В постанові  від 21 серпня 2026 року по справі №280/4779/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (https://surl.li/scjsnb) зазначив, що електрона форма обміну документами визнана основною для учасників виконавчого провадження, які зареєстровані в системі ЄСІТС. Поштове відправлення таких документів є додатковим засобом повідомлення, але не визначальним (частина друга статті 28 Закону №1404-VIII). Відтак, відлік строку звернення до суду починається після надходження документів до електронного кабінету.

Обставини справи

Як установлено судами попередніх інстанцій, предметом оскарження у цій справі є, зокрема, постанови державного виконавця від 02 та 17 квітня 2025 року у виконавчому провадженні № 77503416.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та установлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції указав, що з метою вирішення питання щодо своєчасності звернення до адміністративного суду з даним позовом, судом витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 77503416 в частині спірних правовідносин, у тому числі докази на підтвердження дати направлення постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77503416 від 02 та 17 квітня 2025 року, на адресу ТОВ та дати отримання ним вказаних постанов.

Запорізький окружний адміністративний суд установив, що відповідно до повідомлення № 5607534 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС, спірна постанова про накладення штрафу від 02 квітня 2025 року у виконавчому провадженні АСВП № 77503416 доставлена до електронного кабінету ЄСІТС ТОВ 02 квітня 2025 року о 16:56:52. Крім того, відповідно до повідомлення № 5951460 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС, спірна постанова про накладення штрафу від 17 квітня 2025 року у виконавчому провадженні АСВП № 77503416 доставлена до електронного кабінету ЄСІТС ТОВ 17 квітня 2025 року о 10:52:38.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується, що відповідач у встановленому Законом № 1404-VIII порядку направив позивачу спірні постанови про накладення штрафу від 02 та 17 квітня 2025 року у день їх винесення, тобто 02 та 17 квітня 2025 року відповідно. Відтак, починаючи з вказаних дат позивач повинен був та мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав у спірних правовідносинах. Водночас, позов подано до суду 07 червня 2025 року, тобто з пропуском спеціального десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 287 КАС України, а причини пропуску такого строку, наведені позивачем за змістом позовної заяви разом із клопотанням про його поновлення, спростовуються наданими до матеріалів справи письмовими доказами та є неповажними.

При цьому Запорізький окружний адміністративний суд відхилив посилання позивача на проблеми в роботі електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, оскільки відповідні обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, технічні проблеми, які періодично виникають в роботі відповідної системи та є загальновідомими, зазвичай носять тимчасовий характер, що не може виправдати пропуск строку звернення до адміністративного суду майже на два місяці.

Суд першої інстанції також відхилив посилання представника позивача на зупинення строків, встановлених Законом № 1404-VIII, на період воєнного стану, оскільки строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлений спеціальною нормою - частиною другою статті 287 КАС України.

Отже, Запорізький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів їх поважності.

На виконання вимог ухвали суду від 09 липня 2025 року представник позивача подав заяву про поновлення процесуального строку, у якій посилався на те, що строк на звернення до суду пропущено з поважних причин.

Представник позивача зазначив, що директор ТОВ, яка є єдиною особою, що має доступ до електронного підпису та паролю для входу в особистий кабінет ТОВ, 30 березня 2025 року виїхала за кордон у Польщу. Водночас, оскаржувані постанови були винесені 02 та 17 квітня 2025 року, тобто у період, коли директор ТОВ перебувала за межами України і не мала фізичного доступу до свого комп`ютера та, відповідно, до електронного кабінету підприємства. Директор ТОВ повернулася на територію України лише 02 липня 2025 року. З огляду на відсутність доступу до електронного кабінету та неможливість отримання документів поштою, директор ТОВ була вимушена звернутися до представника з проханням ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Паперова довіреність була передана до м. Запоріжжя зі знайомими, які поверталися з-за кордону. Представник ТОВ ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 77503416 лише 03 червня 2025 року. Саме з цієї дати позивач фактично дізнався про винесення оскаржуваних постанов.

На підставі викладеного представник позивача просив суд поновити строк на подання адміністративного позову з огляду на поважні причини, а саме: тривале перебування директора позивача за кордоном, відсутність фізичного доступу до комп`ютера з електронним підписом, а також об`єктивну неможливість іншої довіреної особи забезпечити доступ до електронного кабінету у зазначений період. Ці обставини, на думку позивача, є непереборними та такими, що унеможливили своєчасне отримання та ознайомлення з оскаржуваними постановами.

Оцінивши наведені представником позивача у заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд першої інстанції визнав їх неповажними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд також звернув увагу, що значна кількість громадян України наразі перебуває за межами держави, однак загальне надання всім таким особам права безперешкодно порушувати процесуальні строки, за наявності реальної можливості дотримуватися їх дистанційно, істотно порушуватиме принцип юридичної визначеності та рівності всіх учасників судового процесу. Факт перебування за межами України не впливає на можливість використання мережі Інтернет для реалізації особою власних прав та обов`язків. Крім того, виникнення організаційних складнощів у діяльності підприємства для своєчасної реалізації процесуальних обов`язків є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Таким чином, ураховуючи ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись із цим позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції та правильно зазначив, що позивачем не надано суду доказів того, що керівник ТОВ об`єктивно не мав можливості здійснювати дистанційно контроль за перебігом виконавчого провадження № 77503416, про наявність якого він був обізнаний з огляду на оскарження постанови про його відкриття.

Щодо твердження представника позивача про те, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався саме 03 червня 2025 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 77503416, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що електрона форма обміну документами визнана основною для учасників виконавчого провадження, які зареєстровані в системі ЄСІТС. Поштове відправлення таких документів є додатковим засобом повідомлення, але не визначальним (частина друга статті 28 Закону №1404-VIII). Відтак, відлік строку звернення до суду починається після надходження документів до електронного кабінету.

В аспекті вказаних висновків судів попередніх інстанцій про відсутність істотних обставин, непереборних перешкод чи труднощів, Верховний Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії права на суд, може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.

Підсумовуючи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не наведено доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з цим позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/jpfurx

Актуальна судова практика у сфері електронного судочинства https://surl.li/gwkvtg

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

Особливості видачі виконавчого документу, що підлягає виконанню Казначейством в огляді судової практики https://surl.li/kzxroh

Визначення дати подання процесуального документа: ключові акценти судової практики https://surl.li/nbktyw