Правові наслідки не надсилання доказів понесення витрат на правничу допомогу іншій стороні по справі
Тетяна Рабко, адвокат, регіональна представниця молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області; членкиня Ради Комітету з питань електронного судочинства та кіберзбезпеки адвокатської діяльності та членкиня Ради Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ
Рабко Тетяна
04.05.2023

Правові наслідки не надсилання доказів понесення витрат на правничу допомогу іншій стороні по справі. Огляд судової практики

12 квітня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 626/133/21 (http://surl.li/gkltk) дійшов висновку, що докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та до заяви підлягали застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви.

Обґрунтування постанови.

Постановою від 05 липня 2022 року Полтавський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Красноградського районного суду Харківської області від 14 липня 2021 року скасував, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.

ОСОБА_1 25 липня 2022 року звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000, 00 грн.

Ухвалою від 08 вересня 2022 року Полтавський апеляційний суд поновив позивачеві процесуальний строк на подання до суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та відмовив у постановленні додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення за заявою позивача, апеляційний суд зазначив, що, подавши до суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 19 000, 00 грн, позивач не дотрималася встановленого процесуальним законом порядку подачі таких доказів, а саме порядку їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (стороні відповідача).

Позивачка 04 листопада 2022 року з використанням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким залишити без розгляду її заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та роз`яснити, що повернення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За правилами частини дев`ятої статті 83 ЦПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Порівняльний аналіз правил частини дев`ятої статті 83 ЦПК України та частини четвертої статті 183 ЦПК України дає підстави для висновку, що правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України застосовується у разі подання до суду безпосередньо доказів, а правило частини четвертої статті 183 ЦПК України - у разі подання до суду заяв, клопотання чи заперечення, у тому числі і з доданими до них додатками на підтвердження вимог цих заяв, клопотань, заперечень.

Верховний Суд врахував, що у справі, яка переглядається, позивач подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додала додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв, а не правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України щодо подання доказів.

Тож, застосовуючи до спірних процесуальних правовідносин правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, апеляційний суд не врахував, що докази понесення витрат на правничу допомогу є додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а тому під час вирішення питання про прийняття до розгляду такої заяви суд мав керуватися правилами статті 183 ЦП України, зокрема і застосовувати наслідки недотримання таких правил як неподання доказів направлення копії заяви разом із додатками іншим учасникам справи - повернення заяви без розгляду, що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.

Надаючи оцінку релевантності правових висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 546/338/20 (провадження № 61-4285св22), застосованих апеляційним судом під час розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, потрібно враховувати, що вони зроблені за інших процесуальних обставин.

У справі, що переглядається, позивач звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про відшкодування витрат на правничу допомогу після ухвалення постанови по суті спору, до якого додала докази їх понесення.

Тож у такій правовій процесуальній ситуації суд мав оцінювати заяву про ухвалення додаткового рішення на її відповідність вимогам статті 183 ЦПК України та у разі недотримання таких процесуальних вимог застосувати відповідні процесуальні наслідки, передбачені у частині четвертій статті 183 ЦПК України, що відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) та сталій судовій практиці Верховного Суду під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення, поданих до суду касаційної інстанції.

Наведеного апеляційний суд не врахував, зробив передчасні висновки про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі, не дотримавшись процесуального порядку вирішення такої заяви.

Підсумовуючи, Верховний Суд встановив, що апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті додаткового рішення у справі, помилково застосував до спірних правовідносин правила частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, не врахувавши, що до поданої позивачем заяви підлягали застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви, оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а не подані окремо на підтвердження понесення таких витрат. Застосовуючи правовий висновок, зроблений Верховним Судом у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 546/338/20 (провадження № 61-4285св22), апеляційний суд не врахував, що він зроблений за інших процесуальних обставин справи, а тому не підлягав застосуванню у справі, яка переглядається.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд у частині вирішення питання про прийняття додаткового рішення у справі.

Цікаві публікації лектора:

Визначення строків у господарському процесі під час карантину COVID-19 та воєнного стану в огляді законодавства та судової практики. https://cutt.ly/A51FZzc

Зменшення судом витрат на професійну правничу допомогу. Огляд судової практики. https://cutt.ly/H51FMCi

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Майстер-клас "Електронний суд". Ознайомлення із матеріалами справи та оскарження судових рішень". https://cutt.ly/t51FQgE

Вебінар «Судові повідомлення через призму електронного судочинства. Огляд судової практики». https://cutt.ly/i51Fb89

Підготувала Тетяна Рабко, адвокат, регіональна представниця молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області; членкиня Ради Комітету з питань електронного судочинства та кіберзбезпеки адвокатської діяльності та членкиня Ради Комітету з питань гендерної політики, що діють у складі НААУ