Судова практика щодо обмеження участі сторін у судовому засіданні через відеоконференцію
Матеріал підготувала Тетяна Рабко, адвокат, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності
Рабко Тетяна
04.04.2025

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.03.2025 року по справі № 2602/5125/12 (https://surli.cc/rvlznb) зазначено про те, що суд проігнорував власне судове рішення про участь особи у розгляді справи у режимі відеоконференції, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що адвокату надано 11 липня 2024 року можливість участі у розгляді справи у режимі відеоконференції або, що вона не здійснила таку участь у режимі відеоконференції із власної ініціативи. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони відповідача ОСОБА_2 на участь у апеляційному перегляді справи № 2602/5125/12 є достатньою підставою для скасування постанови Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в оскаржуваній частині.

Обставини справи

В судовому засіданні, призначеному на 12 червня 2024 року, розгляд справи відкладено на 11 липня 2024 року на підставі клопотання представника ОСОБА_2 .

Докази направлення судом відповідачу ОСОБА_2 судової повістки про судове засідання, призначене на 11 липня 2024 року, в матеріалах справи відсутні.

Разом із тим, представник ОСОБА_2 в касаційній скарзі не заперечує, що в її Електронному кабінеті Київський апеляційний суд розмістив інформацію про задоволення її клопотання від 11 червня 2024 року про відкладення розгляду справи і призначення нового засідання на 11 липня 2024 року о 15.00 год. При цьому зазначає, що оскільки це її клопотання містило в собі підтвердження прохання щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції, то вона виходила з того, що наступне засідання також буде слухатись в режимі відеоконференції, оскільки ухвалою апеляційного суду від 06 червня 2024 року вже вирішене питання проведення всіх засідань в режимі відеоконференції у даній справі, а тому повторне його вирішення не потребується.

11 липня 2024 року з 15.00 і до 17.00 вона очікувала на запрошення від Київського апеляційного суду для участі в судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції, зареєструвавшись завчасно в програмному забезпеченні «EasyCon». Але такого запрошення від апеляційного суду вона не отримувала, що підтверджується письмовим повідомленням ДП "Інформаційні судові системи" від 22 липня 2024 року.

В судовому засідання 11 липня 2024 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2. При цьому, як вбачається із протоколу судового засідання, відповідач ОСОБА_2 та його представник участі у судовому засіданні 11 липня 2024 року не приймали, заяви про розгляд справи без їх участі до суду не подавали.

Стаття 212 ЦПК України регулює питання участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції та передбачає відповідне право учасників справи.

Так, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою (частина перша статті 212 ЦПК України).

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом (частина шоста статті 212 ЦПК України).

Ухвали суду є судовими рішеннями відповідно до пункту 2 частини першої статті 258 ЦПК України.

Як зазначалось вище, ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 від 10 травня 2024 року про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено. Ухвалено судове засідання у даній справі, що відбудеться в приміщенні Київського апеляційного суду, проводити в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EASYCON.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 2 ЦПК України зазначена ухвала є обов`язковою до виконання, оскільки ухвала суду віднесена до судових рішень згідно із пунктом 2 частини першої статті 258 ЦПК України. Отже, Київський апеляційний суд не міг ігнорувати обов`язковість виконання власного судового рішення. Тому, якщо Київський апеляційний суд задовільнив клопотання учасника справи про його участь у розгляді справи у режимі відеоконференції, то відкладення розгляду справи не означає анулювання задоволення цього клопотання. Якщо відповідний учасник не звернувся з новим клопотанням щодо порядку його участі у розгляді справи, яке відміняє його попереднє клопотання щодо участі у режимі відеоконференції, то призначення знятої з розгляду/відкладеної справи на нову дату передбачає участь відповідного учасника справи у режимі відеоконференції.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у пункті 64 постанови від 16 серпня 2023 року у справі № 753/19205/21 (провадження № 61-7320св22).

Однак, Київський апеляційний суд проігнорував вищезазначене власне судове рішення про участь особи у розгляді справи у режимі відеоконференції, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що адвокату надано 11 липня 2024 року можливість участі у розгляді справи у режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON або, що вона не здійснила таку участь у режимі відеоконференції із власної ініціативи. Секретар судового засідання у протоколі судового засідання від 11 липня 2024 року зазначив лише про неявку сторони відповідача у судове засідання, а не про відсутність учасника у режимі відеоконференції.

За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення представника відповідача ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у вказаних осіб об`єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли прийняти участь при апеляційному розгляді справи, з огляду на невід`ємне право особи на судовий захист і право бути почутим у суді, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони відповідача ОСОБА_2 на участь у апеляційному перегляді справи № 2602/5125/12 є достатньою підставою для скасування постанови Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в оскаржуваній частині.

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

🔗Вебінар Огляд судової практики через призму електронного судочинства https://surl.li/bsdmtu

🔗Вебінар Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/vgvtir

🔗Вебінар Правові питання судових викликів та обміну документами між сторонами https://surl.li/avtbgu

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

🔗Довіреність в електронному суді. Огляд судової практики https://surl.li/bocxrt

🔗Надсилання судової повістки через «Viber»: огляд судової практики та правові аспекти https://surl.li/vvfahz