
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Процесуальні наслідки подання паперових документів без власноручного підпису https://surl.li/bhmdjn
SMS-повідомлення учасника справи в огляді судової практики https://surl.li/atsogd