Цифрові технології стали невід’ємною частиною особистого та професійного життя. Використання штучного інтелекту — вже не тренд, а реальність сьогодення.
Водночас, попри зручність і швидкість, важливо усвідомлювати ризики та обмеження, які приховує така технологічна інтеграція.
Проте слід пам’ятати: інформація, згенерована AI не гарантує достовірності та не звільняє адвоката від професійної відповідальності.
Використання таких даних потребує критичного аналізу та перевірки на відповідність чинному законодавству.
Пропонуємо розглянути низку судових рішень, у яких порушено питання допустимості використання штучного інтелекту як елементу обґрунтування правової позиції сторони.
В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 по справі 991/4110/25 (https://surl.li/hpiqht) зазначено «…для обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали та «щоб, не прикладати відповідних зусиль» апелянт звернулась до ChatGPT. Надання суду в обґрунтування апеляційної скарги інформації, згенерованої штучним інтелектом "ChatGPT", що немає нормативного регулювання та науково доведеного підґрунтя для використання, на противагу висновкам, зробленим слідчим суддею в рішенні, теж сприймаю як неповагу. Відповідно до Ухвали Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у cправі № 925/200/22 навмисне чи недбале зловживання ресурсами суду, в тому числі, використання штучного інтелекту без належного розуміння його можливостей як підстави для протиставлення висновкам суду, можуть підірвати довіру до судової системи. Така поведінка суперечить меті права на звернення до суду. Вважаю, що суд повинен приймати рішення, згідно чинного законодавства, на підставі фактичних обставин справи та висловлених правових позицій учасників судового процесу, а не виходячи з емоцій учасника, наданих ним особистих характеристик суду та інформації, згенерованої штучним інтелектом. Апелювання до позиції, згенерованої ChatGPT розцінюю як зловживання процесуальними правами, прояв неповаги до суду, а також до судової системи загалом.…..»
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.07.2025 по справі №925/496/24 (https://surl.li/bvalff) зазначено «…посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів (GROK (розроблений компанією xAI) та ChatGPT (розроблений компанією OpenAI) щодо підтвердження буквального трактування підпункту 6 пункті 23 Договору, колегією суддів відхиляються, оскільки штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні роль суддів, ні принципів належності, допустимості та достовірності доказів, передбачених главою 5 ГПК України. Технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології. Судова автономія повинна поважатися шляхом використання технологій. Натомість у справі, що розглядається, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в ухвалі від 08.02.2024 у справі № 925/200/22. Отже висновки суду апеляційної інстанції, про те, що відповідач фактично просить суд апеляційної інстанції спростувати чи підтвердити обставини встановлені судом першої інстанції, на підставі відповідей з окресленого питання, що згенерував штучний інтелект «ChatGPT», який не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені судом першої інстанції в судовому рішенні, є цілком правомірними.…»
В ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. від 08.07.2025 по справі № 752/4458/23 (https://surl.lt/lyzmvx) зазначено «…Верховний Суд не бере до уваги переклад медичних довідок за допомогою інтернет ресурсу DeepSeek (китайська компанія в галузі штучного інтелекту), оскільки надані без апостилю компетентного органу держави, тому не можуть вважатися належними доказами. …»
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі № 520/6119/23 (https://surl.li/xrkcye) зазначено «…Проблеми із вибором правової позиції, пошук судової практики чи відсутність доступу до певних баз даних є суб`єктивними труднощами сторони та/або її представників. Посилання позивача на необхідність з його боку на використання платної версії ШІ лише у квітні 2025 року, підкреслює надзвичайно тривалу бездіяльність заявника протягом цілого року після закінчення строку на оскарження. Використання штучного інтелекту як допоміжного інструменту для формування правової позиції не є об`єктивною, непереборною перешкодою, що може виправдати пропуск процесуального строку. Принцип правової визначеності вимагає своєчасного та добросовісного користування процесуальними правами, а тому посилання сторони, що пропустила строк звернення до суду, необхідністю використання сучасних цифрових технологій, не може виступати безумовною підставою для поновлення такого строку. Труднощі у формуванні правової позиції є суб`єктивними обставинами, які не можуть слугувати умовою для ігнорування встановлених законом процесуальних строків…»