В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року по справі № 320/42808/23 (https://surl.li/iaregp) зазначено про те, що матеріалами справи підтверджується та обставина, що представник позивача діяв добросовісно, завчасно подавши клопотання про відкладення розгляду справи, і це клопотання було отримано апеляційним судом через підсистему «Електронний суд» та зареєстровано до початку судового засідання. Відтак суд зобов`язаний був врахувати вказане клопотання при розгляді питання про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

📌Обставини справи

Згідно з протоколом судового засідання від 09.07.2024 (а. с. 1 т. 3-й) апеляційний суд оголосив перерву до 14:30 27.08.2024.

Факт належного повідомлення представника позивача про день, час та місце розгляду справи підтверджує розписка (а. с. 2 т. 3-й).

26.08.2024 представник Позивача через систему «Електронний суд» надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою адвоката та президента позивача. Це клопотання було зареєстровано судом 27.08.2024 (а. с. 25 т. 3-й).

При цьому відповідно до протоколу судового засідання від 27.08.2024 (а. с. 29 т. 3-й) апеляційний суд вищезазначене клопотання не розглянув, доводів позивача про необхідність відкладення розгляду справи не перевірив та розглянув справу за відсутності представника останнього.

Надаючи оцінку таким процесуальним діям суду апеляційної інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 313 КАС суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Отже, за належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання, передумовою відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи в суді апеляційної інстанції є визнання судом причин неявки учасника справи поважними.

Порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) визначає Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.

Згідно з пунктом 24 цього Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню (пункт 28).

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя (пункт 39).

Згідно з пунктом 13 Розділу ІІ «Приймання та реєстрація документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485) (зі змінами) процесуальні документи, що надійшли напередодні розгляду справи або в день розгляду справи, після їх реєстрації в АСДС із зазначенням дати і часу отримання цих документів негайно передаються суддям, в провадженні яких знаходяться вказані справи, із зазначенням в АСДС дати і часу передачі та отримання цих документів.

Як уже було зазначено, клопотання про відкладення розгляду справи було направлено позивачем через систему «Електронний суд» 26.08.2024 та отримано судом апеляційної інстанції 27.08.2024, тобто в день розгляду справи.

Однак, під час реєстрації згаданого клопотання відповідним працівником не було зазначено час реєстрації процесуального документа, як це вимагається приписами Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

Водночас, у матеріалах справи наявний акт від 30.08.2024 № 443, складений головними спеціалістами відділу документообігу та контролю (канцелярія) Шостого апеляційного адміністративного суду, про те, що 27.08.2024 о 08:21 через підсистему «Електронний суд» до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від 26.08.2024 про відкладення (перенесення) розгляду справи № 320/42808/23 від представника Позивача Ковпак І. І. Це клопотання було зареєстровано 27.08.2024 о 14:53 та передано 30.08.2024 орієнтовно о 09:15 секретарю судового засідання для забезпечення передачі головуючому судді у справі (суддя в період з 28.08 по 29.08 перебував у відпустці).

При цьому судове засідання 27.08.2024 було призначено на 15:30 (згідно з протоколом судового засідання від 09.07.2024) та розпочалось о 15:19 (згідно з протоколом судового засідання від 27.08.2024).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та обставина, що представник позивача діяв добросовісно, завчасно подавши клопотання про відкладення розгляду справи, і це клопотання було отримано апеляційним судом через підсистему «Електронний суд» та зареєстровано до початку судового засідання.

Відтак суд зобов`язаний був врахувати вказане клопотання при розгляді питання про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Неведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, не дотримався передбачених частиною першою статті 2 КАС вимог щодо справедливого судового розгляду, що призвело до того, що справа розглянута за відсутності представників позивача з порушенням загальних принципів адміністративного судочинства.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що допущенні судом апеляційної інстанції порушення процесуальних норм зумовлюють підстави для скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 та направлення на новий судовий розгляд.

📌На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

🔗Вебінар Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/vgvtir

🔗Вебінар Цифровізація виконання судових рішень в Україні: теорія та практика https://surl.li/rgcxcr

🔗Вебінар Ефективність та складнощі відеоконференцій в судових процесах https://surl.li/snmjis

📌Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

🔗Витребування у е-вигляді матеріалів справи з використанням функціоналу «Діловодство спеціалізованого суду» https://surl.li/ypxxad

🔗Неправильні ідентифікаційні дані сторони у електронній справі. Огляд судової практики https://surl.li/qnpozc