В постанові від 14 січня 2026 року по справі № 904/5368/24 (https://surl.li/ntpuph) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що викладені у заяві про поновлення строку доводи, за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать лише від його волі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими обставинами, є ризиками неналежного виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
30.07.2025, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Разом із апеляційною скаргою скаржником було подано суд суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що про оскаржуване рішення дізнався лише в липні місяці після того як надійшов поштою лист з викликом приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. та 24.07.2025 директор ТОВ особисто отримав копію рішення в суді. Також апелянт додатково зазначив, що підприємство розташовує офісне устаткування та майно за адресою смт. Радушие, Криворізький район, б. 1Б (згідно Договору оренди копія якого в додатках), за якою в період з лютого на підприємстві не було світла (копії акту про відключення в додатках), у зв`язку з чим він не міг отримати рішення в Електронному кабінеті. Наведене, за твердженням апелянта, є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у цій справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025 апеляційну скаргу Товариства залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема на подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.
В подальшому, 08.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду.
За змістом поданого клопотання апелянт акцентує увагу на тому, що відповідач взагалі не був повідомлений належним чином про розгляд справи, що порушило його права. Матеріали справи містять необхідний комплекс доказів обставин неможливості оскарження судового рішення, процесуальних порушень суду першої інстанції, зокрема ненадання можливості викласти свою позицію щодо позовних вимог з урахуванням неодноразових уточнень позовних вимог, а також звернення до суду апеляційної інстанції у максимально короткий строк з дня отримання оскаржуваного судового рішення. Тобто, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності учасника справи, а саме відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що є прямим порушенням та самостійною підставою для скасування рішення суду згідно п.3 ч.3 ст.277 ГПК України. Також апелянт, посилаючись на обставини справи, що склались під час розгляду справи у суді першої інстанції, порушення судом першої інстанції порядку розгляду справи, не з`ясування підстав поважності неприбуття у судове засідання, розгляд справи по суті під час повітряної тривоги і прийняття рішення по суті в одному судовому засіданні, незважаючи про наявність інформації про належне повідомлення про розгляд справи, отримання відповідачем оскаржуваного судового рішення в паперовому примірнику і вжиття активних невідкладних дій щодо його оскарження є обставинами що доводять намір відповідача оскаржити судове рішення, а також свідчать про поважність підстав для поновлення судом процесуальних строків на апеляційне оскарження судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги у зв`язку з визнанням судом наведених скаржником причин для поновлення строку неповажними.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Господарським судом Дніпропетровської області ще у грудні 2024 року (з часу відкриття провадження у справі) направлялися процесуальні документи, зокрема, ухвала про відкриття провадження у справі, призначення підготовчого засідання до зареєстрованого Електронного кабінету ТОВ у підсистемі "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 у справі № 904/5368/24 надіслано та доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету ТОВ у підсистемі "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 10.03.2025 о 22:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Також судом апеляційної інстанції встановлено надіслання та доставку копії позовної заяви з додатками до зареєстрованого Електронного кабінету ТОВ у підсистемі "Електронний суд" в ЄСІТС ще у грудні 2024 року.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23 дійшов висновку, що з 04.11.2023 у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет.
Лише фізичні особи (громадяни України, іноземці чи особи без громадянства), які є учасниками справи, не відносяться до вичерпного переліку суб`єктів, які зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (постанова Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 910/5189/24).
Так, однією із підстав для поновлення строку скаржник зазначав, що з лютого на підприємстві останнього не було світла (на підтвердження чого скаржником надано копію акту про відключення), у зв`язку з чим він не міг отримати рішення в Електронному кабінеті.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ТОВ як особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС) та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС, мав змогу скористатись всіма актуальними сервісами ЄСІТС та бути обізнаним про наявність судових проваджень/рішень згідно реєстраційної інформації відносно останнього, у зв`язку з чим його посилання на дізнання про рух справи та про наявність оскаржуваного рішення лише в липні 2025 року є безпідставним, а неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16.
Скаржник у касаційній скарзі не заперечує факту реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" на час подання позовної заяви та відкриття провадження у цій справі, що між іншим є його обов`язком в силу приписів чинного процесуального законодавства, куди судом першої інстанції направлялися судові рішення у цій справі, отже суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що місцевий господарський суд виконав всі необхідні дії для повідомлення відповідача про розгляд спору за його участю.
Дослідивши обставини, наведені відповідачем в обґрунтування поважності причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що викладені у заяві про поновлення строку доводи, за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать лише від його волі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими обставинами, є ризиками неналежного виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Так, Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21, від 03.11.2025 у справі № 917/2317/24 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Подібний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 03.11.2025 у справі № 917/2317/24.
З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно суб`єктивної, тобто такої, що залежало виключно від поведінки скаржника, а не об`єктивної причини пропуску встановленого законом процесуального строку, та не можуть вважатися поважними причинами пропуску відповідачем на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки скаржник не проявив особистої старанності при захисті власних інтересів та при прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження судового рішення.
Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Вебінар Ефективний захист інтересів Відповідача у цивільному процесі через призму електронного судочинства https://surl.li/ufezij
Вебінар Цифрова взаємодія у виконавчому провадженні https://surl.li/zigbar
Вебінар Цифровізація виконавчого провадження: нові виклики та можливості https://surl.lt/qxbytc
Вебінар Процесуальні строки в «Електронному суді»: як перевіряти, контролювати й не пропустити важливе https://surl.li/vygijy
Вебінар Електронні докази і тенденції судової практики https://surl.li/rgfyax
Вебінар Оскарження судових рішень в умовах електронного судочинства https://surl.li/ouxrps
Вебінар Електронне судочинство: подання позову без помилок https://surl.lu/abirjd
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Практичні аспекти подання клопотань при зверненні до суду через е-суд https://surl.lt/enodzo
Подання документів в «Електронний суд» без застосування вбудованого текстового редактора у вигляді додатку https://surl.li/gxodbm